Провадження № 11-кп/803/2550/25 Справа № 183/9691/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
12 листопада 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
в режимі відеоконференції:
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 62023170030000265 від 03 березня 2023 року, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 на вирок Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2025 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Володимирівка Артемівського району Донецької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
Вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2025 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 5 ст. 407 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Згідно з обставинами, встановленими судом, солдат ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом по мобілізації, на особливий період та проходячи її в посаді стрільця 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин, 28 жовтня 2022 року самовільно залишив місце служби пункт постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби, та був відсутній на службі до 22 червня 2023 року.
В апеляційній скарзі захисник в інтересах обвинуваченого просить змінити вирок в частині призначення покарання, призначивши останньому покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, захисник посилається на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину та його особі, внаслідок суворості. На переконання захисника, суд не врахував визнання обвинуваченим своєї вини, а також й обставин, які обумовили залишення ним військової частини. Захисник зауважує, що обвинувачений не погоджується з викладеним в обвинуваченні обґрунтуванням причин його поведінки, зокрема в частині мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання свої службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин. Захисник зауважує, що ОСОБА_7 залишив не місце служби, а пункт постійної дислокації. Разом із цим, головною причиною, яка спонукала останнього залишити місце дислокації, був стан його здоров'я. Посилання у вироку на те, що обвинувачений після залишення місця служби проводив час на власний розсуд, захисник вважає безпідставним, адже практично з першого дня обвинувачений почав проходити обстеження та лікування, мав оперативні втручання, а до прокуратури з'явився сам. При цьому, про залишення місця дислокації ОСОБА_7 повідомив керівництво, з яким був постійно на зв'язку. Саме цим пояснюється те, що з 22.10.2022 до 03.03.2023 кримінальне провадження не порушувалось. Що стосується покарання, то суд не надав належної оцінки тим обставинам, що обвинувачений раніше не судимий, визнав свою вину, щиро розкаявся, з'явився із зізнанням. Окрім цього, суд не врахував й стану здоров'я обвинуваченого, який протягом кримінального провадження проходив лікування, мав оперативне втручання та був в процесі реабілітації. На переконання захисника, наведені обставини дають підстави для призначення останньому покарання без ізоляції від суспільства. Серед іншого, адвокат зауважує, що ОСОБА_7 бажає продовжити військову службу та ним ініційовано питання отримання від військової служби згоди на її проходження, що даватиме підстави для звільнення обвинувачено від відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Під час апеляційного розгляду від захисника обвинуваченого надійшло клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та захисника, які підтримали клопотання, прокурора, який проти задоволення клопотання не заперечував, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у клопотанні доводи, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
За правилами ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Відповідно до ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке вчинене ним вперше.
Відповідно до поданого клопотання обвинувачений має намір повернутися до військової служби у військовій частині НОМЕР_2 . При цьому, командир військової частини полковник ОСОБА_9 надав письмову згоду на проходження військової служби ОСОБА_7 на посаді майстра 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 3 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем.
Обвинуваченому ОСОБА_7 роз'яснені правові підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності та останній засвідчив свою згоду на звільнення від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
З огляду на те, що обвинувачений виявив бажання продовжити проходження ним військової служби, а командир військової частини надав згоду на її проходження, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування вироку, звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, та закриття кримінального провадження щодо нього, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 417, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.
Клопотання захисника ОСОБА_8 про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України задовольнити.
Вирок Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2025 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, скасувати.
Звільнити ОСОБА_7 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, для продовження проходження обвинуваченим військової служби.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 62023170030000265 від 03 березня 2023 року, щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Зобов'язати ОСОБА_7 невідкладно, але не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_2 .
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 невідкладно поновити на військовій службі ОСОБА_7 .
Копію ухвали суду невідкладно направити ОСОБА_7 та військовій частині НОМЕР_2 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на керівника Дніпропетровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4