Провадження № 33/803/2521/25 Справа № 202/7005/25 Суддя у 1-й інстанції - Кухтін Г. О. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.
13 листопада 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І. розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпра від 27 серпня 2025 року, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, -
за участі:
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
представника ОСОБА_2
представника потерпілої Помінова О.В.
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
При обставинах, встановлених місцевим судом, водій ОСОБА_1 , 08 червня 2025 року о 12 годині 36 хвилин в м. Дніпро по просп. Слобожанський 46, керував автомобілем МАЗ 6317 н.з. НОМЕР_1 , виконуючи маневр перестроювання праворуч, не надав дорогу і скоїв зіткнення із слідувавшим по суміжній смузі з правого боку у попутному з ним напрямку автомобілем Санг Йонг д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 . В результаті ДТП автомобілі пошкоджені, а пасажир ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, завдано збитків, чим порушено вимоги п. 10.3 Правил дорожнього руху та скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі:
- ОСОБА_1 просить постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що він дійсно не заперечує, що скоїв ДТП, однак не визнає, що винний у порушенні саме вимог п. 10.3 ПДР та у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Вказує, що перед тим, як включити покажчик правого повороту та виконанням маневру, він не бачив автомобіль потерпілої, а права смуга, на яку він хотів виїхати, була вільна від транспортних засобів. А тому, вважає, що в даній дорожній ситуації, його дії регулювалися не п. 10.3 ПДР, а п. 12.3 ПДР.
Крім цього вказує на те, що судом не було надано належної оцінки як поясненням потерпілої, так і його поясненням, а також іншим доказам у справі, на підставі яких суд дійшов висновку про його винуватість.
Також ОСОБА_1 зазначає, що він не згоден зі стягненням, яке є занадто суворим, яке позбавляє його можливості належним чином виконувати його військові обов'язки та військові накази.
ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні апеляційного суду в повному обсязі підтримали доводи і вимоги апеляційної скарги, просили їх задовольнити, представник потерпілої заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Вислухавши учасників судового провадження, перевіривши законність та обґрунтованість постанови, виходжу з наступного.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Обґрунтованість та законність судових рішень, є однією із загальних засад здійснення судочинства
Законом України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбаченого ст. 276-280 КУпАП.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 280 КУпАП.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак, судом першої інстанції вказані вимоги виконано не в повному обсязі.
Так, згідно ст. 294 КПАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Під час розгляду справи судом першої інстанції, суд встановив, що водій ОСОБА_1 , 08 червня 2025 року о 12 годині 36 хвилин в м. Дніпро по просп. Слобожанський 46, керував автомобілем МАЗ 6317 н.з. НОМЕР_1 , виконуючи маневр перестроювання праворуч, не надав дорогу і скоїв зіткнення із слідувавшим по суміжній смузі з правого боку у попутному з ним напрямку автомобілем Санг Йонг д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 . В результаті ДТП автомобілі пошкоджені, а пасажир ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, завдано збитків, чим порушено вимоги п. 10.3 Правил дорожнього руху та скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
При цьому, суд першої інстанції зазначив, що вказані обставини підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом поліцейського, протоколом огляду місця ДТП, схемою місця ДТП, фототаблицею, поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а також іншими матеріалами справи.
Тобто, суд першої інстанції не дослідив матеріали справи по суті, а обмежився формальним переліком доказів, що свідчить про недотримання судом першої інстанції принципів повноти та об'єктивності судового розгляду, а відтак, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, як необґрунтована.
Апеляційний суд, з огляду на неправильне застосування норм процесуального права, дослідивши в порядку п. 7 ст. 294 КУпАП докази, долучені до матеріалів справи, прийшов до висновку, що обставини, викладені у протоколі та постанові суду підтверджуються матеріалами справи.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є: будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, при цьому обов'язок щодо збирання таких доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як слідує зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться в провину порушення вимог п. 10.3 ПДР України, відповідно до якого, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Так, відповідно до план-схеми до протоколу огляду місця події, а також фототаблиці, автомобіль МАЗ, яким керував ОСОБА_1 , знаходиться на роздільній смузі між 2 та 3 смугами для руху. Автомобіль Санг Йонг, під керуванням ОСОБА_3 , знаходиться перпендикулярно автомобілю МАЗ та має пошкодження передніх та задніх лівих дверей, пошкодження лівого крила та розбиття вітрового скла.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , він, здійснюючи рух по другій смузі, відчув удар і зупинився, після чого побачив автомобіль Санг Йонг.
В своїх письмових поясненнях потерпіла ОСОБА_3 зазначила, що вона здійснювала рух в другій смузі, а в третій смузі здійснював рух автомобіль МАЗ. Після перехрестя вона відчула, що її автомобіль почало тягти вказаним вище автомобілем МАЗ в лівий бік та розгорнуло.
Переглядом відеозапису з порталу “Безпечне місто» не встановлено механізму ДТП, а саме, не зафіксовано моменту зіткнення транспортних засобів, однак можна встановити, що автомобіль МАЗ, до перехрестя здійснював рух по третій смузі, а після його перетину, почав маневр перестроювання в другий ряд, в якому здійснював рух автомобіль Санг Йонг.
Аналізуючи план-схему та фототаблицю, відомості з відеозапису, щодо напрямку руху автомобіля МАЗ, співставляючи їх з поясненнями двох учасників ДТП, можна дійти висновку, що спочатку ОСОБА_1 , керуючи автомобілем МАЗ, здійснював рух прямо по другій смузі для руху, однак після перетину перехрестя, під час здійснення перестроювання, не дав дорогу транспортному засобу Санг Йонг, який рухався в попутному з ним напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Таким чином, пояснення ОСОБА_1 щодо здійснення руху виключно по другій смузі, не знайшли свого підтвердження, в той час, як пояснення потерпілої ОСОБА_3 в повній мірі узгоджуються з наведеними вище доказами.
Отже, порушення саме п. 10.3 ПДР України водієм ОСОБА_1 повністю підтверджується дослідженими та наведеними вище матеріалами справи, а доводи апеляційної скарги щодо помилкової кваліфікації дії ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження.
Таким чином, досліджені та перевірені апеляційним судом обставини свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Апеляційним розглядом даної справи встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тому його слід визнати винним у його вчиненні, проте, з урахуванням того що, на момент розгляду справи апеляційним судом закінчився строк накладення адміністративного стягнення, визначений ст. 38 КУпАП, провадження по справі стосовно нього підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Таким чином, вважаю необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, оскаржувану постанову скасувати з прийняттям нової, якою ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - задовольнити частково.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпра від 27 серпня 2025 року, відносно ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, - скасувати.
Постановити нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження по справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду даної справи у суді, строку накладення адміністративного стягнення, визначеного ст. 38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Корчиста