Провадження № 33/803/2943/25 Справа № 181/2607/25 Суддя у 1-й інстанції - Самоткан Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І.
20 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 захисника Семенчі А.І. на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ординатора військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.,
Згідно постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2025 року 22 липня 2025 року о 12:30 год. старший лейтенант ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 Збройних Сил України, в умовах особливого періоду (воєнного стану) перебував при виконанні обов'язків військової служби в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 був виявлений на території тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови. ОСОБА_1 був направлений на огляд до підрозділу тимчасової ІНФОРМАЦІЯ_2 для встановлення стану сп'яніння. Відповідно до акту № 2684 від 22 липня 2025 року ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Семенча А.І. просить скасувати постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2025 року та прийняти нову постанову, якою провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги наголошує на тому, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння не проводився. Вказав, що в матеріалах справи відсутні сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, з використанням якої міг би був проведений огляд ОСОБА_1 . Зауважив, що відеозапису до матеріалів справи не долучалось та свідки не відомі стороні захисту, оскільки не було надано доступу до матеріалів судової справи. Вказав, що в матеріалах справи відсутні будь які відомості щодо свідків (адреси, номерів телефонів, відомостей з документів, що підтверджують особу, тощо), що не дає можливості їх допитати та встановити відомості щодо відносин підлеглості з особою, стосовно якої проводиться огляд, або наявність упередженості. Вказав, що примірник акту огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не вручався.
ОСОБА_1 та його захисник Семенча А.І. у судове засідання не з'явились, належним чином були повідомлені про дату та час розгляду справи, до початку розгляду справи клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, у зв'язку з чим справу розглянуто за відсутності вказаних осіб.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до протоколу серії ДНЛ/М №2684 від 22 липня 2025 року, складеного офіцером тимчасової ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшим сержантом ОСОБА_2 , старший лейтенант ОСОБА_1 був виявлений на території тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови. ОСОБА_1 був направлений на огляд до підрозділу тимчасової ІНФОРМАЦІЯ_2 для встановлення стану сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Так, диспозиція ч. 1 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за:
1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів;
2) появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння;
3) виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння;
4) відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП настає за умови вчинення цих дій, якщо вони вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Аналіз наведеної норми закону свідчить про те, що наведений перелік діянь становить самостійний склад адміністративних правопорушень.
Разом з тим, суд першої інстанції в оскаржуваній постанові вийшов за межі обвинувачення, зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення, і визнав особу винною в тих діях, які останному не інкримінувались, а саме, за змістом протоколу ОСОБА_1 інкримінується відмова військовослужбовця при виконанні ним обов'язків військової служби від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду, тоді як суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 винуватим у виконанні військовослужбовцем обов'язків військової служби в нетверезому стані, в умовах особливого періоду, чим істотно порушив вимоги ст. 7, 245, 251, 252, 280 КУпАП.
Зі змісту ст. 279 КУпАП вбачається, що справа про адміністративне правопорушення підлягає судовому розгляду в межах обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення. Тому вони, з урахуванням положень ст. 256 КУпАП, мають бути викладені в протоколі конкретно, у спосіб, який унеможливлює їх неоднозначне тлумачення та відповідати диспозиції закону про адміністративну відповідальність за вказане правопорушення.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя ("Malofeyeva v. Russia", "Karelin v. russia").
Із постанови, яка оскаржується, вбачається, що судом не досліджувалися фактичні обставини справи, не надавалася оцінка наявним у справі доказам з точки зору їх достатності для доведеності винуватості чи невинуватості особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Докази, на які суд послався у постанові, як кожен окремо так і в сукупності, поза розумним сумнівом не підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, інкримінованого йому, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно з ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків, - стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7).
Частиною другою І розділу Загальних положень Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення № 1622/37244 від 14 грудня 2021 року передбачено що протокол про військове адміністративне правопорушення щодо військовослужбовця (військовозобов'язаного) мають право складати командири (начальники) військових частин (військових навчальних закладів, установ) (далі - військова частина) щодо підлеглих військовослужбовців (військовозобов'язаних), у тому числі тимчасово; командири (начальники) підрозділів, які уповноважені на те командиром (начальником) військової частини, щодо підлеглих військовослужбовців (військовозобов'язаних), у тому числі тимчасово; посадові особи органів військового управління Збройних Сил України (далі - орган військового управління), органу управління Державної спеціальної служби транспорту (далі - орган управління ДССТ), які уповноважені на те відповідними начальниками органів військового управління, органу управління ДССТ щодо підлеглих військовослужбовців (військовозобов'язаних), у тому числі тимчасово; посадові особи органів управління Служби правопорядку, які уповноважені на те відповідними начальниками органів управління Служби правопорядку.
Командири підрозділів військової частини, уповноважені складати протоколи, визначаються наказами відповідних командирів (начальників) військових частин.
Уповноважені посадові особи органів військового управління, яким надано право складати протоколи, визначаються наказами відповідних начальників органів військового управління.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколу про військове адміністративне правопорушення ДНЛ/М №2684 від 22 липня 2025 року, вказаний протокол складено офіцером тимчасової ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшим сержантом ОСОБА_2 , тобто неуповноваженою особою в порушення вимог ст. 254, 255 КУпАП, оскільки докази надання вказаній особі певних повноважень матеріали справи не містить, а суд самостійно не може збирати докази на користь однієї із сторін.
Таким чином зазначений протокол про адміністративне правопорушення, не відповідає вимогам ст. 254 КУпАП, є неналежним та недопустимим доказом у даній справі.
Отже, судом першої інстанції залишено поза увагою наведені недоліки, допущені уповноваженою посадовою особою під час оформлення протоколу про військове адміністративне правопорушення, які в свою чергу є істотними й позбавляють можливості встановити факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та наявність в його діях складу цього правопорушення.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Салабіаку проти Франції" зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом поза розумним сумнівом, зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі Кобець проти України (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі Авшар проти Туреччини (Avsar v. Turkey), п. 282.
Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом, не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Згідно з ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до відповідальності лише на підставі тих доказів, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Враховуючи вищевикладене апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_1 має бути притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 172-20 КУпАП за дії, які зазначені у протоколі про військове адміністративне правопорушення, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Апеляційний суд не надає оцінки іншим доводам апеляційної скарги, оскільки під час апеляційного перегляду справи встановлено достатньо підстав для закриття провадження у справі.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 захисника Семенчі А.І. - задовольнити.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП - скасувати.
Винести нову постанову, якою на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду С.І.Крот