Справа № 953/9509/25
н/п 2/953/3944/25
13 листопада 2025 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Губської Я.В.,
при секретарі Кіпеть Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська,б.11) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -
10.09.2025 представник позивача КП «ХТМ» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів на користь підприємства заборгованість в загальному розмірі 54293,62 грн., з яких: 51746,72 грн заборгованість за надання послуг з постачання теплової енергії, з урахуванням гарячої води до 01.01.2022 за період з 01.11.2019 по 28.02.2022; 2546,90 грн. за послугу з постачання гарячої води з 01.01.2022 по 28.02.2022 та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення. Однак, в порушення приписів чинного законодавства своїх обов'язків щодо проведення оплати за комунальні послуги з централізованого опалення належним чином не здійснюють, внаслідок чого у відповідачів перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму у розмірі 54293,62 грн. Посилаючись на вказані обставини позивач просить стягнути виниклу заборгованість з відповідачів, а також стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою судді від 17.09.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
06.10.2025 представник відповідача Гавриленко І.О. на адресу суду подав відзив, в якому вимоги, викладені в зазначеній позовній заяві не визнає, заперечує проти позову, вважає правову оцінку обставин, надану позивачем неповною. Вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Позивач звернувся до суду 10 вересня 2025 року, при цьому відповідно до позовної заяви позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість, зокрема з постачання теплової енергії за період з 01.11.2019 року по 28.02.2022 року. Підстав для зупинення або переривання перебігу позовної давності відповідно до ст. 263, 264 ЦК України з матеріалів справи не вбачається. Крім того, зазначає, що позивач в повному обсязі не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог за наявності спливу позовної давності, не довів поважності причин пропущення позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Крім того, позивач не звертався до суду з заявою про поновлення відповідного процесуального строку, не довів причини його пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Таким чином, у даному випадку, відповідач ОСОБА_1 та інші відповідачі можуть відповідати за порушення зобов'язання тільки в межах загальної позовної давності тривалістю у три роки. Отже позовні вимоги про стягнення відповідної заборгованості за період з 01.11.2019 року по 28.02.2022 року вважає необгрунтованими.
13.10.2025 представник позивача на адресу суду подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі у порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. На спростування відзиву зазначає наступне: щодо застосування строку позовної давності, просить розглядати з урахуванням п. 12, п. 19 Перехідних положень Цивільного кодексу України. Карантин в Україні безперервно встановлено з 12.03.2020 до 30.06.2023 року. Також, відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України( який діяв до 04.09.2025р.) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
З урахуванням періоду позову 01.11.2019 по 28.02.2022 р. - позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно зі ч.1 ст. 6 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Відповідно до ст. ст. 7,8 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" виконавець зобов'язаний, зокрема, забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів, а споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно зі ч.ч. 1, 3 ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Статтею 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , зареєстровані в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з централізованою системою теплопостачання, яке здійснює КП "Харківські теплові мережі".
КП «Харківські теплові мережі» постачало відповідачам послуги з теплової енергії та гарячої води, які їх одержували та не відмовлялися від таких послуг у встановленому законом порядку, внаслідок чого виник обов'язок оплачувати спожиту теплову енергію.
3 1 грудня 2021 року на підставі частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII у багатоквартирних будинках набрали чинності індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання та опубліковані на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 31 жовтня 2021 року (далі - Індивідуальні договори).
Відповідно до п. 4 Індивідуальних договорів фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
Згідно з п. 5 Індивідуальних договорів Виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідно якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу.
Розрахунковим періодом відповідно до п. 32 Індивідуальних договорів є календарний місяць.
Згідно з п. 34 Індивідуальних договорів споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Пунктами 51, 52 Індивідуальних договорів передбачено, що договір набирає чинності з моменту акцептував його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51). Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний період (п. 52).
Виходячи з положень п. 4 Індивідуальних договорів датою їх акцептування є 01.12.2021, тобто факт отримання послуг.
