Справа № 495/9095/24
Провадження № 2/455/713/2025
Іменем України
19 листопада 2025 року м. Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області
у складі судді Титова А.О.,
за участю секретаря судового засідання Гавриляк О.Б.,
представники сторін в судове засідання - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Старосамбірського районного суду Львівської області цивільну справу
за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»,
до відповідача ОСОБА_1 ,
про стягнення заборгованості, -
АТ КБ «Приватбанк» (далі за текстом - Позивач, Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі за текстом - Відповідач), про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 17.02.2016 у розмірі 65427,36 гривень.
В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що відповідно до Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, Відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжку картку у розмірі 35381,20 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Однак Відповідач не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов кредитного договору - тобто належним чином не виконувала умови договору, у зв'язку з чим, у Відповідача перед Банком виникла станом на 10.09.2024 заборгованість у розмірі 65427,36 гривень, що складається з наступного: 35381,20 грн. - заборгованості за кредитом; 12355,56 грн. - заборгованості за відсотками за користування кредитом; 17690,60 грн. - заборгованість за пенею, про стягнення якої з Відповідача на свою користь Позивач звернувся із позовом у цій справі.
Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, своїм правом на надання відзиву із запереченнями проти позову - не скористався.
Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи (частина 1 статті 280 ЦПК України).
Оскільки наявні всі процесуальні умови для ухвалення заочного рішення - судом здійснюється заочний розгляд справи.
Цивільні права і обов'язки, договір
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (частина 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України)).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 ЦК України).
Кредитний договір
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина 1 статті 1055 ЦК України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» глави 71 ЦК України і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 ЦК України).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Засади цивільного судочинства, подання доказів, належність та достовірність доказів
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та диспозитивність (пункти 4 та 5 частини 3 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, (далі за текстом - ЦПК України)).
Змагальність сторін полягає, зокрема, в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, при цьому, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 3 та 4 статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).
Диспозитивність цивільного судочинства полягає, серед іншого, в тому, що збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом, суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом; а учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини 2 та 3 статті 13 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина 1 статті 77 та частина 1 статті 79 ЦПК України).
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, МОТИВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
З представлених суду матеріалів справи, встановлено наступне.
17.02.2016 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір шляхом підписання Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт у Приватбанку, згідно умов якого, Банк зобов'язався надати Відповідачу строковий кредит в сумі 35381,20 грн на строк 36 місяців - з 17.02.2016 до 28.02.2019 шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну карту, а Відповідач зобов'язалась повернути кредит, оплатити проценти у розмірі 1,5% на місяць від суми залишку кредиту.
Погашення заборгованості, яка складається із заборгованості по кредиту, відсотків та інших платежів здійснюється з 1 по 25 число кожного місяця шляхом надання Відповідачем Банку щомісячного платежу в сумі 1283,63 у строк до 28.02.2019.
Банк свої зобов'язаннями за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується довідкою від 12.09.2024 про надання Банком Відповідачу 17.06.2016 кредитної карти "Універсальна" № 4149437859209882, довідкою від 12.09.2024 про встановлення кредитного ліміту на зазначену кредитну карту станом на 17.06.2016 у розмірі 35381,20, банківською випискою по рахунку Відповідача.
Докази належного виконання Відповідачем своїх зобов'язань на кредитним договором - матеріали справи не містять.
Щодо позовних вимог про стягнення основної суми кредиту
На виконання умов кредитного договору Позивач надав Відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок та отримала кредитну картку НОМЕР_1 типу "Універсальна".
Банківської випискою за договором №б/н за період 17.02.2016 року - 12.09.2024 року, підтверджується користування Відповідачем кредитними коштами, а також часткове виконання Відповідачем умов кредитного договору на суму 1000,00 грн.
Таким чином, щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 35381,20 грн. та заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом у розмірі 12355,56 грн, то в цій частині надані Позивачем докази суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з Відповідача вищевказаної заборгованості за Кредитним договором.
Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань за Кредитним договором, або доказів, які б спростовували суму заборгованості в цій частині позовних вимог.
Щодо позовних вимог про стягнення пені
Щодо нарахованої пені у розмірі 17690,60 грн., суд звертає увагу на те, що пунктом 2.8 Генеральної угоди від 17.02.2016 передбачено, що при порушенні Позивальником зобов'язань по погашенню кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню, розмір якої вказаний в Умовах та правилах за кожен день прострочки.
Тобто, умовами кредитного договору не визначені чіткі умови, щодо нарахування пені, оскільки такими умовами не визначена дата відповідної редакції Умов та правил надання банківських послуг, а також пункти таких Умов та правил що визначає розмір пені.
При цьому, надані позивачем Правила надання банківських послуг не містять підпису Відповідача про його ознайомлення із такими правилами на момент укладення кредитного договору.
Споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні кредитного договору з Відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" в частині повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Такий висновок відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19), у якій зазначено, що відповідно до принципу справедливості, добросовісності та розумності неможливе покладення на слабшу сторону договору - споживача невиправданого тягаря з'ясування змісту кредитного договору.
Витяг з "Умов та правил надання банківських послуг", долучений Позивачем до матеріалів справи не містять підпису Відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами у справі. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 17690,60 пені - задоволенню не підлягають.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини 1 та 2 статті 141 ЦПК України).
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини 1 та 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).
З огляду на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (73%), тобто з Відповідача на користь Позивача слід стягнути 2210,44 грн., витрат зі сплати судового збору.
Керуючись статтями 258, 259, 264, 265, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 17.02.2016 року у розмірі 47736,76 гривень, яка складається з: 35381,20 грн. - заборгованості за кредитом; 12355,56 грн. - заборгованості за відсотками за користування кредитом.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2210,44 грн.
Інформація про учасників справи
Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, будинок №1Д, поштовий індекс 01001.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження
Повне заочне рішення суду складено 19.11.2025.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня складання повного заочного рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку, встановленому ЦПК України, апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Титов А.О.