№ справи687/1017/25
№2/687/637/2025
19 листопада 2025 року селище Чемерівці
Чемеровецький районний суд Хмельницької області
в складі судді Горобець Н.О.,
справа № 687/1017/25;
сторони та інші учасники справи:
позивач - ТОВ «Споживчий центр»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (письмове провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Позовна заява мотивована тим, що 04 січня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір (оферти) № 04.01.2025-100000268.
Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 6000 грн, строком на 140 днів, з фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1 % за 1 один день користування кредитом протягом усього строку користування кредитом. Комісія, пов'язана з наданням кредиту становить 20% від суми кредиту та дорівнює 1250 грн. Неустойка 60 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання.
Відповідач не виконував належним чином зобов'язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість за договором, яку позивач просить стягнути у розмірі 18600 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 6000 грн, заборгованість за процентами - 8400 грн, заборгованість за комісією - 1200 грн, неустойка -3000 грн.
Відповідач відзиву до суду не подав.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Представник позивача, разом з поданням позовної заяви подав також клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Чемеровецького районного суду від 13 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
19.11.2025 розгляд справи закінчено ухваленням рішення суду по суті заявлених вимог.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
04 січня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки від 04 січня 2025 року, які підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Е121», укладено кредитний договір №04.01.2025-100000268 від 04 січня 2025 року.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію(ї) (якщо комісі(ї) встановлена(і) договором (пункт 3.1 Пропозиції) (а.с. 19-25).
Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах визначених у заявці (п.3.3 Пропозиції).
Сума кредиту - 6000 грн. Строк на який надається кредит - 140 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 23.05.2025 року. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику: №5457-08XX-XXXX-5450 (п. 2, 3,4 Заявки).
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти (економічна сутність - плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку (п. 6,11 Заявки).
Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 20% від суми кредиту та дорівнює 1200 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту (п. 7 Заявки).
Неустойка - 60 грн 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання (п.15 Заявки).
Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 7910,11%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 13336,39 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 7336,39 грн (п.14 Заявки).
ТОВ «Універсальні платіжні рішення» повідомило ТОВ «Споживчий центр» про успішне перерахування 04 січня 2025 року о 09 год. 06 хв. на платіжну карту № НОМЕР_1 коштів у сумі 6000 гривень. Призначення платежу: видача за договором кредиту №04.01.2025-100000268. Способи організації переказу грошових коштів узгодженні між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Споживчий центр» у договорі про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2 від 04 квітня 2024 року (а.с 11, 14-18).
Повідомленням АТ КБ «Приватбанк» та випискою по рахунку за 04.01.2025 року підтверджується, що на ім'я ОСОБА_1 емітовано платіжну карту № НОМЕР_1 , на яку 04 січня 2025 року зараховано 6000 грн (а.с. 39-40).
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, нормами Закону України «Про споживче кредитування» кредитору надано право встановлювати в договорі умову щодо комісії пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, а також відносити плату за такі послуги до загальних витрат за споживчим кредитом.
Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Суд встановив, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» було укладено кредитний договір №04.01.2025-100000268 від 04 січня 2025 року в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).
Відповідно до умов договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кошти в сумі 6000 грн строком на 140 днів, тобто до 23 травня 2025 року, а останній зобов'язався повернути кошти, сплатити відсотки за користування ними, комісію, розмір яких визначений договором.
04 січня 2025 року кредитні кошти були перераховані відповідачу.
Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Споживчий центр» суд вважає доведеним, крім цього зазначена обставина не заперечується відповідачем.
Згідно із наданою ТОВ «Споживчий центр» довідки - розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №04.01.2025-100000268 від 04 січня 2025 року, заборгованість складається із основного боргу - 6000 грн, процентів - 8400 грн, комісії за надання кредиту - 1200 грн, неустойки - 3000 грн, а всього 18600 грн (а.с. 12).
Враховуючи, що отримані відповідачем кредитні кошти, відсотки за їх користування та комісія за надання кредиту в добровільному порядку позивачу не сплачені, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом в частині стягнення 6000 грн - основного боргу, 8400 грн - відсотків, 1200 грн - комісії, а всього 15600 грн, які підлягають стягненню в примусовому порядку.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки в сумі 3000 грн, суд приходить до наступного.
Заявляючи вимогу про стягнення неустойки позивач покликався на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, на підставі якого, на думку позивача, дозволено здійснювати нарахування неустойки за договорами про споживчий кредит.
Проте поза увагою позивача залишились положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, доповнені згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, згідно яких: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України(частина 2 статті 4 ЦК України).
Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.
Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 3000 грн неустойки підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача.
Розподіл судових витрат
При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог. Позов заявлено з ціною 18600,00 грн та задоволено на суму 15600,00 грн, тобто на 83,87 % (15600х100:18600). Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 2031,67 грн (2422,40х83,87%:100).
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-286 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 15600 (п'ятнадцять тисяч шістсот) гривень 00 коп. заборгованості за кредитним договором №04.01.2025-100000268 від 04 січня 2025 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в сумі 2031 (дві тисячі тридцять одну) гривню 67 коп..
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ - 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Н.О.Горобець