Справа № 450/5413/25 Провадження № 1-кс/450/803/25
"18" листопада 2025 р. слідчий суддя Пустомитівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , слідчого СВ ВП № 3 Львівського РУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити клопотання слідчого СВ ВП № 3 Львівського РУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141430000865 від 16.11.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, громадянина України, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
18.11.2025 слідчий СВ ВП № 3 Львівського РУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області з клопотаннями, погодженими прокурором Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141430000865 від 16.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 4 ст. 185 КК України.
Суб'єкт звернення просить постановити ухвалу про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, громадянина України, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з моменту його фактичного затримання, а саме з 16.11.2025 18:50 год. При постановленні ухвали, на підставі ч. 4 ст. 184 КПК України, просив визначати заставуу розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, та у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком на 2 місяці наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Подане клопотання обґрунтовує тим, що 16.11.2025 близько 10:00 год ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який востаннє продовжено Указом Президента України від 20.10.2025 № 794/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" до 03.02.2026, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , зайшов через хвіртку до двору домоволодіння потерпілої ОСОБА_9 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та у подальшому проник з ОСОБА_8 до її будинку через вікно, яке відчинили за допомогою підручних засобів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення. Продовжуючи злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, діючи протиправно, керуючись корисливим мотивом, умисно, таємно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 викрав з будинку потерпілої грошові кошти в сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень, 400 (чотириста) євро, 100 (сто) доларів США, а також золотий ланцюжок довжиною 0,6 м з золотим кулоном у виді ромбу, золотий ланцюжок довжиною 0,5 м з кулоном у вигляді каплі сльози, після чого покинув будинок та розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Своїми протиправними діями, ОСОБА_5 спричинив потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 20000 (двадцять тисяч) гривень, 400 (чотириста) євро та 100 (сто) доларів США.16.11.2025 18:50 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. 17.11.2025 в межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Обґрунтовуючи відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України існування передбачених кримінально - процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України сторона обвинувачення зазначає, що підозрюваний може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, оскільки кримінальне правопорушення, яке інкримінується останньому є тяжким, вчиненим в умовах воєнного стану та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років. З 24.02.2022 на території України введено воєнний стан у зв'язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації, при цьому частина областей України, продовжує перебувати під тимчасовою окупацією, а відтак підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення вказаних кримінальних правопорушень, може направитись на територію тимчасово непідконтрольної території України, де його розшук за таким умов буде неможливим. А також підозрюваний матиме можливість впливати на потерпілого та свідків у провадженні, з метою зміни показів, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення ним тяжкого злочину. Як слідує з клопотання, відповідно до ст. 178 КПК України, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що: зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України; ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним, є достатньою та співрозмірною для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_5 дозволяють йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просять його задоволити, з підстав наведених у ньому.
Захисник ОСОБА_6 щодо задоволення клопотання заперечив, так як вид запобіжного заходу є занадто суворим, оскільки підозрюваний вину визнає, буде самостійно та своєчасно з'являється на вимогу суду, не ухилятиметься та сприятиме слідству. Просить суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника, проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечив.
Заслухавши думку учасників провадження щодо клопотання слідчого, проаналізувавши матеріали клопотання, встановлено такі обставини, що мають значення для правильного вирішення клопотання слідчого.
ОСОБА_5 підозрюється, в тому що 16.11.2025 близько 10:00 год., усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який востаннє продовжено Указом Президента України від 20.10.2025 № 794/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" до 03.02.2026, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , зайшов через хвіртку до двору домоволодіння потерпілої ОСОБА_9 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та у подальшому проник з ОСОБА_8 до її будинку через вікно, яке відчинили за допомогою підручних засобів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення. Продовжуючи злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, діючи протиправно, керуючись корисливим мотивом, умисно, таємно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 викрав з будинку потерпілої грошові кошти в сумі 20000 (двадцять тисяч) гривень, 400 (чотириста) євро, 100 (сто) доларів США, а також золотий ланцюжок довжиною 0,6 м з золотим кулоном у виді ромбу, золотий ланцюжок довжиною 0,5 м з кулоном у вигляді каплі сльози, після чого покинув будинок та розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Своїми протиправними діями, ОСОБА_5 спричинив потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 20000 (двадцять тисяч) гривень, 400 (чотириста) євро та 100 (сто) доларів США.
