Ухвала від 19.11.2025 по справі 448/2351/25

Єдиний унікальний номер 448/2351/25

Провадження № 1-кс/448/374/25

УХВАЛА

19.11.2025 місто Мостиська

Слідчий суддя Мостиського районного суду Львівської області - ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська клопотання слідчого СВ ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна, погодженого прокурором Мостиського відділу Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141230000286 від «16» листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Слідчий СВ ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про арешт майна, в якому просить накласти арешт на мотоцикл марки «GEON CR6 S», без державного реєстраційного номера, VIN - НОМЕР_1 , власником якого ОСОБА_5 , жит. АДРЕСА_1 , у виді заборони відчуження, користування та розпорядження зазначеним майном, а також просить визначити місце його зберігання.

2. Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні СВ ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області перебуває кримінальне провадження № 12025141230000286 від «16» листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України.

3. Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.11.2025 в межах м. Мостиськ по вул. Ярослава Мудрого відбулось дтп (виїзд т/з за межі проїзної частини) за участі мотоцикла марки «Geon CR6 S» під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( згідно освідування тверезий), який перевозив пасажирку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок ДТП ОСОБА_8 та ОСОБА_7 отримали тілесні ушкодження та госпіталізовані у медзаклад.

17.11.2025 о 22:12 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 17.11 2025 о 22:10 за адресою. Яворівський район м. Мостиська, вулиця Ярослава Мудрого буд. 127, ПОГ ОСОБА_9 повідомила про те, що спільно з ПОГ ОСОБА_10 під час патрулювання м. Мостиська, у кюветі виявили мотоцикл ГЕОН (без номерних знаків) з механічними пошкоджаннями

4. Вказує, що 17.11.2025 року слідчим на ділянці автомобільної дороги, що за адресою: м. Мостиська, вул. Ярослава Мудрого, 127 Яворівського району Львівської області, проведено огляд місця події, в ході якого виявлено та вилучено мотоцикл марки «Geon CR6 S», без державного реєстраційного номера, VIN - НОМЕР_1 , без свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та без ключів запалювання.

5. 18.11.2025 року мотоцикл марки «Geon CR6 S», без державного реєстраційного номера, VIN - НОМЕР_1 , постановою слідчого визнано речовим доказом в кримінальному проваджені.

6. Вказує, що мотоцикл марки «Geon CR6 S», без державного реєстраційного номера, VIN - НОМЕР_1 , сам по собі або в сукупності з іншими речами та документами має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та не становлять собою і не включають до себе речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю.

7. Зазначає, що з метою збереження речових доказів та проведення експертиз, виникла необхідність у накладенні арешту на вказаний транспортний засіб.

8. Незастосування арешту на майно, може призвести до його зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

9. Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просить розглядати клопотання без його участі, підтримує його та просить задовольнити.

10. Власник майна в судове засідання не з'явилася, проте, як убачається зі змісту ст.172 КПК України неприбуття в судове засідання слідчого, власника та користувача майна не перешкоджає розгляду клопотання.

11. Застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження під час розгляду клопотання не здійснювалось відповідно до частини першої статті 107 КПК.

12. Розглянувши дане клопотання, долучені до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність його часткового задоволення виходячи із такого.

13. Як вбачається з документів наданих слідчому судді, 16 листопада 2025 року розпочато кримінальне провадження № 12025141230000286, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

14. Постановою слідчого СВ ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 від 18.11.2025 - мотоцикл марки «Geon», без державного реєстраційного номера, VIN - НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та визначено місце його зберігання.

15. Положеннями абзацу першого частини першої статті 170 КПК передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

16. Згідно з абзацом другим частини першої статті 170 КПК, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

17. Пунктом 1 частини другої статті 170 КПК передбачено,що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

18. В свою чергу, відповідно до частини третьої статті 170 КПК, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

19. А частиною десятою статті 170 КПК передбачено, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

20. Відповідно до частини першої статті 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

21. В свою чергу, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

22. Проте, попередні положення, жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

23. Слідчий суддя наголошує, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див. наприклад пункт 53 рішення Європейського Суду у справі «Суханов та Ільченко проти України»).

