Справа № 604/966/25
Провадження № 2/604/490/25
11 листопада 2025 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі
головуючого судді Сидорак Г.Б.,
за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в сел. Підволочиськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (останнє відоме місце перебування: АДРЕСА_1 ), третя особа: Скориківської територіальної громади в особі Скориківської сільської ради (юридична адреса: вул. Богдана Хмельницького, 1Б, с. Скорики, Тернопільський район, Тернопільська область), про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька, -
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Назаренко Я.В., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Скориківська територіальна громада в особі Скориківської сільської ради про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без письмової згоди батька за місцем реєстрації та проживання матері. Вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 не перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , однак від спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_3 . Малолітній син ОСОБА_4 проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 за місцем її реєстрації по АДРЕСА_1 , однак за вказаною адресою дитина не зареєстрована. Позивач ОСОБА_1 має намір зареєструвати дитину за фактичним місцем його проживання, однак відповідач на зв'язок не виходить, заблокував позивача. Відповідач не цікавиться життям дитини та не бере участі у вихованні сина, не відповідає на телефоні дзвінки, та відповідно не надає дозволу на реєстрацію місця проживання дитини за місцем реєстрації матері, що в першу чергу шкодить інтересам дитини. Подана ОСОБА_1 13.08.2025 року заява про реєстрацію місця проживання сина ОСОБА_4 , була відхилена Скориківською ТГ в особі Скориківської сільської ради з посиланням на норми Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 07 лютого 2022 року. Малолітній син ОСОБА_4 постійно проживає разом з матір'ю. Спір між сторонами, як батьками, про місце проживання дитини - відсутній. Однак відповідач нехтує правилами реєстрації місця проживання дитини та не надає згоду на декларування місця проживання дитини у порядку, який передбачений положеннями Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг, щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні за адресою: АДРЕСА_1 , а тому позивач ОСОБА_1 просить надати дозвіл на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька, оскільки заходи досудового врегулювання спору не дали результату.
Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 08 вересня 2025 року у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача адвокат Назаренко Я.В. та позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просили суд задоволити позов, з підстав викладених у ньому. Щодо ухвалення заочного рішення не заперечували.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України. Про причину неявки суду не повідомив. Відзиву на позовну заяву не направив, в зв'язку з чим, суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами.
У зв'язку з цим, суд на підставі ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Представник третьої особи Скориківської територіальної громади в особі Скориківської сільської ради в судове засіданні не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, представник подала заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримують.
Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, обставини, викладені представником позивача в позовній заяві, знайшли своє підтвердження в наявних матеріалах справи доказах.
Згідно із копією перекладу скороченого витягу свідоцтва про народження НОМЕР_2 , ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Воломін Польща. Його батьками зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , про що зазначено у Витязі з реєстру територіальної громади № 2023/008390585 від 17.10.2023.
Як вбачається з довідки № 115 від 07.08.2025, виданої старостою Скориківської сільської ради Гуралевскі Борис, ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з інформацією Скориківської ТГ в особі Скориківської сільської ради №1205 від 14.08.2025 року, позивачу ОСОБА_1 роз'яснено, що вона вправі зареєструвати місце проживання своєї малолітньої дитини за адресою свого місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 , за наявності згоди батька дитини, або відповідного рішення суду чи рішення органу опіки та піклування.
Із висновку органу опіки та піклування про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Скориківської сільської ради від 30.09.2025 №109, вбачається, що службою у справах дітей Скориківської сільської ради проведено обстеження умов проживання малолітньої дитини та встановлено, що ОСОБА_4 постійно проживає з матір'ю ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 зареєстрована в цьому будинку. Умови проживання добрі, ОСОБА_4 забезпечений харчуванням, одягом, предметами для розвитку відповідно до віку.
Відповідно до вимог ст. 160, 161 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 1 статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради від 27.02.1991 р. №789-ХІІ, а також частин 7 і 8 статті 7 Сімейного кодексу України, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батька. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх заміняють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її для самостійного життя та праці.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно з п. 16 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265, місце проживання дитини віком до 14 років може бути задекларовано за адресою місця проживання одного з батьків або інших законних представників, зокрема одночасно із зняттям з попереднього задекларованого/зареєстрованого місця проживання, за декларацією, поданою одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини. За п. 33 вказаного Порядку, подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.
Як встановлено судом, зокрема з показань свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , відповідач згоди на зняття з реєстрації місця проживання і реєстрацію місця проживання за фактичним постійним місцем проживання дитини позивачу не надає. Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах.
Як встановлено судом, за відсутності письмової згоди батька на реєстрацію місця проживання дитини, позивач позбавлена можливості зареєструвати місце проживання малолітнього сина за власною адресою реєстрації та проживання у будинку. Підстав для наявності обставин, що унеможливлюють реєстрацію дитини по місцю реєстрації та проживання матері, судом не встановлено.
З огляду на викладене, виходячи з інтересів самої дитини, враховуючи на даний час проживання дитини саме з матір'ю, а також дотримуючись балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах, суд вважає за доцільне позовні вимоги про надання дозволу на здійснення реєстрації місця проживання дитини без згоди батька задовольнити в повному обсязі, оскільки такі обґрунтовані перед судом.
На підставі вищевикладеного, відповідно до статей 6, 7, 160, 161 СК України, керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 81, 258-259, 263-265, 273, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (останнє відоме місце перебування: АДРЕСА_1 ), третя особа: Скориківської територіальної громади в особі Скориківської сільської ради (юридична адреса: вул. Богдана Хмельницького, 1Б, с. Скорики, Тернопільський район, Тернопільська область), про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька - задовольнити.
Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без згоди батька ОСОБА_2 , за адресою реєстрації місця проживання матері ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 20 листопада 2025 року.
Суддя Сидорак Г.Б.