Справа № 602/901/25
Провадження № 3/602/372/2025
"19" листопада 2025 р. м. Ланівці
Суддя Лановецького районного суду Тернопільської області Наумчук В.А., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України,
в с та н о в и в:
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 425745 від 16 вересня 2025 року вказано, що 12.09.2025 о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_1 за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1 неналежним чином виконувала свої батьківські обов'язки щодо виховання своїх дітей: ОСОБА_2 , 2017 р.н., ОСОБА_3 , 2020 р.н., а саме перебувала в присутності дітей в нетверезому стані, в будинку неприємний запах, брудно, чим порушила ст. 150 Сімейного кодексу України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи та не повідомила суд про причини неявки, не подала клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та письмові докази, додані до них, дійшов вказаних нижче висновків.
Частинами першою та другою статті 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлюється у визначеному законом порядку на основі доказів у справі про адміністративне правопорушення, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо.
Предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.
Положеннями ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного вище правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які, зокрема, регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
При цьому, ухилення від виконання батьківських обов'язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч., незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків є не будь-яка дія чи бездіяльність батьків або осіб, що їх замінюють, а лише невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
За порушення таких обов'язків, батьків мають притягувати до відповідальності згідно з ч.1ст. 184 КУпАП (зокрема, про обов'язки, які щодо дітей повинні виконувати батьки, йдеться в ст. 150, 180 СК України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Статтею 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Вказаний перелік обов'язків є вичерпним.
Згідно з протоколом ОСОБА_1 ставиться у провину те, що за місцем проживання, вона ухилялася від виконання свої батьківські обов'язків щодо виховання своїх малолітніх дітей, про що, на думку уповноваженого працівника поліції, який склав протокол, свідчать ті обставини, які виявлені ним 12.09.2025 о 13 год 30 хв, а саме перебувала в присутності дітей в нетверезому стані, в будинку неприємний запах, брудно.
Разом з тим, на переконання судді сам факт перебування матері у нетверезому стані та неприємний запах, бруд у будинку в конкретний момент часу, не є безсумнівним свідченням факту ухилення особи від виконання своїх батьківських обов'язків.
Відповідно до конституційних положень в Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України), відповідно до якого обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стаття 62 Конституції України).
У своєму рішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 (справа № 1-34/2010) Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, у т.ч. презумпцією невинуватості.
Відтак, у силу принципу презумпції невинуватості, що діє і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, яка притягається до відповідальності, тлумачиться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Практика Європейського суду з прав людини, яку в силу положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди зобов'язані застосовувати при розгляді справ як джерело права, вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, тобто таких, що не залишать місце розумним сумнівам (див., наприклад, рішення ЄСПЛ у справі "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року; від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Докази, які містяться у матеріалах цієї справи, не підтверджують, «поза розумним сумнівом», що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх дітей.
За таких обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 7, 247 п.1, 251, 252, 284-285, 294 КУпАП суддя, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: В. А. Наумчук