Справа № 450/4050/20 Провадження № 1-кп/450/453/20
підготовчого судового засідання
23 грудня 2020 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 190 КК України, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140270000868 від 19.08.2020 р., стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Давидів Пустомитівського району Львівської області, українця, громадянина України, одруженого, із вищою освітою, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, -
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачена ОСОБА_3
захисник обвинуваченого ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
25.11.2020 року до Пустомитівського районного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 190 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140270000868 від 19.08.2020 року стосовно ОСОБА_3 з угодою про визнання винуватості від 24.11.2020 року.
Прокурор, обвинувачений, захисник обвинуваченого та представник потерпілого в підготовчому судовому засіданні просили затвердити угоду про визнання винуватості від 24.11.2020 року.
Вислухавши думку учасників провадження та ознайомившись із обвинувальним актом, угодою про визнання винуватості, суд приходить до висновку щодо необхідності відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, при цьому суд виходить із наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 474 КПК України суд перед затвердженням угоди має перевірити на відповідність її вимогам чинного законодавства. Пунктами 1, 2, 3, 6 вказаної частини передбачений обов'язок суду відмовити у її затвердження у разі суперечності умов угоди вимогам цього Кодексу та/або закону; у випадку невідповідності умов угоди інтересам суспільства та умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Згідно змісту обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується за ч.3 ст.190 КК України, його злочинними діями спричинено шкоду ТзОВ «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ» на суму 35 255,6 грн.
Так, згідно зі ст. 190 КК шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховання певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього. Відповідно, обов'язковою умовою визнання обману чи зловживання довірою ознакою об'єктивної сторони шахрайства є використання його для заволодіння майном чи придбання права на майно. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов'язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших злочинів проти власності.
Відповідно позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі №541/440/15-к, шахрайство - це форма заволодіння майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. При цьому шахрайство - це злочин з матеріальним складом, обов'язковою ознакою якого є настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяної шкоди, внаслідок заволодіння майном або придбання права на нього у відповідний спосіб.
Між тим, суттю угоди є зобов'язання визнання обвинуваченим ОСОБА_3 вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, що передбачає кримінальну відповідальність за незаконне заволодіння чужим майном , шляхом обману ( шахрайство).
Відповідно до ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
В той же час без дослідження доказів та допиту обвинуваченого по даній кримінальній справі суд не може перевірити розрахунки щодо незаконних операцій та дійти висновку, що дії обвинуваченого у вказаному кримінальному провадженні кваліфіковані вірно. Вказана обставина має істотне значення для встановлення фактичних підстав для визнання особою своєї винуватості у вчиненні злочину передбаченого саме ст. 190 КК України.
За таких обставин на даний час, обвинувачення ОСОБА_3 за ч.3 190 КК України не дозволяє суду пересвідчитися про наявність в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України, суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди не відповідають інтересам суспільства та умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін.
За таких обставин укладена угода не може бути визнана обґрунтованою і не відповідає інтересам суспільства, а винесення вироку на підставі затвердження угоди про визнання винуватості не є доцільним.
Враховуючи вищенаведене, угода про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12020140270000868 за ч.3 ст. 190 КК України, укладеної 24.11.2020 року між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 , не може бути затверджена судом.
Керуючись ст.ст. 314, 376, 469 КПК України, суд,-
В затвердженні угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12020140270000868 за ч.3 ст. 190 КК України, укладеної 24.11.2020 року між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1