24. Таким чином, право на володіння речами і документами не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Важливим в даних правовідносинах є те, що в кримінальному проваджені арешт допускається в тому числі і з метою забезпечення збереження речових доказів.

25. Слідчий суддя знаходить, що в даних правовідносинах у відповідності до вимог КПК необхідне вжиття заходів для забезпечення ефективності досудового розслідування, транспортний засіб мотоцикл марки «Geon CR6 S», без державного реєстраційного номера, VIN - НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_11 , - визнано речовим доказом та визначено порядок зберігання; мета такого заходу відповідає інтересам суспільства, вона пов'язана із ефективністю розслідування кримінального провадження та збереженням речових доказів; в даних правовідносинах власники майна не будуть нести надмірний тягар, оскільки вони не позбавляються права власності і до нього застосовані лише тимчасові обмеження у зв'язку із проведенням досудового розслідування при вчиненні кримінального правопорушення (злочину).

26. Таким чином, з метою запобігання можливості приховування вказаного майна, його пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, необхідності проведення експертиз, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для накладення на нього арешту.

27. Відповідно до частини 5 статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання про арешт майна слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

28. Отже, нормами КПК України не передбачено повноважень слідчого судді визначати місце зберігання речових доказів, на які накладено арешт.

29. Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом.

30. Згідно з частиною 2 статті 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

31. Так, порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104, не передбачено, що під час досудового розслідування місце зберігання речового доказу визначається рішенням слідчого судді.

32. Із зазначеного можна зробити висновок, що під час досудового розслідування зберігання речових доказів, наданих стороні обвинувачення, покладається на зазначену сторону.

33. При цьому, частиною 7 статті 100 КПК України визначено, що слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, а саме: для вирішення питання про знищення речового доказу, його передання для реалізації чи технологічної переробки.

34. Отже, діючим законодавством не передбачено звернення слідчого (дізнавача) чи прокурора до слідчого судді з клопотанням про визначення (зміну) місця зберігання речового доказу, а також покладення рішенням слідчого судді відповідальності за зберігання речових доказів.

35. Слідчий суддя звертає увагу, що положення КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104, саме на сторону кримінального провадження, якій надані речові докази, покладено під час досудового розслідування обов'язок організувати належне збереження таких речових доказів та забезпечити їх схоронність.

36. Виходячи з наведеного, вирішення питання про місце зберігання речових доказів не входить до компетенції слідчого судді, всі питання щодо зберігання речових доказів під час досудового розслідування мають прийматися стороною обвинувачення з урахуванням норм законодавства.

37. З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого СВ ВП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

38. Окремо, слідчий суддя наголошує, що сторона захисту в разі зволікання і затягування розслідування справи, вправі самостійно звернутись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту з майна.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 107, 131-132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання слідчого СВ ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна, погоджене прокурором Мостиського відділу Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141230000286 від «16» листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - задовольнити частково.

2. Накласти арешт у вигляді заборони відчуження, користування та розпорядження на: мотоцикл марки «GEON CR6 S», без державного реєстраційного номера, VIN - НОМЕР_1 , власником якого ОСОБА_5 , жит. АДРЕСА_1 .

3. В задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.

4. Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, які зобов'язані письмово проінформувати заінтересованих осіб.

5. Копію ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали.

6.У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

7. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

8.Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Ухвала суду виготовлена та підписана слідчою суддею в нарадчій кімнаті 19.11.2025 року.

Слідча суддя ОСОБА_12

Попередній документ
131923793
Наступний документ
131923795
Інформація про рішення:
№ рішення: 131923794
№ справи: 448/2351/25
Дата рішення: 19.11.2025
Дата публікації: 24.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Мостиський районний суд Львівської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (20.11.2025)
Дата надходження: 19.11.2025
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГІРЯК СВІТЛАНА ІВАНІВНА
суддя-доповідач:
ГІРЯК СВІТЛАНА ІВАНІВНА