1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/11130/25 1-кс/335/3777/2025
18 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Запорізької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення,-
10.11.2025 року до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від ОСОБА_3 надійшла скарга від 07.11.2025 року на бездіяльність уповноважених осіб Запорізької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення у якій просив зобов'язати уповноважену особу Запорізької обласної прокуратури внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.384, ч.4 ст.ст.191, ч.1 ст.366 КК КК України.
В обґрунтування вимоги, викладеній в скарзі, скаржник зазначає, що 05.11.2025 р. ним подано до Запорізької обласної прокуратури заяву про вчинений злочин, в якій повідомлено про можливе вчинення злочинів службовими особами прокуратури та ФОП ОСОБА_4 .
На даний час, у порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості за вказаною заявою про вчинення кримінального правопорушення не внесені, не повідомлено про початок досудового розслідування, витяг з ЄРДР не надано.
В судове засідання скаржник не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Надав суду заяву про розгляд скарги за його відсутності, зазначивши, що скаргу підтримує та просить її задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з'явилися. Про час та місце розгляду скарги повідомлявся у встановленому законом порядку. Причину не явки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Вивчивши доводи, наведені у скарзі, та додані до неї документи, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Скаржник зазначає, що 05.11.2025 р. ним подано до Запорізької обласної прокуратури заяву про вчинений злочин, в якій повідомлено про можливе вчинення злочинів службовими особами прокуратури та ФОП ОСОБА_4 .
На даний час, у порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості за вказаною заявою про вчинення кримінального правопорушення не внесені, не повідомлено про початок досудового розслідування, витяг з ЄРДР не надано.
Разом з тим, скаржником не надано належних та допустимих доказів щодо подання та отримання Запорізькою обласною прокуратурою вищезазначеної заяви про злочин від 04.11.2025 р.
Крім того, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України (ст. 26 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого (детектива) в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
За змістом ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Виходячи з аналізу кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Тобто, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК України, і покликана з одного боку забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати її з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому є, зокрема встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є існування об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Втім, на думку слідчого судді, викладені у заяві обставини не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування, який в свою чергу розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а як вбачається з самої заяви, у ній не наведено конкретних відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, про які він зазначає у своїй заяві. При цьому, заявник не наводить будь-яких об'єктивних даних, які б підтверджували зазначене, а лише висуває загальне припущення про можливе вчинення зазначених ним у заяві протиправних дій, ґрунтуючись виключно на суб'єктивному уявленні щодо правомірності таких дій та власному аналізі і бачені норм законодавства про кримінальну відповідальність.
Вказане, на думку слідчого судді, позбавляє орган досудового розслідування можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу злочину, в той час, як така перевірка на стадії внесення відомостей покликана в тому числі для недопущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Крім того, необхідне додатково зазначити, що кожне висловлене твердження у заяві про злочин повинно бути підтверджено будь-якими розумними поясненнями, які можливо перевірити та/або доданими матеріалами.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
За наведених обставин, слідчий суддя прийшов до висновку, що підстави для зобов'язання уповноважених осіб Запорізької обласної прокуратури виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести до ЄРДР відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 04.11.2025 року, відсутні, тому в задоволенні таких його вимог слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Запорізької обласної прокуратури яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 214, 303, 304, 306, 307,309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Запорізької обласної прокуратури яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 18.11.2025 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1