Справа №: 452/3141/25
Провадження № 3/452/1485/2025
Іменем України
17 листопада 2025 року м.Самбір
суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Казан І.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , -
- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 17 серпня 2025 року о 00.40год в м. Рудки по вул. Шашкевича Самбірського району Львівської області, керуючи автомобілем марки «АЗЛК 21412», реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідала обстановці і від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився.
До суду ОСОБА_1 не з'явився, хоча у встановленому законом порядку повідомлявся про час та місце розгляду, поштові відправлення, надіслані на адресу проживання порушника, що вказана у протоколі, двічі поверталися із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Слід зауважити, що справа про адміністративне правопорушення надійшла в провадження суду 21.08.2025 року; ОСОБА_1 достовірно було відомо про складення відносно нього адміністративного протоколу, розгляд якого відбуватиметься у Самбірському міськрайонному суді, про що йому повідомлено на місці зупинки та зазначено у протоколі, однак до суду не з'явився, станом розгляду адміністративних матеріалів не цікавився, а тому причини його неявки суддя визнає неповажними.
Суддя також зауважує, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи, встановлене ч. 1 ст. 268 КУпАП, не є абсолютним. Відкладення розгляду адміністративної справи за клопотанням такої особи не має перешкоджати розгляду справи зі збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах визначених строків, у випадку встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 8 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України", зазначив, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. (Рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" № 3236/03 від 03.04.2008 року).
Зважаючи на те, що згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не є обов'язковою, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності правопорушника.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, приходжу до наступного висновку:
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
На підставі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає в тому числі у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи із вимог ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Виходячи із вимог наведених норм, суддя переконаний у доведенні вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як його винуватість встановлена протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ №425481 від 17.08.2025 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, із якого відомо, що ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, а також направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 17.08.2025р., з якого також вбачається, що водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у КНП СМР «Самбірська ЦЛ», на що останній відмовився.
Крім цього, вина особи стверджується відеозаписом із службового відео реєстратора та портативного відеореєстратора поліцейського, який є безперервним та на ньому чітко видно рух транспортного засобу та як ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер та у найближчому медичному закладі.
Зазначені вище докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. ст. 251, 252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
При обранні стягнення, враховується особа правопорушника за матеріалами справи, а також виходячи з матеріалів справи, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП слід стягнути із правопорушника судовий збір у розмірі передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 130 ч. 1, 283, 284 КУпАП, -
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000(однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000(сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу - 15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови.
У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк, стягнути з ОСОБА_1 в порядку примусового виконання цієї постанови в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави в розмірі 605,60 гривень.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через місцевий суд протягом десяти днів із дня її винесення.
Суддя