Провадження № 33/803/2967/25 Справа № 182/4873/25 Суддя у 1-й інстанції - Клименко І. В. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г.
19 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., при секретарі Кучевасовій А.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Кобеляцького Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Шашликова Д.Г. на постанову судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,-
Згідно постанови, ОСОБА_1 17.07.2025 о 20-50 год. по вул. Княжа, 103 у м. Нікополь, Дніпропетровської області керував транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ 21061» номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 а ПДР України.
В апеляційній скарзі захисник Шашликов Д.Г. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, скасувати постанову та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, оскільки повісток про слухання справи ОСОБА_1 не отримував та про наявність постанови дізнався лише 09.10.2025 року з повідомлення у застосунку «ДІЯ». В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом. Долучений до протоколу відеозапис не може бути допустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, оскільки не містить фіксації всіх подій, а також не засвідчений електронним цифровим підписом. Вказує на порушення вимог п. 9 розділу 2 «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», оскільки у протоколі не зазначено конкретно, які саме матеріали справи до нього додано. Наголошує, що матеріали складені з порушенням процедури, оскільки під час їх складання лунала повітряна тривога, і працівниками поліції були проігноровані неодноразові вимоги ОСОБА_1 у необхідності переміщення до укриття за для збереження його життя і здоров'я. Звертає увагу, що під час оформлення матеріалів ОСОБА_1 не були роз'яснені його права, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та не запропоновано скористатися професійною правничою допомогою. Наголошує на упередженому ставленні працівників поліції під час складання протоколу.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови судді підлягає поновленню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, відповідно до п. 7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка була затверджена спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
За змістом п.2.9 «а» ПДР України встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Вказаних вимог чинного законодавства ОСОБА_1 не виконав, що й призвело до вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Факт скоєння адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 підтверджуються наступними доказами.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 994190 від 17.07.2025 року, згідно якого 17.07.2025 року о 20:50 год. у м. Нікополь по вул. Княжа буд. 103 водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2106 днз НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився на місці зупинки зі згоди водія за допомогою приладу Драгер алкотест 6810, тест 2412 результат огляду 1,05 ‰. Від керування відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, млява мова. Результат огляду на стан сп'яніння - 1,05 ‰.
Роздруківкою тестування на алкоголь за допомогою «Alcotest Drager 6810», прилад № ARВН-0592 тест № 2412 від 17.07.2025 року, з якої вбачається, що 17 липня 2025 року о 21:22 годині протестовано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого виявлено 1,05 ‰.
Відеозаписом до протоколу, на якому зафіксовано підтвердження ОСОБА_1 факту вживання алкоголю - пива та керування транспортним засобом, факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння із застосуванням приладу Drager Alcotest 6810, та зафіксовано результат огляду 1,05‰, з яким ОСОБА_1 погодився.
Письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 21.07.2025 року, згідно яких 17.07.2025 року він керував транспортним засобом ВАЗ 21061 НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції та пройшов огляд на стан сп'яніння з результатом 1,05 ‰. Під час складання адміністративних матеріалів він відмовився від отримання тимчасового дозволу та від підписів в адміністративних матеріалах. Факт вживання алкоголю не заперечує. На даний час отримав тимчасовий дозвіл, та під підпис повідомлений про час та місце розгляду справи.
Копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в неавтоматичному режимі, серії ЕНА № 5248672 від 17.07.2025 р., згідно якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, апеляційний суд вважає їх належним, допустимим та достовірним, а їх сукупність є достатньою щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є не доказом, а джерелом доказів, тобто фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в розумінні, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. З огляду на справу, що розглядається, у протоколі містяться фактичні дані про час та місце вчинення правопорушення, особу правопорушника, про застосування технічних засобів для виявлення правопорушення. Тому протокол про адміністративне правопорушення є допустимим та належним джерелом доказів. А висновок про наявність складу правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол, дійсно є уявленням особи, що склала протокол, про наявність правопорушення, яке в суді повинно бути підтверджено відповідними доказами.
Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.
В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції поклав не лише протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , а в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18).
Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений уповноваженою на те особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами.
Підстави для визнання протоколу недопустимим доказом у суду відсутні.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що у протоколі не конкретизовано які саме матеріали справи додаються до протоколу апеляційний суд не приймає, оскільки це не маєістотного значення для вирішення питання про наявність складу правопорушення в діях водія транспортного засобу та не є підставою для визнання протоколу недопустимим доказом.
Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних у них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду апеляційної інстанції не викликає.
Щодо доводів апелянта про те, що доданий до протоколу відеозапис не містить фіксації всіх подій, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне.
На відеозапису відображено, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом, під час спілкування зазначив, що працівники поліції бачили, як він їхав в іншу сторону не перевищуючи швидкість та не порушуючи правил дорожнього руху. Вказав що ремонтував у гаражі автомобіль, випив пива, їхав по району на незначну відстань з низькою швидкістю, правил не порушував, погодився на проходження огляду на місці зупинки, оскільки їхати до лікарні не бажає. Після проходження огляду ухилявся від підпису у протоколі, акті огляду та роздруківці чеку приладу Драгер, не вбачав у своїх діях таких порушень правил дорожнього руху, які б викликали необхідність у складанні стосовно нього протоколу, посилався на складні життєві обставини та просив не складати протокол, а винести йому жорстке попередження.
