Провадження № 22-ц/803/3968/25 Справа № 200/4670/13-ц Суддя у 1-й інстанції - Решетнік М. О. Доповідач - Макаров М. О.
18 листопада 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Петешенкової М.Ю., Свистунової О.В.
при секретарі - Пікос А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву судді Петешенкової М.Ю. про самовідвід у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Зайцевої Олени Петрівни на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , яка є законним представником малолітньої ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості, -
В провадженні Дніпровського апеляційного суду перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , яка є законним представником малолітньої ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: головуючий суддя Макаров М.О., судді Петешенкова М.Ю., Свистунова О.В.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.
Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).
Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Як зазначено у Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Так, матеріалами справи встановлено, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2023 року у складі Городничої В.С., Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2023 року залишено без змін. (т. 2 а.с. 60-64)
Постановою Верховного Суду від 22 листопада 2023 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2023 ро ку скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.(т. 2 а.с. 119-123)
Оскільки суддя Петешенкова М.Ю. брала участь у вирішенні даної справи в суді апеляційної інстанції та визначилася з правовою позицією у даних правовідносинах, з метою запобігання виникнення в учасників справи сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості при розгляді апеляційної скарги представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Зайцевої Олени Петрівни на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2013 року, апеляційний суд вважає, що заява про самовідвід судді Петешенкової М.Ю. підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 30, 33-41 ЦПК України, колегія суддів, -
Заяву судді Петешенкової М.Ю. про самовідвід - задовольнити.
Справу передати до Дніпровського апеляційного суду для виконання вимог ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 19 листопада 2025 року
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді М.Ю. Петешенкова
О.В. Свистунова