Справа № 953/6787/25
н/п 2/953/2939/25
20 листопада 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючої - судді Лисиченко С.М.,
за участю секретаря судових засідань - Кот Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
30 червня 2025 року до Київського районного суду м.Харкова поштовим шляхом надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідачки ОСОБА_2 , відповідно до якої позивач просить розірвати шлюб укладений між ним, ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 який був зареєстрований у Київському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 378.
В обгрунтування позову позивач посилається на те, що 05.08.2005 він, ОСОБА_1 , та відповідач ОСОБА_2 вступили до шлюбу. Від шлюбу сторони мають повнолітню дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що як в подальшому та на даний час виявилося, побудувати з відповідачем сім'ю на основах взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки не вдалося. Вони не змогли створити міцну та дружню сім'ю, тому що суперечки між ними виникали за різними питаннями подружнього життя, сумісне життя з відповідачем не склалося з підстави різних точок зору на життя. За відсутністю взаєморозуміння ці підстави призвели до фактичного руйнування сім'ї та шлюбу. Сторони стали сторонніми людьми один для одного. Позивач вважає, що шлюбних відносин у них з відповідачем немає та поновити їх неможливо. Існування сім'ї припинилось з 2020 року. Вже тривалий час у їх відносинах усталилися суттєві розбіжності у поглядах щодо укладу сімейно-подружніх відносин, у зв'язку із чим між ними постійно виникають конфліктні ситуації, які носять системний і глибинний характер. Весь час їх шлюбу та по теперішній час вони з відповідачем мешкають окремо. На грунті цих обставин між ними втрачені взаємні почуття любові та поваги, тому шлюб фактично розпався. За таких обставин, відновити подружньо-сімейне життя та зберегти шлюб з відповідачем є неможливим, що позивачем вирішено остаточно й примирення та поступок у цьому питанні не може бути. Подальше перебування у шлюбі з відповідачем суперечить його законним правам та інтересам. Спір про поділ майна відсутній.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м.Харкова від 30.06.2025 позовну заяву передано для розгляду головуючій судді Лисиченко С.М.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 01.07.2025 відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 19.08.2025 задоволено заяву відповідачки ОСОБА_2 , зупинено провадження по справі до 19.11.2025, надавши сторонам по справі, строк для примирення терміном на три місяці. Призначено справу у судове засідання о 12-00 годині 20.11.2025.
10.11.2025 засобами поштового зв'язку до суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 з проханням поновити провадження у справі, оскільки примирення між сторонами не відбулося. Наполягає на розірванні шлюбу.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 20.11.2025 провадження у справі поновлено.
Позивач у судове засідання, яке призначене на 20.11.2025, не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом у встановленому законом порядку. В матеріалах справи наявна заява позивача з проханням проводити судові засідання у справі без його участі.
Відповідачка у судове засідання, яке призначене на 20.11.2025, не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена судом у встановленому законом порядку. До канцелярії суду ОСОБА_2 подала заяву з проханням провести судове засідання без її участі, підтвердила, що примирення між сторонами не відбулось, у зв'язку з чим не заперечує проти розірвання шлюбу.
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до даних повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 11.03.2021 Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено шлюб, зареєстрований 05 серпня 2005 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №378. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_5 , дружини - ОСОБА_5 .
Від шлюбу сторони мають повнолітню дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з статтею 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Суд зазначає, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Відповідно до частини 3 та 4 статті 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 Сімейного кодексу України ).
Згідно із статтею 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
За змістом указаної норми заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.
Судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, на час розгляду даної справи вони разом не проживають, спільного господарства не ведуть. Вжиті судом заходи щодо примирення подружжя не принесли бажаного результату, позивач наполягає на розірванні шлюбу.
Відтак, судом встановлено, що збереження шлюбу суперечить інтересам як позивача, так і відповідачки. Будь-яких доказів на підтвердження того, що після розірвання шлюбу будуть порушені особисті та майнові права сторін суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, та визнання позову відповідачкою, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 12, 13, 206, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 05 серпня 2005 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №378.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя - С.М. Лисиченко