На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 №1186 «Про визначення виконавців послуг у житловому фонді міста Харкова» КП "Харківські теплові мережі" є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
У період з березня 2007 року по червень 2022 року КП "Харківські теплові мережі" здійснювало технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Харкова на підставі укладеного договору з балансоутримувачем зазначеного житлового фонду КП "Жилкомсервіс".
3 1 липня 2022 року набрали чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та іншої форм власності та публічний договір з технічного обслуговування які опубліковані на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року (далі - Публічні договори). Зазначені договори укладені з урахуванням ст.ст. 11, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Згідно з п. 2 Публічних договорів договір вважається укладеним між виконавцем та споживачами багатоквартирного будинку через 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця (https://www.hts.kharkov.ua), якщо протягом цього періоду власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, не повідомили виконавця про свою відмову від укладення договору.
Відповідно до п. 4 зазначених договорів фактом приєднання споживача до умов договору акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
Відповідно до п. 5 Публічних договорів виконавець зобов'язується надати споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, а споживач зобов'язується своєчасно і в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та умовах, визначених цим договором.
Пунктами 13, 15 Публічних договорів передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць (п. 13). Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за отримані послуги (п. 15).
Згідно з пунктами 30, 31 Публічних договорів договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 30). Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить термін (п. 31) письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний факт отримання послуг.
Виходячи з положень статті 4 зазначених Публічних договорів датою їх акцептування є 01.07.2022, тобто за приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ч. 2ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Відповідачі вказані послуги сплачують несвоєчасно та не в повному обсязі, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 54293,62 грн., з яких: 51746,72 грн заборгованість за надання послуг з постачання теплової енергії, з урахуванням гарячої води до 01.01.2022 за період з 01.11.2019 по 28.02.2022; 2546,90 грн. за послугу з постачання гарячої води з 01.01.2022 по 28.02.2022.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Щодо застосування строку позовної давності, на яку посилається представник відповідача в своєму відзиві суд зазначає, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Інститут позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України). 3 Початок перебігу строку позовної давності збігається з моментом виникнення зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право примусовому порядку через суд. У B Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина 3 статті 267 ЦК України).
Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусомSARS-COV-2" (зі змінами), метою запобігання поширенню на території України коронавірусуCOVID-19 з 12.03.2020 на всій території України було встановлено карантин, який наразі продовжено до 30 квітня 2023 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423) "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної Хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусомSARS-COV-2" (зі змінами).
Згідно із Законом України №540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктами 12-14. Цими нормами, які набрали чинності 02.04.2020, передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 (із змін, і доп.) Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2, установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARSCOV-2 від 11.03.2020 № 211 карантин було встановлено з 12 березня 2020 до 22 травня 2020 на всій території України. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 №392 Про встановлення карантину і метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусомSARS-COV-2 карантин було установлено з 22 травня 2020 - до 31 липня 2020 р. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2 карантин було установлено з 1 серпня до 31 грудня 2020 р.
Постановою Кабінету Міністрів України Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з мстою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-COV-2 від 09.12.2020 № 1236 було установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-COV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 до 31 березня 2022 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусомSARS-COV- 2 від 20 травня 2020 №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусомSARS-COV- 2 та від 22 липня 2020 №641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423) на території України карантин продовжено до 30 квітня 2023 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2023 року № 383 на території України карантин продовжено до 30 червня 2023 року. Карантин в Україні безперервно встановлено з 12.03.2020 до 30.06.2023 року.
Також, відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України( який діяв до 04.09.2025р.) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
З урахуванням періоду позову 01.11.2019 по 28.02.2022 строк подання даного позову не є пропущеним, в задоволенні вимог представника відповідача про застосування строків позовної давності суд відмовляє.
Таким чином, позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» підлягають задоволенню в повному обсязі.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідачів. Таким чином з відповідачів на користь КП «Харківські теплові мережі» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,76-78, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (м. Харків, вул. Мефодіївська буд.11, код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість за опалення та гарячу воду за період з 01.11.2019 року по 28.02.2022 року у розмірі 54293,62 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (місцезнаходження м.Харків, вул.Мефодіївська буд.11, код ЄДРПОУ 31557119) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 гривень 40 копійок по 605,60 грн. з кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Губська Я.В.