Оглянутим відеозаписом також спростовуються твердження захисника про те, що ОСОБА_1 неодноразово наполягав на необхідності переміщення до укриття у зв'язку з повітряною тривогою, оскільки жодних зауважень та вимог щодо переміщення в укриття від ОСОБА_1 не надходило.
Твердження захисника про недопустимість в якості доказу відеозапису, у зв'язку із тим, що оптичний диск не підпадає під визначення електронного доказу, передбаченого ст. 99 КАС, є безпідставними, оскільки сторона захисту посилається на норми КАСУ, який не регулює порядок розгляду даної категорії справ про адміністративні правопорушення.
Норми КУпАП, за якими проводиться розгляд протоколів про адміністративне правопорушення за даною категорією справ, не містять вимог щодо процедури оформлення відеозаписів поліцейських, які є додатком до протоколу.
Виказані захисником у судовому засіданні сумніви стосовно правильності роботи приладу, за допомогою якого проведено огляд на увагу не заслуговують з огляду на наступне.
Газоаналізатори «Drager Alcotest» сертифіковані Міністерством економічного та торгового розвитку України за № UA-МІ/1-96-2014 від 01 вересні 2014 року та відповідно до свідоцтва про Державну реєстрацію № 14455/2014 внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволені для застосування на території України. Використання медичних виробів, «газоаналізатор Drager Alkotest», які були завезені та реалізовані на території України, та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії свідоцтва про державну реєстрацію є можливим за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування) та інших нормативних документів, що підтверджують вірність результатів вимірювання. Відповідно до сертифікату затвердженого типу засобів вимірювальної техніки №UA-MI/1-96-2014 виданий 01 вересня 2014 року (серія А № 007292) виданий фірмі Drager Safety AG & Co KGaA, Німеччина, на підставі позитивних результатів державних контрольних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, затверджений тип засобів вимірювальної техніки «Газоаналізатори Alkotest …, Interlock XT», який зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером UA.TR.001 101-17, строк дії сертифіката перевірки 05.10.2027. Газоаналізатори Alkotest…, Interlock XT під час випуску з виробництва підлягають повірці. Міжповірочний інтервал, установлений під час затвердження типу засобів вимірювальної техніки - 1 рік.
Згідно з п.17 ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №1314-VII від 05.06.2014 законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13.10.2016 (далі - Наказ) затверджено міжповірочні інтервали законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, за категоріями. Для категорії законодавчо регульованих ЗВТ "Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається" цим Наказом встановлено міжповірочний інтервал в 1 рік.
Відповідно до п.18 ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №1314-VII від 05.06.2014 «Повірка» (або: верифікування - англійською мовою «verification») засобів вимірювальної техніки - це сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.
Відповідно до п.3.9 європейського стандарту EN 15964:2011 «Breath alcohol test devices other than single use devices - Requirements and test methods», що прийнято як національний стандарт ДСТУ EN 15964:2018 «Прилади неодноразового використання для контролю видихуваного повітря. Вимоги та методи випробувань» операція «Повірка» (верифікування) - це процес випробування, метою якого є перевірити, чи працює прилад у межах заданої максимально допустимої похибки і відтворюваності на момент проведення перевірки.
Як убачається з чеку, виданого за результатом огляду водія ОСОБА_1 проведеного за допомогою Alkotest Drager 6810, останнє калібрування приладу проводилось 01.10.2024 року.
Огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проводився 17.07.2025 року, тобто в межах міжповірочного інтервалу.
Отже у апеляційного суду відсутні сумніви щодо достовірності результатів технічного засобу та правомірності його використання для огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Огляд проводився за згодою ОСОБА_1 . Доказів на підтвердження того, що останній вимагав надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку приладу Drager Alcotest 6810, за допомогою якого проходився огляд на стан сп'яніння, безпосередньо перед проведенням огляду, в матеріалах справи не міститься.
Доводи апеляційної скарги про упереджене ставлення працівників поліції безпідставні та не ґрунтуються на матеріалах справи.
Доводи захисника про нероз'яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП спростовуються наявною у матеріалах справи відмовою ОСОБА_1 від надання пояснень відповідно до ст. 63 Конституції України, а також його власноручним підписом у постанові серії ЕНА № 5248672 від 17.07.2025 року.
Роз'яснення положень ст.ст. 55, 56, 59 Конституції України при складанні протоколу про адміністративне порушення не передбачено ст. 256 КУпАП.
З огляду на вищезазначене, надані суду докази в їх сукупності є належними та достатніми доказами факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та, на думку апеляційного суду, забезпечують такий рівень доказування, який не залишає розумних сумнівів у доведеності вини ОСОБА_1 в керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які б спростовували висновки судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.
Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити захиснику Шашликову Д.Г. строк на апеляційне оскарження постанови судді.
Апеляційну скаргу захисника Шашликова Д.Г. залишити без задоволення.
Постанову судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2025 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя