Справа № 450/5017/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/815/25 Доповідач: ОСОБА_2
11 листопада 2025 року колегія cуддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження №12023142420000098 від 02.10.2023 року про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
представника потерпілого ОСОБА_10 ,
апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_11 та захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 серпня 2025 року щодо ОСОБА_6 ,
вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 серпня 2025 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді 150 (ста п"ятдесяти) годин громадських робіт.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_9 заподіяну моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_9 15000,00 грн. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Вирішено питання речових доказів.
Згідно вироку, ОСОБА_6 , 28.09.2023 р. о 22 год. 00 хв., перебуваючи на території подвір"я будинковолодіння АДРЕСА_2 , під час раптово виниклого словесного кофлікту та на грунті неприязних відносин із потерпілим ОСОБА_9 , умисно розпочав бійку і утримуючи в кулаці правої руки металевий ліхтарик наніс нею останьому декілька ударів, яких було не менше чотирьох, в область голови та обличчя. В подальшому ОСОБА_6 схопив за одяг ОСОБА_9 , витягнув його за межі території на проїзну частину дороги, де продовжував наносити кулаком цієї ж руки з ліхтариком удари в голову, яких було не менше трьох, внаслідок чого потерпілий впав на землю обличчям донизу. Після цього ОСОБА_6 перебуваючи зверху над ОСОБА_9 та утримуючи в кулаці правої руки металевий ліхтарик наніс нею потерпілому в область голови декілька ударів, яких було не менше п"яти. Внаслідок нанесених ударів потерпілий ОСОБА_9 отримав легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров"я.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції заступник керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 11.08.2025 відносно ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 125 КК України, змінити у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Вважати ОСОБА_6 засудженим за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.
В решті вирок залишити без змін.
Не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації дій обвинуваченого, вважає, що вирок суду підлягає зміні у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Зазначає, що вході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг пенсійного віку, передбаченого положеннями ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (60 років), що судом першої інстанції не враховано при призначенні покарання.
Вважає, що таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_6 на момент постановлення оскаржуваного вироку досяг пенсійного віку, йому не може бути призначене покарання у виді громадських робіт.
Зазначених обставин суд першої інстанції не врахував, внаслідок чого допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 409 КК України, є підставою для зміни або скасування вироку суду першої інстанції.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 11,08.2025року по справі №450/5017/23 про обвинувачення ОСОБА_6 за ч.2 ст. 125 КК України та закрити кримінальне провадження по справі №450/5017/23 відповідно до ч.1 п.2 ст. 284 КПК України, як таке, що порушене за відсутності складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що вирок незаконним, необґрунтованим та невмотивованим зважаючи на наступне.
Стверджує, що у висновку судово-медичного експерта №74/2023 від 03.10.2023р. і у матеріалах даної кримінальної справи немає доказів короткочасного розладу здоров'я у ОСОБА_9 та симптомів струсу мозку.
Вважає, що висновок судово-медичного експерта №74/2023 від 03.10.2023р., а тим більше Консультативний висновок спеціаліста від 29.09.2023р. є неналежними і недопустимими доказами, що визначають ступінь завдання ушкоджень і не підтверджують наявність струсу мозку, оскільки не вказують на перелік симптомів.
Звертає увагу, що наявні у ОСОБА_9 синці та садна, які не вказані у Консультаційному висновку спеціаліста від 29.09.2023р., не можуть бути інкриміновані ОСОБА_12 без зазначення їх причинового зв'язку. Оскільки, протягом чотирьох днів з 29.09.2023 р. по 02.10.2023р., ОСОБА_9 міг отримати їх у ході інших невідомих нам обставин.
В матеріалах справи відсутні докази взаємозв'язку виникнення саден, які є у переліку Висновку судово-медичного експерта №'74/2023 від 03.10.2023р. із подіями, які відбувалися 29.09.2023р. Отже, обвинувачення в тому, що ОСОБА_13 завдавав удари по голові ОСОБА_14 кулаком в якому був металевий ліхтарик, і спричинив садна, спростовані Висновком судово-медичного експерта №74/2023 від 03.10.2023р. А покази свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_15 говорять про те, шо будь-хто з них, а не лише ОСОБА_13 міг зробити синці під час шарпанини.
Також вважає, що у суду першої інстанції не було жодних правових підстав до задоволення вимог стягнення моральної шкоди у розмірі 15 000,00грн.
Вважає, що відсутність у оскаржуваному вироку і матеріалах справи будь-яких доказів, що підтверджують тривалість лікування чи взагалі лікування, унеможливлює кримінально-правову оцінку події як легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, відповідно дії ОСОБА_6 неправомірно кваліфіковані за ч.2 ст. 125 КК України, так як у даному випадку відсутній склад кримінального правопорушення.
Заслухавши доповідача, пояснення присутніх учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Колегія суддів вважає, що дані вимоги закону судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного вироку дотримані.
Вирок суду ухвалений на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом першої інстанції відповідно до ст. 94 КПК України в їх сукупності, з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. У вироку суду наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини кримінального провадження, навівши такі у вироку, та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме у заподіяння потерпілому ОСОБА_9 умисного легкого тілесного ушкодження.
Дані обставини підтверджуються наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку та вірно взяв до уваги, обґрунтувавши своє рішення.
Так, винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, стверджується:
- показаннями потерпілого ОСОБА_9 ;
- показаннями свідка ОСОБА_16 ;
- показаннями свідка ОСОБА_17 ;
- рапортами працівників поліції від 28.09.2023 р. та 29.09.2023 р., згідно яких встановлено спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 сусідом ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_2 ;
- консультаційним висновком спеціаліста Комунального некомерційного підприємства "1 територіальне медичне об"єднання м.Львова" ВП "Лікарня Святого Пантелеймона", згідно якого 29.09.2023 р. о 00 год. 57 хв. оглянуто потерпілого ОСОБА_9 , якому встановлено діагноз закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, забійні садна обличчя та волосистої частини голови, які спричинено під час побиття сусідом;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.10.2023 р., згідно якого ОСОБА_9 просить прийняти міри до сусіда ОСОБА_6 , який 28.09.2023 р. близько 22 год. 00 хв. спричинив йому тілесні ушкодження за адресою АДРЕСА_2 , що змусило його звернутись за медичною допомогою у Комунальне некомерційне підприємство "1 територіальне медичне об"єднання м.Львова" ВП "Лікарня Святого Пантелеймона";
- реєстрацією заяви та витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.10.2023 р., згідно якого встановлено отримання звернення ОСОБА_9 щодо протиправних дій ОСОБА_6 ;
- протоколом огляду місця події від 02.10.2023 р. з фототаблицею, згідно яких ОСОБА_6 добровільно видав ліхтарик чорного кольору марки "sofirn" HS40, який належить потерпілому ОСОБА_9 ;
- висновком експерта №74/2023 судово-медичної експертизи, яка проведена з врахуванням консультаційного висновку Комунального некомерційного підприємства "1 територіальне медичне об"єднання м.Львова" ВП "Лікарня Святого Пантелеймона" і огляду ОСОБА_9 , розпочата 02.10.2023 р. та закінчена 03.10.2023 р., згідно якого встановлено, що у потерпілого виявлено один синець в правій навколоорбітальній ділянці, один синець правої вушної раковини, один синець в тім"яній ділянці голови, по одному садну на правому і лівому лікті, одне садно на правому коліні, ЗЧМТ, струс головного мозку, забійні садна обличчя та волосистої частини голови, які виникли: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, синці - по механізму удару, садна - по механізму удару-тертя від дії тупого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, яким, зокрема, могли бути руки, зі стиснутим стороннім предметом, ноги та інші сторонні предмети, можуть відповідати вказаному часу і обставинам виникнення, а саме від побиття 28.09.2023 р. та відносяться: виявлені синці та садна - до легких тілесних ушкоджень, діагностована закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку за ознакою тривалості розладу здоров"я відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров"я. Встановлено не менше шести точок прикладання травмуючої сили. Виявлені тілесні ушкодження не є характерними для виникнення внаслідок одномоментного падіння на площину з прискоренням чи без такого;
- протоколом проведення слідчого експерименту із відеозаписом від 06.10.2023 р. з потерпілим ОСОБА_9 , які відповідають його показанням наданим в суді;
- протоколом проведення слідчого експерименту із відеозаписом від 06.10.2023 р. з свідком ОСОБА_16 , які відповідають її показанням наданим в суді;
- протоколом проведення слідчого експерименту із відеозаписом від 06.10.2023 р. з свідком ОСОБА_17 , які відповідають його показанням наданим в суді.
Апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що сукупність цих доказів повністю підтверджує вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки вони не викликають сумнівів у своїй правдивості та є належними і допустимими.
На переконання колегії суддів, висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному вироку, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, які судом першої інстанції встановлені повно, та підтверджуються вищенаведеними доказами у своїй сукупності.
