Справа № 594/1756/24
Провадження №1-кп/594/65/2025
19 листопада 2025 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві кримінальне провадження №12024211120000207 від 04 жовтня 2024 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та жителя
АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня-
спеціальна, пенсіонера, не судимого -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
представника потерпілого ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_9
ОСОБА_3 04 жовтня 2024 року в період часу з 16:00 по 16:30 год. перебуваючи біля магазину «Теко» в с. Турильче вул. Центральна, 9 Чортківського району Тернопільської області під час конфлікту між ним, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у зв'язку з особистою неприязню, долонею правої руки наніс один удар в обличчя ОСОБА_7 , від чого потерпілий впав обличчям до землі. Продовжуючи свої протиправні дії, діючи умисно, ОСОБА_3 наніс один удар ногою в область правої ноги ОСОБА_7 , в той час коли потерпілий лежав на землі, а його права нога була витягнута вздовж та стопа знаходилася в повітрі на нижній металевій поперечині (трубі) конструкції палатки, після чого кулаками обох рук наніс два удари в праву та ліву частину тулуба та один удар кулаком правої руки в задню частину голови, а коли ОСОБА_7 перевернувся на спину, ОСОБА_3 кулаками обох рук наніс чотири удари в обличчя ОСОБА_7 . Своїми умисними діями ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_7 тілесні ушкодження у виді синців і саден на обличчі та закритого трьохкісточкового перелому правого гомілково-ступневого суглобу з вивихом ступні дозаду, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КК України - умисне спричинення потерпілому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав і пояснив, що 04 жовтня 2024 року біля 16:00 він прийшов до магазину «Теко» в с. Турильче вул. Центральна, 9 Чортківського району Тернопільської області. На вулиці між ним і ОСОБА_10 виник конфлікт, в ході якого він вдарив ОСОБА_11 . В цей час підійшов ОСОБА_7 , який втрутився в конфлікт, він його відштовхнув і той впав на землю. Він присів біля ОСОБА_10 та ОСОБА_7 та наніс кожному з них ще декілька ударів в область обличчя. При цьому ОСОБА_7 утримував палець в його оці, спричинивши сильний біль, а він наносив удари допоки той не витягнув пальця. На ногу ОСОБА_7 він не стрибав і будь - яких ударів по нозі не наносив. Після закінчення конфлікту ОСОБА_12 скаржився на біль в нозі, однак таку травму він міг отримати при підвертанні ноги і падінні.
Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного кримінального провадження, об'єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов таких висновків.
Винуватість ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України підтверджується такими доказами, дослідженими в судовому засіданні, зокрема:
Показаннями потерпілого ОСОБА_7 , який дав суду показання, що 04 жовтня 2024 року біля 16:00 год. він разом з ОСОБА_10 прийшов в магазин «Теко» в с. Турильче вул. Центральна, 9 Чортківського району Тернопільської області. Коли вибрали продукти він розраховувся на касі, а ОСОБА_14 вийшов на вулицю. Через деякий час він також вийшов з магазину і побачив, що між ОСОБА_15 та ОСОБА_16 відбувається бійка в палатці, що з лівої сторони при виході з магазину. ОСОБА_14 від ударів ОСОБА_17 впав на землю. Він підійшов і намагався їх розборонити, але ОСОБА_18 розвернувся, штовхнув рукою його в груди і долонею правої руки наніс удар в область правої щоки, від чого він впав на землю, при падінні розвернувся впівоборота і впав обличчям до землі. Лежав головою до входу в магазин, а права стопа знаходилася зверху на металевій трубі палатки. ОСОБА_18 в цей час стрибнув, однією або двома ногами, на його праву ногу, в область гомілки, ближче до суглобу, внаслідок чого він відчув різкий фізичний біль. В цей час ОСОБА_18 наніс йому два удари кулаками рук в область тулуба та один удар в область голови зверху. Він зумів повернутися на спину, обличчям до ОСОБА_17 , який наніс ще чотири удари кулаками обох рук йому в обличчя. Він ударів ОСОБА_19 не наносив, а тільки оборонявся, коли лежав вже на спині, виставивши руки в сторону обличчя ОСОБА_20 .
