Справа № 444/1668/25
Провадження № 2-а/444/49/2025
(повне)
11 листопада 2025 року Жовківський районний суд Львівської області в складі :
головуючого судді Олещук М. М.,
секретар судового засідання Будзан Н.В.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Танчин Є.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовкві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просить визнати незаконними дії інспектора Шептицького райвідділу поліції ГУНП Львівській області ст. лейтенанта поліції Лисого Миколи Романовича та скасувати Постанову серії ЕНА № 4500758 від 14 квітня 2025 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно Постанови серії ЕНА № 4500758 від 14 квітня 2025 року о 16 год. 02 хв. в м. Великі Мости складеної інспектором відділення поліції № 2 (м. Сокаль) Шептицького райвідділу поліції ГУНП у Львівській області ст. лейтенантом поліції Лисим М.Р., водій керуючи т.з. ВМW7 320D н.з. НОМЕР_1 не пред'явив для перевірки посвідчення водія на право керування т.з. відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію ТЗ, чим порушив п. 2.4.а. ПДР.
Позивач зазначає, що відомості викладені в Постанові серії ЕНА № 4500758 від 14 квітня 2025 року не відповідають дійсності, а саме: його не зупиняли як водія автомобіля. Коли він йшов у магазин, його перестріли поліцейські, та запитали, чи він являється водієм, та вимагали пред'явити для перевірки посвідчення водія, однак, він відмовився, так як на той час не являвся водієм.
Інспектором особисто зроблені висновки щодо тонування світлових приладів на автомобілі, без вивчення документів на транспортний засіб, дослідження технічних характеристик та заводських установок, без проведення дослідження з застосуванням вимірювальної техніки, світловіддача фар не вимірювалася, відповідні акти технічного стану не складалися.
Таким чином, в даному випадку не дотриманий порядок фіксації правопорушення, встановлений Порядком здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації, затверджених наказом МВС України № 534 від 13.10.2008 року, згідно якого працівник поліції повинен скласти спеціальний акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу, який перевіряється. Такий акт не складався.
У зв'язку з наведеним, позивач просить позов задоволити.
Ухвалою від 19.05.2025 року прийнято до розгляду адміністративний позов та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи, про що повідомлено учасників справи (арк. спр. 11-12).
Ухвалою суду від 11.09.2025 року замінено первісного відповідача Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції у Львівській області належним відповідачем у справі на Головне управління Національної поліції у Львівській області, та відкладено розгляд справи.
09.10.2025 року розгляд справи відкладено на 11.11.2025 року.
Відповідач, який неодноразово належним чином був повідомленим про дату, час і місце розгляду справи (арк. спр. 31, 36) в судові засідання не з'явився та участі свого уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
В силу вимог ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд такі задовольнити. Додатково пояснив, що поліція його під час руху автомобіля не зупиняла. Так, він приїхав на «Нову пошту», зупинив автомобіль, і пішов в приміщення пошти. Коли він вийшов з приміщення пошти, то працівник поліції попросив його пред'явити документи. Однак, документів він не показав, бо не розумів підстави необхідності пред'явлення посвідчення водія. Поліцейські сказали, що вони його затримають, на що він погодився. Він розмовляв з працівниками поліції приблизно 20 хвилин. Про те, які документи складають працівники поліції йому не було відомо. Вони таких документів йому не пред'явили, і поїхали. Працівники поліції, як на підставу зупинки транспортного засобу, посилалися на те, що візуально на автомобілі є ознаки ДТП.
Представник позивача - адвокат Танчин Є.Б. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд такі задовольнити. Зазначив, що підстави зупинки транспортного засобу чітко передбачені ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», в якій вказано, що має бути інформація, що свідчить про причетність водія транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, а не ознаки ДТП, як було вказано позивачу працівниками поліції. Однак, позивач не був водієм транспортного засобу і такий транспортний засіб працівниками поліції не зупинявся, а тому у позивача не було необхідності пред'являти посвідчення водія та інші документи - страхівку, реєстраційний документ, оскільки пред'явлення таких документів вимагається, коли зупиняється транспортний засіб. Позивач не заперечує, що він до того керував автомобілем і їхав таким, однак, такий автомобіль працівниками поліції не зупинявся.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, оглянувши наданий позивачем відеозапис, оцінивши в сукупності зібрані в справі докази, суд дійшов наступного висновку.
За умовами ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Як встановлено із постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4500758 від 14.04.2025 року, 14.04.2025 16:02:01 м. Великі Мости, вул. Сагайдачного П. 54 водій керуючи ТЗ не пред'явив для перевірки посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію ТЗ чим порушив п. 2.4.а.ПДР - Керування ТЗ особою, яка не пред'явила посвідчення водія, реєстраційного документа на ТЗ, а також поліса обов'язкового страхування цив.-прав. відповід. власників наземних ТЗ (арк. спр. 2).
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Відповідно до п.2.4. а ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 77 КАС України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень КУпАП, правопорушення, виявлені в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, мають бути зафіксовано за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно із ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Обов'язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача.
Норми КАС України покладають на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов'язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.
Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Позивач ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги, заперечив факт порушення ним ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
В порушення вимог вказаної статті відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем ПДР, якими суб'єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення.
Зі змісту долученої до матеріалів справи постанови серії ЕНА №4500758 від 14.04.2025 року встановлено, що в графі до постанови додаються не зазначено жодних додатків.
Згідно з вимогами ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених при розгляді справи.
Однак, як вбачається з оскаржуваної постанови, в порушення вищевказаних вимог КУпАП, інспектором поліції при викладенні суті та обставин правопорушення не вказано хто саме керував транспортним засобом, не зазначено назву транспортного засобу та дані щодо транспортного засобу, що свідчить про неповний опис обставин, установлених під час розгляду справи, тобто про невідповідність постанови вимогам законодавства.
Об'єктивних доказів або інших відомостей, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення позивачем ПДР відповідачем надано не було.
Тобто, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме щодо порушення останнім ПДР.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та доказів, зібраних у справі, суд вважає, що інспектор поліції дійшов передчасного висновку щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, повно та всебічно не дослідивши всі обставини справи.
Згідно із ст.293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Щодо вимоги позивача про визнання незаконними дій інспектора поліції, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні цієї вимоги, оскільки в ч. 3 ст. 286 КАС України наведено вичерпний перелік способів захисту порушеного права судом за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, яким не передбачено заявлений позивачем спосіб захисту у виді визнання незаконними дій суб'єкта владних повноважень.
З урахуванням зазначених вище обставин та досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 належить задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 6, 10, 19, 72, 77, 90, 241-246, 271, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4500758 від 14.04.2025 року, яка складена інспектором Відділення поліції №2 (м. Сокаль) Шептицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області ст.лейтенантом поліції Лисим Миколою Романовичем винесену відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП - закрити.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, юридична адреса: 79007, м.Львів, пл.Генерала Григоренка, 3, Львівської області, ЄДРПОУ 40108833.
Повне рішення суду складено 17.11.2025 року.
Суддя М. М. Олещук