Справа № 446/2699/25
Провадження № 2/446/1437/25
про залишення позовної заяви без руху
19.11.2025 року суддя Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області Ляшко О. П. , розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Лущанець Микола Васильович до ОСОБА_2 про припинення часток у спільному майні та поділ майна,-
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лущанець Микола Васильович, подала до Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області позовну заяву до ОСОБА_2 про припинення часток у спільному майні та поділ майна, в якій просить суд постановити рішення, яким припинити спільну часткову власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 462155400:06:000:0433. Розподілити земельну ділянку з кадастровим номером 462155400:06:000:0433 згідно схеми поділу, виділивши ОСОБА_1 23/50 частини земельної ділянки розмірами, а саме: по лінії А-Б17,65 метра, по лінії Г-В-18,31 метра. Довжина правої сторони земельної ділянки складає 460,64 метра, довжина лівої сторони 455,29 метра. Площа земельної ділянки становить 0,8080 га та відповідно виділити 27/50 частини земельної ділянки належної ОСОБА_2 з розмірами згідно схеми поділу, а саме: по лінії А-Б 20,99 метра, по лінії Г-В - 21,77 метра. Довжина правої сторони земельної ділянки становить 455,29 метра, довжина лівої сторони земельної ділянки становить 448, 91 метра. Площа земельної ділянки становить 0,9486 га.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовна заява передана на рогляд судді Ляшко О.П.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 175, 177 ЦПК України, що відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України є підставою для залишення такої позовної заяви без руху.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу
Так, відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Разом з тим, в порушення вказаної вище норми процесуального закону, позивачка не зазначає реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти відповідача.
Крім того, відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Пунктом 9 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Згідно з п.10. ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Як видно з позовної заяви, така не містить ціни позову, яка в даному випадку повинна бути визначена дійсною вартістю земельної ділянки.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження N 12-36гс20) зазначає, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження N 12-76гс18)" (пункти 49-56 постанови).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом необхідно розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20.
Частиною 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Як вбачається з поданої позовної заяви, предметом спору є припинення спільної часткової власності на земельну ділянку, розподіл земельної ділянки.
Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити, що як вбачається з поданої позовної заяви, предметом спору є земельна ділянка, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка є нерухомим майном та підлягає вартісній оцінці.
Верховний Суд в ухвалі від 22 вересня 2023 року по справі № 635/2761/15-ц наголосив:
відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;
вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»;
документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»);
за приписами статті 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку може бути нормативною і експертною. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки. Натомість нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом) як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель;
натомість належними доказами на підтвердження вартості земельної ділянки, із якої необхідно визначити ціну позову та відповідно розмір судового збору, є, зокрема, звіт про оцінку майна з висновком про його вартість (станом саме на дату подання позову до суду), дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості аналогічного майна в районі місцезнаходження спірного майна тощо.
Також, в ухвалі від 25 жовтня 2024 року по справі № 569/12502/23 суд касаційної інстанції наголосив, що за приписами статті 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку може бути нормативною і експертною. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки. Натомість нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом) як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Суд вважає, що зазначення дійсної ринкової вартості земельної ділянки, яка є предметом спору, сприятиме реалізації процесуальних прав та інтересів учасників справи, в тому числі права на касаційне оскарження судових рішень по справі.
У разі наявності підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до закону позивачці необхідно представити суду належним чином завіренні копії документів.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається із матеріалів позовної заяви та її змісту позивачем не деталізовано, які саме її права та законні інтереси вже порушено відповідачем та в чому полягає суть даних порушень, що не дає суду можливості зрозуміти суть спору, який виник між сторонами.
Цивільне законодавство України закріплює право співвласника на виділ у натурі його частки із майна, що є у спільній частковій власності. Однак, позивачка просить розподілити земельну ділянку, виділивши її частку та частку відповідача, які є у спільній частковій власності, не маючи повноваження на представногцтво інтересів ОСОБА_3 .
Судом зазначається, що заявлені позивачкою ОСОБА_1 позовні вимоги не є конкретизованими.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175,177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що вказані обставини є перешкодою для відкриття провадження в цивільній справі, а тому позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху, надавши позивачці строк на усунення викладених в ухвалі недоліків.
Керуючись ст. ст. 43, 175, 177, 185, 187, 258-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лущанець Микола Васильович, до ОСОБА_2 про припинення часток у спільному майні та поділ майна - залишити без руху.
Встановити позивачці строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачці, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк будуть виконані вимоги визначені в ухвалі, то позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Копію ухвали негайно направити позивачці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя О.П.ЛЯШКО