Свідок ОСОБА_21 на підтвердження вини ОСОБА_3 дав показання, що він працює травматологом в КНП «Борщівська міська лікарня». Він оглядав ОСОБА_22 коли його доставили в лікарню та встановив діагноз - два переломи в ділянці велико- гомілкової кістки, а один перелом мало-гомілкової кістки. Петерпілий стверджував, що його побив односельчанин. Хворого було госпіталізовано, вправлено перелом - вивих та накладено гіпс. Такі переломи, переважно, стаються непрямим механізмом пошкодження при падінні і підвертанні ноги.
Свідок ОСОБА_23 пояснила, що 04 жовтня 2024 року біля 16 год. перебувала в приміщенні магазину в с. Турильче на другому поверсі. Коли вийшла на вулицю, то біля магазину була бійка між трьома чоловіками, серед яких був ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_24 пояснила, що 04 жовтня 2024 року біля 16 год. перебувала в приміщенні магазину в с. Турильче на другому поверсі. Через вікно бачила, що ОСОБА_3 сидів на сходах біля магазину. Коли йшла додому, то на вулиці, на стільці сидів ОСОБА_7 .
Свідок ОСОБА_25 на підтвердження вини ОСОБА_3 пояснила, що 04 жовтня 2024 року біля 16 год. вийшла з магазину с. Турильче на вулицю і побачила, що ОСОБА_18 і ОСОБА_26 лежали на землі,
Свідок ОСОБА_10 на підтвердження вини ОСОБА_3 дав показання, що 04 жовтня 2024 року біля 16 год. він з ОСОБА_27 прийшли до магазину в с. Турильче. Він вийшов з магазину на вулицю, де до нього звернувся ОСОБА_18 з претензіями - чого він спілкується з ОСОБА_27 ОСОБА_18 наніс йому удар кулаком, від чого він впав на землю. В цей час підійшов ОСОБА_26 і почав його захищати. Як ОСОБА_18 наносив удари ОСОБА_28 він не бачив, але ОСОБА_26 скаржився на болі в нозі.
Свідок ОСОБА_29 на підтвердження вини ОСОБА_3 пояснила, що вона працює продавцем магазину «Теко» в с. Турильче. 04 жовтня 2024 року біля 16 год. вийшла з магазину і побачила,що ОСОБА_14 і ОСОБА_26 лежали на землі, а ОСОБА_18 стояв над ними і говорив до ОСОБА_22 , щоб той не розмовляв на російській мові. Коли ОСОБА_26 піднявся то скаржився на сильні болі в нозі і тому викликали швидку допомогу.
Свідок ОСОБА_30 на підтвердження вини ОСОБА_3 пояснила, що 04 жовтня 2024 року біля 16 год. вийшла з магазину с. Турильче на вулицю і побачила, що ОСОБА_14 і ОСОБА_26 сиділи під магазином, а ОСОБА_18 стояв над ними. В ОСОБА_22 нога була вивернута.
Свідок ОСОБА_31 на підтвердження вини ОСОБА_3 пояснила, що 04 жовтня 2024 року була на другому поверсі приміщення магазину «Теко» в с. Турильче. Жінки, які виходили на вулицю, повідомили, що між ОСОБА_16 і ОСОБА_27 була бійка. Після 16 год. йшла додому то бачила ОСОБА_22 , який сидів під магазином.
Протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04 жовтня 2024 року, згідно якого ОСОБА_7 о 19:30 год повідомив, що 04 жовтня 2024 року о 16:30 год. він перебував біля магазину «Теко» в с. Турильче вул. Центральна, 9 Чортківського району Тернопільської області де у нього виник конфлікт з ОСОБА_3 . Під час конфлікту ОСОБА_3 двома руками штовхнув його в груди, внаслідок чого він впав на землю на спину, при цьому стопа правої ноги перебувала в повітрі, зверху на нижній металевій поперечині конструкції палатки. В цей час ОСОБА_3 підстрибнув та двома ногами наскочив на його праву ногу в області гомілки. В подальшому коли він лежав на спині ОСОБА_32 наніс йому чотири удари кулаками обох рук в область обличчя.