16.11.2025 18:50 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
17.11.2025 в межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, вчиненого в умовах воєнного стану.
У відповідності до ч. 3 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відноситься до тяжкого злочину.
Допитаний, як підозрюваний ОСОБА_5 , вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України визнав.
Встановлено, що зі слів підозрюваного він був засуджений у 2025 році Ужгородським районним судом Закарпатської області за ст. 185 КК України, однак яке саме покарання було призначено, він не пам'ятає.
Положеннями ч. 1 та ч. 3 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
При розгляді даного клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що слідчий та прокурор довів обґрунтованість підозри висунутої затриманому.
У відповідності до положень ч.1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаий встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно положень ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При обранні запобіжного заходу підозрюваному слідчий суддя погоджується із доводами слідчого та прокурора про те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Також, обґрунтованими є доводи слідчого про те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни показів останніми, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення ним тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, про що підозрюваному відомо; перешкодити кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'якших запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Тримання під вартою не повинно бути продовжене лише через очікуване покарання у виді позбавлення волі (Leteliier v.France (Летельєр проти Франції), §51; LA, v.France (LA. проти Франції), §104; Prencipe v.Monaco (Прансип проти Монако), §79; Tiron v.Romania (Тирон проти Румунії), §§41-42).
Ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами (Becciev v.Moldova (Бекчієв проти Молдови), §59).
Ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу (Jarzynski v.Poland (Яжинський проти Польщі) §43).
Європейський суд з прав людини вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевативних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (W v.Switzerland, 14379/88, 26 січня 1993 року).
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).
Ризик втечі зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою (Neumeister v.Austria (Коймайетер проти Австрії), §10).
Згідно п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про його незначний ступінь, який може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 інкримінованого правопорушення підтверджується отриманими у провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 16.11.2025, протоколом огляду місця події від 16.11.2025 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 16.11.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 16.11.2025 року; витягом з Адмінпратики щодо ОСОБА_5 ; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 від 16.11.2025 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 16.11.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 16.11.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 16.11.2025 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_8 від 16.11.2025 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 16.11.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 16.11.2025 року; протоколом огляду місця події від 16.11.2025 року; рапортом о/у СКП ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 16.11.2025 року; протоколами пред'явлення речей для впізнання від 17.11.2025; повідомленням про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення від 16.11.2025 року та іншими матеріалами зібраними під час досудового розслідування у їх сукупності та взаємозв'язку.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеної, зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, неодружений, з середньою освітою, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за межами діяльності органу досудового слідства, враховуючи характер та суспільну небезпеку інкримінованого йому кримінально караного діяння, перебуваючи на волі, матиме можливість перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілих та свідків, продовжувати свою злочинну діяльність.
Щодо підозрюваного є наявність обґрунтованої підозри, яка підтверджена зазначеними у клопотанні доказами, в також наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання цим та іншим ризикам шляхом застосування більш м'якого виду запобіжного заходу. А відтак, слідчий суддя приходить до висновку щодо підозрюваному слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з визначення розміру застави.
На думку слідчого судді, є необхідним визначити підозрюваному заставу, оскільки кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є тяжким злочином проти власності, вчиненим в умовах воєнного стану, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, а тому у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі двадцяти п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (75700,00 грн.), що відповідає п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 182, 193, 194, 196, 197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання слідчого СВ ВП № 3 Львівського РУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141430000865 від 16.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , - задоволити частково.
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Ужгород, Закарпатської області, громадянину України, не працюючому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави у розмірі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 75700,00 грн. (сімдесят п'ять тисяч сімсот) гривень.
Строк дії ухвали про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 14 січня 2026 року включно.
Підозрюваний або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок суду у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок, підозрюваний ОСОБА_5 звільняється з-під варти в порядку визначеному ч.4 ст.202 КПК України.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки, а саме:
1. прибувати до слідчого, прокурора слідчого судді та суду за першим викликом;
2. не відлучатися з Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
У разі невиконання підозрюваним обов'язків, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку її дії.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити слідчому, прокурору, адвокату, підозрюваному та скерувати начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» для відома та виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 20 листопада 2025 року о 08 год. 20 хв.
Слідчий суддяОСОБА_1