Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/4956/25
Провадження № 2-а/332/65/25
Рішення
Іменем України
20 листопада 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Яцуна О.С.,
при секретарі судового засідання: Дубачовій А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови ЕНА № 5727542 від 15.09.2025,
Встановив:
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови ЕНА № 5727542 від 15.09.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.09.2025 відносно ОСОБА_1 поліцейським 2 взводу 1 роти 3 батальйону УПП в Запорізькій області Слєсаревим О.В. винесено постанову про те, що позивач здійснила зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від пішохідного переходу, чим порушила п. 15.9 «г» ПДР та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. З вказаною постановою ОСОБА_1 не згодна, оскільки: автомобіль був зупинений не на проїжджій частині, а в спеціально облаштованому місці - заїзній кишені «кармані» біля магазину; місце зупинки не обладнано забороненими знаками; поліцейський не надав фото/відео доказів вчиненого нею правопорушення; поліцейський не реалізував право позивача на захист, відмовившись вислухати пояснення; з боку поліцейських мало місце вибірковість дій по відношенню до інших водіїв, які також в тому ж самому місці припаркували своє авто. З цих підстав позивач просить скасувати постанову серії ЕНА № 5727542 від 15.09.2025 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Ухвалою суду від 23.09.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі.
16.10.2025 до суду надійшов відзив УПП в Запорізькій області ДПП, відповідно до змісту якого проти задоволення позову заперечують, вважають що інспектор поліції при винесені оскаржуваної постанови діяв відповідно до вимог діючого законодавства України. В обґрунтування своєї позиції надали диск з відеозаписом події, фотофіксацію правопорушення. Просять у задоволенні позовної заяви відмовити.
Від сторін надійшли клопотання щодо розгляду справи у їх відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оглянувши у судовому засіданні відеозапис, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Тобто, складення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення є складовою виконання посадовою особою Національної поліції України своїх процесуальних обов'язків, передбачених законом.
Згідно зі ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху (частини 1, 2 і 3 ст. 122).
Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення серія ЕНА № 5727542 від 15.09.2025, ОСОБА_1 15.09.2025 о 13:14:08 в м. Запоріжжі, по вул. Історична, 22, здійснила зупинку транспортного засобу Skoda Fabia, д.н.з НОМЕР_1 , ближче 10 метрів від пішохідного переходу, чим порушила п. 15.9 «г» ПДР. (а.с. 6).
За вчинення даного правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 340,00 грн.
Відповідно до п. 15.9 «г» ПДР, зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Згідно п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи, зокрема диску з відеофіксацією правопорушення, чітко вбачається, що позивач дійсно порушила Правила дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Інспектором поліції у відповідності до ст. 280 КУпАП були з'ясовані всі обставини справи, які мають істотне значення для вирішення справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і його дії вчинені у передбачені законом межах та у спосіб, а відтак, і підстав для скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, винесеної відносно ОСОБА_1 не встановлено.
Інспектор при винесені оскаржуваної постанови, керувався Правилами дорожнього руху, КУпАП, в постанові чітко описано правопорушення, яке було скоєно, а тому діяв в межах правового кола і не порушував норм процесуального права.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
За вищевказаних обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосувати адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено.
На підставі викладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 280 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 72-77, 121, 246, 286 КАС України, суд
Ухвалив:
У задоволенні адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови ЕНА № 5727542 від 15.09.2025 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.С. Яцун