Протоколом огляду місцевості від 04 жовтня 2024 року підтверджено, що в період з 17:45 до 18:05 проведено огляд частини прибудинкової території громадського користування по АДРЕСА_2 , де знаходиться двохповерхова будівля, в правій частині якої знаходиться вивіска із написом «Маркет Теко». З правої сторони від вхідних дверей в маркет, впритул до фасадної стіни облаштована палатка, що являє собою металеву конструкцію із труб, поверх якої натягнутий матерчатий чехол. Нижня частина конструкції палатки, яка примикає до фасадної стіни будівлі, знаходиться на доріжці з бетонної бруківки і частина нижньої поперечини конструкції - палатки, яка примикає до фасадної стіни будівлі та утворила простір, висота якого від землі до нижньої поперечини (труби) становить 15 см. Діаметр нижньої труби - 3 см. Біля палатки на траві, на бруківці виявлено сліди бурого кольору, ззовні схожі на кров.
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 14 жовтня 2024 року проведеного за участі ОСОБА_7 , з таблицями ілюстрацій, потерпілий розказав і показав, як саме ОСОБА_3 наносив йому удари. А саме показав, що він знаходився навпроти ОСОБА_3 , який штовхнув його в груди, а потім штовхаючий удар відкритою долонею правої руки в область його правої щоки, від чого він впав на землю, обличчям донизу. Після чого було відтворено нижню металеву поперечину палатки і ОСОБА_7 , за допомогою статиста, вказав своє положення після удару, при цьому частково права стопа ноги знаходилася зверху на поперечині, а починаючи вище - знаходилася в повітрі. ОСОБА_7 вказав, що коли він перебував в такому положенні, ОСОБА_18 ногою наніс в стрибку удар в область правої стопи, вказавши місце удару на статистові. Також показав, як ОСОБА_18 наніс два удари кулаками рук в область тулуба з лівої та правої сторін та один удар в область голови. Ковтун показав, як він обернувся на спину, а ОСОБА_18 в цей момент кулаками обох рук наніс чотири удари йому в обличчя.
Висновком експерта № 108 від 21.10.2024 підтверджено, що у Ковтуна мали місце такі травматичні зміни: закритий трьохкісточковий перелом правого гомілково-ступневого суглобу з вивихом ступні дозаду, а також синці та садна обличчя. За ступенем тяжкості - закритий трьохкісточковий перелом правого гомілково-ступневого суглобу з вивихом ступні належить до категорії середньої тяжкості, як такі що супроводжуться довготривалим розладом здоровя - більше 21 дня. Синці та садна кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Тілесні ушкодження могли утворитися 04 жовтня 2024 року. Травма правого гомілково-ступневого суглобу у ОСОБА_7 , з огляду на її характер та морфологічні особливості переломів кісток гомілки, утворилися від дії тупого предмету та властива для підвертання ступні назовні з максимальним її підошовним згинанням. Утворення її за умов наведених у протоколі слідчого експерименту за участі ОСОБА_7 не виключається. Синці та садна утворилися від дії тупих предметів, не виключено при нанесенні ударів руками.
За клопотання сторони захисту судом було призначено судово-медичну експертизу на вирішення якої поставлено питання: - Чи міг виникнути закритий трьох-кісточковий перелом правого гомілково-ступневого суглобу з вивихом ступні до заду при падінні потерпілого ОСОБА_7 з висоти власного росту, в той час коли він падав на землю від нанесеного йому ОСОБА_3 удару рукою в обличчя?
Згідно висновку експерта: закритий трьох-кісточковий перелом правого гомілково-ступневого суглобу з вивихом ступні дозаду, як правило є наслідком підвертання ступні назовні з максимальним підошвенним згинанням і могло супроводжуватись послідуючим падінням потерпілого. Відсутність в наданій медичній документації вказівок на будь-які прояви травматизації зовнішніх шкірних покривів правої нижньої кінцівки, не дає змоги достовірно підтвердити чи спростувати виникнення даного перелому з місцевою травмуючою дією - ударом в цю ділянку.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_33 підтвердив свої висновки, що закритий трьох-кісточковий перелом правого гомілково-ступневого суглобу з вивихом ступні дозаду у ОСОБА_7 міг утворитися за умов наведених у протоколі слідчого експерименту за участі ОСОБА_7 , так і в результаті підвертання ступні назовні з максимальним підошвенним згинанням.