Що стосується доводів апеляційної скарги сторони захисту про те, що у висновку судово-медичного експерта №74/2023 від 03.10.2023р. і у матеріалах справи немає доказів короткочасного розладу здоров'я у ОСОБА_9 та симптомів струсу мозку, колегія суддів зазначає наступне.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що висновком експерта №74/2023 судово-медичної експертизи, яка проведена з врахуванням консультаційного висновку Комунального некомерційного підприємства "1 територіальне медичне об"єднання м.Львова" ВП "Лікарня Святого Пантелеймона" і огляду ОСОБА_9 , розпочата 02.10.2023 р. та закінчена 03.10.2023 р., у потерпілого виявлено один синець в правій навколоорбітальній ділянці, один синець правої вушної раковини, один синець в тім"яній ділянці голови, по одному садну на правому і лівому лікті, одне садно на правому коліні, ЗЧМТ, струс головного мозку, забійні садна обличчя та волосистої частини голови. Вказані тілесні ушкодження виникли: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, синці - по механізму удару, садна - по механізму удару-тертя від дії тупого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, яким, зокрема, могли бути руки, зі стиснутим стороннім предметом, ноги та інші сторонні предмети, можуть відповідати вказаному часу і обставинам виникнення, а саме від побиття 28.09.2023 р. та відносяться: виявлені синці та садна - до легких тілесних ушкоджень, діагностована закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку за ознакою тривалості розладу здоров"я відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров"я. Встановлено не менше шести точок прикладання травмуючої сили. Виявлені тілесні ушкодження не є характерними для виникнення внаслідок одномоментного падіння на площину з прискоренням чи без такого.
Таким чином, у спосіб огляду потерпілого ОСОБА_9 та з врахуванням консультаційного висновку Комунального некомерційного підприємства "1 територіальне медичне об"єднання м.Львова" ВП "Лікарня Святого Пантелеймона", судово медичним експертом встановлено, що виявлені синці та садна відносяться до легких тілесних ушкоджень, а діагностована закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку за ознакою тривалості розладу здоров"я відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров"я.
При цьому, діагностована закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров"я за ознакою тривалості розладу здоров"я.
Що стосується цивільного позову колегія суддів зазначає наступне.
Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому (ч.1 ст. 129 КПК України).
Із роз'яснень, які містяться в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31 березня 1995 року вбачається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Оцінюючи правильність вирішення судом цивільного позову про стягнення з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_9 15000,00 грн. моральної шкоди, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно врахував характер і тяжкість перенесених потерпілим страждань, оскільки встановлені у справі факти понівечення обличчя та пов'язані з цим тривалі наслідки, що супроводжувалися процесом загоєння, об'єктивно спричиняють негативний вплив на психоемоційний стан особи. Такий вплив зумовлений, зокрема, неможливістю потерпілого протягом тривалого часу повернутися до звичного способу життя, а також вимушеним сприйняттям його зміненого зовнішнього вигляду оточенням, що супроводжувалося проявами упередженого або зневажливого ставлення з боку інших осіб, що, на переконання колегії суддів, всупереч доводам апеляційної скарги обвинуваченого, за своїм розміром відповідає вимогам розумності і справедливості цивільного судочинства та ступеню вини ОСОБА_6 , а відтак, є достатньою компенсацією завданої моральної шкоди.
Відтак, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 та скасування вироку місцевого суду.
Разом з тим, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги прокурора неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Однак вказаних вимог кримінального закону суд першої інстанції дотримався не в повному обсязі.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, та засуджений оскаржуваним вироком від 11.08.2025 до покарання у виді 150 годин громадських робіт.
Санкцією ч. 2 ст. 125 КК України передбачено покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до одного року, або пробаційний нагляд на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Водночас, згідно з ч. 3 ст. 56 КК України, покарання у виді громадських робіт не призначається особам, визнаним особами з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.
Під час апеляційного розгляду колегіє суддів встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг пенсійного віку, передбаченого положеннями ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (60 років), що судом першої інстанції не враховано при призначенні покарання.
Так, за загальними правилами, визначеними ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного страхового стажу.
Окрім цього, відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.
Таким чином, законодавець визначає умови, за яких особа набуває право на пенсійну виплату, до числа яких належить не лише досягнення особою певного віку, а й наявність в неї відповідного страхового стажу.
При цьому, у кримінально-правовому розумінні кримінальний закон не пов'язує призначення покарання з оформленням та отриманням певного виду пенсії, натомість пов'язує з досягненням особою пенсійного віку, який слід вважати 60 років.
Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_6 на момент постановлення оскаржуваного вироку досяг пенсійного віку, йому не може бути призначене покарання у виді громадських робіт.
Колегія суддів вважає, що зазначених обставин суд першої інстанції не врахував, внаслідок чого допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 409 КК України, є підставою для зміни або скасування вироку суду першої інстанції.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_11 підлягає задоволенню, апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 слід залишити без задоволення а вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання змінити у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_11 - задовольнити.
Вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 серпня 2025 року щодо ОСОБА_6 - змінити в частині призначеного покарання.
Вважати ОСОБА_6 засудженим за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4