Справа № 451/692/18
11.11.2025 м. Кам'янка-Бузька
Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні обвинувального акта у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.03.2018 за №42018140000000082 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2025 у провадження судді ОСОБА_1 надійшло кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.03.2018 за №42018140000000082 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Ухвалою суду від 16.01.2025 призначено підготовче засідання з розгляду вказаного кримінального провадження.
Ухвалою суду від 13.02.2025 призначено матеріли даного кримінального провадження до судового розгляду. Одночасно відмовлено у задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта прокурору та дослідження обставин, наведених у запереченнях на ухвали слідчого судді.
Ухвалою суду від 28.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про визнання очевидно недопустимим доказу.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів, які обгрунтував тим, що у такі документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а тому просив клопотання задоволити.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав заявленній його захисником клопотання про надання тимчасового доступу до речей та документів, які мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні щодо клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів заперечив, оскільки дані, доступ до яких просить надати сторона захисту не мають доказової бази у даному провадженні, просив у задоволенні клопотання відмовити.
Оцінивши доводи заявленого клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступних висновків.
Судом враховується, що за правилами ст. 333 КПК України суд наділений повноваженнями здійснювати заходи забезпечення кримінального провадження.
Частиною 1 ст. 159 КПК України передбачено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп'ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 КПК України у клопотанні зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; 4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; 6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; 7) обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Таким чином, кримінальне процесуальне законодавство покладає на сторону, яка звертається з таким клопотанням, обов'язок обґрунтувати наявність передбачених законом підстав для надання тимчасового доступу (ч. 5 ст. 163 КПК України) та довести існування причин, через які він не був здійснений під час досудового розслідування (ч. 2 ст. 333 КПК України).
Так, адвокат ОСОБА_5 у поданих клопотаннях просить суд надати йому та обвинуваченому тимчасовий доступ до речей та документів, а саме до матеріалів судової справи ІНФОРМАЦІЯ_1 , до усіх матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018000000002314, що знаходиться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 , до усіх матеріалів кримінального провадження №12020140280000162, що знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме висновку судово-почеркознавчої експертизи, протоколу слідчої дії оригіналів документів ТзОВ " ІНФОРМАЦІЯ_4 " з метою ознайомлення з ними та зняття копій.
Саме захисник повинен довести, що без такого заходу забезпечення кримінального провадження, як тимчасовий доступ, виконати завдання такого провадження буде неможливо, однак цього завдання захисником виконано не було.
Наведене позбавляє суд можливості встановити необхідність застосування такого заходу кримінального провадження як тимчасовий доступ, а тому подане клопотання в цій частині є передчасним, зокрема з урахуванням характеру поданих документів, які жодного доказового значення не мають, оскільки такими не зафіксовано жодних відомостей про обставини злочину.
Більше того, відповідно до ч. 1 ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування не підлягають розголошенню без дозволу слідчого або прокурора.
Таким чином, надання доступу до кримінального провадження без відповідного процесуального статусу та без згоди сторони обвинувачення може зашкодити інтересам кримінального провадження.
Також, суд вважає, що захисником жодним чином не обґрунтовано необхідність доступу до конкретних документів та не доведено, що ці документи мають суттєве значення для кримінального провадження, та неможливість отримання вказаних документів іншим шляхом не доведена.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про тимчасовий доступ.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 159, 160, 163-166, 309, 369-372 КПК України,
У задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей і документів відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали складено 17.11.2025.
Суддя ОСОБА_1