ОСОБА_3 заперечує факт нанесення ударів по нозі потерпілого.
Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_3 і вважає, що вони надані з метою уникнення відповідальності за умисне заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому. Його показання спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_7 та іншими доказами в їх сукупності.
Потерпілий ОСОБА_7 протягом досудового розслідування і в судовому засіданні надав послідовні показання, що коли він лежав на землі, а нога була на трубі, ОСОБА_18 підстрибнувши завдав удару ногою, а може двома ногами, по його нозі, від чого він відчув гострий біль, а нога була вивернута.
Суд, вважає, що показання потерпілого є правдиві, так як тільки він міг відчути в який момент йому було заподіяно саме це тілесне ушкодження і такі його показання підтверджуються слідчим експериментом і висновком експерта.
За таких обставин, аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю зібраними і дослідженими в судовому засіданні доказами, а його умисні дії, що виразилися в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.122 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, у відповідності до вимог ст.ст.50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Вивчаючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 судом встановлено, що він є особою похилого віку,раніше не судимий, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Санкцією ч. 1 ст. 122 КК України передбачено покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
ОСОБА_3 досяг пенсійного віку, а тому до нього неможливо застосувати покарання у виді виправних робіт, а також обмеження волі, як запропонував прокурор.
З огляду на наведене суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід обрати у виді позбавлення волі.
В той же час, суд враховує, що ОСОБА_3 вчинено нетяжкий злочин, він є особою похилого віку,раніше не судимий, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Потерпілий ОСОБА_7 просить не застосовувати до обвинуваченого реального терміну покарання, а визначити йому іспитовий строк.
За таких обставин суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому на підставі ст.ст.75, 76 КК України його слід звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням і іспитовим строком та покладенням певних обов'язків.
Потерпілий ОСОБА_7 заявив цивільний позовдо ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в якому просить стягнути з останнього в його користь матеріальну шкоду в сумі 2745 грн 80 коп. та моральну шкоду в сумі 45000 грн. Позов обґрунтовує тим, що в результаті вчиненого ОСОБА_3 злочину, він перебував на стаціонарному і амбулаторному лікуванні та придбав медикаменти на суму 1585 грн 80 коп., також витрати на проїзд з с. Турильче до м. Борщева в лікарню і за викликами слідчого в сумі 1160 грн. Моральна шкода полягає в перенесенні фізичного болю, змушений був вживати медикаменти, місяць нога була в гіпсі, а тому йому було важко пересуватися та повноцінно себе обслужити.
Згідно ст.127 КПК України, передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням, або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України суд, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому залежно від доведеності підстав і розміру позову.
Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно п. 3 п. 5, п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року № 4, якою передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Згідно п.2 ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Частиною 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів, є однією з конституційних гарантій кожної фізичної та юридичної особи (ст.ст. 32, 56, 62 Конституції України).
Суд вважає, що цивільний позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного: Потерпілий ОСОБА_7 довів, що він поніс витрати на придбання медикаментів внаслідок спричинення йому тілесних ушкоджень на суму 1585 грн 80 коп. Витрати на проїзд потерпілим не доведено належними доказами.
Потерпілий ОСОБА_7 переніс моральні та фізичні страждання, які спричинили негативні зміни у його житті у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями. Суд враховує характер і глибину душевних та фізичних страждань і з врахуванням вимог розумності і справедливості, приходить до висновку визначити розмір морального відшкодування ОСОБА_7 в сумі 25000 грн.
Керуючись ст.ст.368, 370,374 КПК України, суд -
Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, визначивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_7 1585 (одна тисяча пятсот вісімдесят пять) грн 80 коп матеріальної шкоди та 25000 ( двадцять пять тисяч) грн моральної шкоди.
В решті позовних вимог ОСОБА_7 відмовити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Головуючий ОСОБА_1