19.11.25
Справа № 635/3143/20
Провадження № 1-кп/635/1094/2025
19 листопада 2025 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
секретар судового засідання - ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, надійшло в провадження Харківського районного суду Харківської області для розгляду на підставі ухвали Харківського апеляційного суду від 24 квітня 2025 року.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні просила призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
Учасники кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.
Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст.ст. 291, 292 КПК України.
Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України судом не встановлено.
Заслухавши думку учасників судового провадження, колегія судів вважає можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Крім того, прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 строком на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого і свідків, та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. В обґрунтування клопотання прокурор посилалася на те, що підставою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, тому є підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання. Про продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконного впливу на свідків та потерпілого свідчить те, що ОСОБА_6 обізнаний про анкетні данні свідків, потерпілого, в тому числі про адреси їх мешкання та контактні номери телефонів, вони є мешканцями одного населеного пункту та пов'язанні родинними зв'язками, що створює обґрунтований ризик вчинення дій особисто обвинуваченим або із залученням сторонніх осіб, спрямованих на незаконний вплив на свідків, з метою надання необхідних обвинуваченому показів в майбутньому.
Обвинувачений ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 у підготовчому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просила суд змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на те, що на теперішній час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення не доведені, ОСОБА_6 є громадянином України, має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв'язки - дружину та має хронічні захворювання, які потребують лікування.
Вислухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на наступне.
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 25 квітня 2020 року відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В подальшому запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_6 неодноразово продовжувався Харківським районним судом Харківської області та Харківським апеляційним судом, останній раз - на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 03 жовтня 2025 року продовжено ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 60 днів - до 01 грудня 2025 року включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 01 грудня 2025 року.
Частиною 3 ст. 315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу суд повинен враховувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого ця особа обвинувачується, та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від суду чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу, колегія суддів вважає, що ризик переховування обвинуваченого від суду продовжує існувати, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 за інкримінований йому злочин. Так, санкція ч. 1 ст. 115 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду з огляду й на те, що за законодавчими приписами у відповідній категорії справ неможливо застосувати пільгові інститути кримінального права такі як звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі обвинуваченого з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від суду.
Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у невизначеному майбутньому із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин у найближчій перспективі робить цей ризик актуальним.
Крім того, ОСОБА_6 досяг шістдесятирічного віку, а тому не підлягає призову на військову службу та згідно із Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, має право на перетин державного кордону навіть під час дії воєнного стану.
Наведені факти в їх сукупності та взаємозв'язку свідчать про існування ризику переховування від суду.
Також, колегія суддів погоджується з доводами прокурора щодо наявного ризику незаконного впливу обвинуваченого на потерпілого та свідків. При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілого, колегія суддів враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.
На переконання колегії суддів, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, а відтак останній може здійснювати вплив як на потерпілого, так і свідків, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які йому достовірно відомі.
Об'єктивність існування зазначених підстав щодо ризиків вбачається з вищенаведених відомостей, а тому колегія суддів не може погодитись з доводами сторони захисту щодо дієвості інших запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
В судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Посилання сторони захисту на дані, які характеризують особу обвинуваченого, на думку суду не є безумовною підставою для зміни останньому запобіжного заходу, оскільки вказані факти не стали стримуючими факторами при вчиненні ним злочинної діяльності, у зв'язку з чим не спростовує та не мінімізує наявних ризиків, запобігти яким в даному випадку може лише такий винятковий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Твердження захисника про недоведеність існування ризиків, суд вважає безпідставними, оскільки існування ризиків, в тому числі і втечі від суду, об'єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінуються обвинуваченому, його репутацію, ризик продовження протиправної поведінки, колегія суддів вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, не зменшилися та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
Отже, запобіжний захід у вигляді триманні під вартою на даній стадії процесу в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого є недостатнім, щоб забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків.
За вказаних підстав, строк тримання обвинуваченого під вартою необхідно продовжити на 60 днів.
При цьому колегія суддів, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, не визначає ОСОБА_6 розмір застави, оскільки останній обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 197, 199, 315 КПК України, колегія суддів,
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України у відкритому судовому засіданні на 28 листопада 2025 року на 14 годину 00 хвилин.
У судове засідання викликати сторони кримінального провадження.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - до 17 січня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали встановити до 17 січня 2026 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 20 листопада 2025 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2