Провадження № 22-ц/803/8179/25 Справа № 201/3061/25 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С. С. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.
19 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Космачевської Т.В.,
суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кирилішиної В.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 26 травня 2025 року у цивільній справі номер 201/3061/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,
У березні 2025 року до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська (Соборного районного суду міста Дніпра) звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 28 жовтня 2020 року у справі №201/8483/20 з ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку (доходу) відповідача, але не менш, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 04 вересня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття.
Позивач зазначає, що змінився його сімейний стан, оскільки він уклав шлюб, в якому народився син ОСОБА_4 . Наразі позивач чекає народження ще однієї дитини, у зв'язку з чим дружина позивача перебуває у відпустці у зв'язку із вагітністю та пологами, та не має можливості працювати, а тому знаходиться на повному утриманні позивача.
Позивач просив суд:
змінити розмір аліментів, встановлений рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.10.2020 року у справі №201/8384/20 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку (доходу), починаючи стягнення з 04 вересня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття;
стягувати з ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/10 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.
Заочним рішенням Соборного районного суду міста Дніпра від 26 травня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів - відмовлено.
В задоволенні вимоги ОСОБА_2 про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовлено.
Із вказаним заочним рішенням не погодився позивач ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, просив апеляційний суд скасувати рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 26.05.2025 року в справі №201/3061/25 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, судові витрати покласти на відповідачку та стягнути витрати на правову допомогу.
Доводами апеляційної скарги наведено, що оскаржуване судове рішення винесено без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Позивач вважає, що відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.07.2021 року у справі №691/926/20, підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: зміни і сімейного, і матеріального стану. Однак зміна сімейного стану є самостійною, незалежною від зміни матеріального стану, підставою для зміни розміру аліментів.
Судом першої інстанції не було враховано, що наразі на утриманні позивача перебувають двоє дітей, які проживають з ним - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також ОСОБА_7 , непрацездатна дружина, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Від відповідачки ОСОБА_2 відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідач подав до апеляційного суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 101, 102, 103, 106).
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином сторін (а.с. 21)
Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 28 жовтня 2020 року по справі №201/8483/20 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку (доходу) відповідача, але не менш, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 04 вересня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття (а.с. 14-16).
30 листопада 2019 року позивач у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб, прізвища після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_9 , дружини - ОСОБА_9 (а.с. 20).
ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_4 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_10 (а.с. 22).
ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_6 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_10 (а.с. 54).
Згідно з наказом №78-к від 22 травня 2025 року, виданого президентом ПЗВО «Дніпровський інститут медицини та громадського здоров'я», ОСОБА_10 , головному бухгалтеру, надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 27 травня 2025 року (а.с. 60).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27, ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до положень ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином сторін.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 28 жовтня 2020 року по справі №201/8483/20 було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку (доходу) відповідача, але не менш, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 04 вересня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття.
30 листопада 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб, прізвища після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_9 , дружини - ОСОБА_9 .
Під час перебування у шлюбі у позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_11 народились діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
З наказу №78-к від 22 травня 2025 року, виданого ПЗВО «Дніпровський інститут медицини та громадського здоров'я», вбачається, що дружині позивача надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Отже, сімейний стан позивача ОСОБА_1 змінився у зв'язку з народженням дітей.
За таких обставин, виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки зміна сімейного стану позивача є самостійною підставою для зменшення розміру стягнутих з нього аліментів.
Визначений апеляційним судом розмір аліментів у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) позивача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку є об'єктивним з огляду на вимоги закону щодо розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу.
Виходячи з наведеного вище та обставин справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про зміну розміру аліментів, не виконав вимоги ст. 263 ЦПК України щодо його законності та обґрунтованості.
Відтак, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - підлягає скасуванню, з ухваленням судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 26 травня 2025 року - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів - задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 28 жовтня 2020 року на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
В інший частині позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Судді: