Справа №348/2375/25
Провадження № 2/348/1526/25
20 листопада 2025 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді Гундяка Т.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» пред'явило позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтований тим, що 05.04.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1374-7786.
Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор С1101 для підписання кредитного договору, підтвердження ознайомлення з правилами та іншими супутніх документів.Без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту -15 000,00 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; знижена % ставка - 1,20 % в день; стандартна % ставка - 1,50 % в день.
Позивач через партнера АТ КБ «ПриватБанк», з яким укладено договір про надання послуг в системі LiqPay, видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, чим виконав свої зобов'язання за договором своєчасно та в повному обсязі.
Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти, відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.
Відповідач не виконала належним чином умов кредитного договору. Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена та станом на 26.08.2025 заборгованість відповідача перед позивачем становить 68 039,92 грн, що складається із простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 14 093,22 грн, заборгованості за процентами в розмірі 53 946,70 грн.
Посилаючись на викладене, товариство просило стягнути з відповідача на свою користь частину заборгованості за кредитним договором, а саме в розмірі 64 283,22 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 14 093,22 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 50 190,00 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що згідно обставин справи 05.04.2024 року між нею та позивачем за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1374-7786. Строк кредитування - 300 календарних днів, з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 29.01.2025. Відповідно до п. 4.12. кредитного договору денна процентна ставка на дату укладання цього договору складає: 1,388 процентів. Пунктом 4.15. кредитного договору вказано, що денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС: 1,388 процентів = (ЗВСК: 62460,66 грн./ЗРК:15000,00 грн.)/t:300 днів*100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК- загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у дня.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, за період з 05.04.2024 по 29.01.2025 відповідачем нібито не погашено заборгованість у загальному розмірі 68 039,90 грн, з яких: 14 093,22 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 53 946,70 грн - заборгованість за відсотками. Натомість, підпунктом 6 пункту 5 Закону України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 3498- IX) стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п'ятою, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Відповідно до п. 1-2, 2-4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту, загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом, загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кред том - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб. Також підпунктом 13 пункту 5 Закону №3498-IX Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17, згідно якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.
Разом з тим, кредитний договір було укладено 05.04.2024, тобто після набрання чинності Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п'ятою, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %. Таким чином, умови договору, викладені у п. 4.12 та п. 10.2, що встановлюють денні процентні ставки на рівні 1,20 % та 1,50 %, є нікчемними та суперечать імперативним нормам закону.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що ним нараховано проценти у сумі 53 946,70 грн, з яких: за період 05.04.2024 - 30.05.2024 застосовано ставку 1,20 % (180 грн/день); за період 31.05.2024 - 29.01.2025 застосовано ставку 1,50 % (211,39 грн/день). Однак зазначене суперечить ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та не може братися судом до уваги. Більше того, відповідачем фактично здійснено три платежі на загальну суму 10 716,78 грн (18.04.2024 - 3 572,26 грн; 01.05.2024 - 3 572,26 грн; 15.05.2024 - 3 572,26 грн), які були спрямовані на часткове погашення тіла кредиту та нарахованих відсотків. Отже, за період з 05.04.2024 по 29.01.2025 кредитор безпідставно нарахував проценти в розмірі, що перевищує гранично допустимий, оскільки розмір денної ставки законодавчо обмежено 1 % від залишку тіла кредиту. Таким чином, реальна заборгованість відповідача за кредитним договором повинна визначатися виходячи з максимально допустимої ставки 1 % та фактично здійснених платежів, а не в розмірі, штучно завищеному позивачем.
Зазначає, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування» черговість погашення вимог за договором про споживчий кредит у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит. Тому відповідно до ч. 5 ст. 12 та ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування» нарахована заборгованість за загальними витратами підлягає перерахунку з урахуванням зазначеного обмеження, а саме: період нарахування непогашених відсотків з 05.04.2024-18.04.2024 (14 днів) - денна процентна ставка = 15 000 х 0,01 = 150,00 грн/день. Відсотки за період = 150,00 х 14 = 2 100,00 грн. Платіж здійснений відповідачем (18.04.2024)= 3 572,26 грн; покрито відсотки 2 100,00 грн, залишок на тіло = 1 472,26 грн. Нове тіло = 15 000,00 - 1 472,26 = 13 527,74 грн. Період нарахування непогашених відсотків з 19.04.2024-01.05.2024 (13 днів) денна процентна ставка = 13 527,74 х 0,01 = 135,28 грн/день. Відсотки за період = 135,28 х 13 = 1 758,61 грн. Платіж здійснений відповідачем (01.05.2024)= 3 572,26 грн, покрито відсотки 1 758,61 грн, залишок на тіло = 1 813,65 грн. Нове тіло = 13 527,74 - 1 813,65 = 11 714,09 грн. Період нарахування непогашених відсотків з 02.05.2024-15.05.2024 (14 днів) - денна процентна ставка = 11 714,09 х 0,01 = 117,14 грн/день. Відсотки за період = 117,14 х 14 = 1 639,97 грн. Платіж здійснений відповідачем (15.05.2024)= 3 572,26 грн; покрито відсотки 1 639,97 грн, залишок на тіло = 1 932,29 грн. Нове тіло = 11 714,09 - 1 932,29 = 9 781,80 грн. Період нарахування непогашених відсотків з 16.05.2024-29.01.2025 (259 днів) - денна процентна ставка = 9 781,80 х 0,01 = 97,82 грн/день. Відсотки за період = 97,82 х 259 = 25 336,86 грн (округлено).
Вказує, що реальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором за період з 05.04.2024 по 29.01.2025 складає 35 118,66 грн, а не 68 039,90 грн, як зазначено у розрахунку позивача. Нарахування відсотків понад обмеження у 1 % від залишку тіла кредиту є незаконним та не підлягає задоволенню, оскільки суперечить вимогам ч. 5 ст. 12 та ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування».
Дії позивача, які виразилися у порушенні встановленої Законом України «Про споживче кредитування» та умовами кредитного договору черговості зарахування платежів, фактично були спрямовані на залишення на балансі відповідача більшої суми непогашеної заборгованості за тілом кредиту. Такий підхід є вигідним виключно позивачу, оскільки саме із залишку тіла кредиту здійснюється щоденне нарахування відсотків, розмір яких прямо залежить від величини непогашеної суми кредиту. Унаслідок цього позивач систематично завищував розмір нарахованих процентів, застосовуючи денну процентну ставку, яка перевищує гранично допустимий розмір, визначений законом. Таким чином, позивач був зацікавлений у тому, щоб у відповідача залишалася найбільша можлива сума заборгованості за основним боргом, оскільки саме з цієї суми він нараховує проценти, що призводить до отримання ним щодня більшого фінансового результату. Такі дії мають ознаки недобросовісної поведінки та спрямовані на отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача, що суперечить принципам справедливості, розумності та добросовісності, а також підлягає оцінці судом як порушення імперативних норм законодавства. При цьому слід врахувати, що відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами та надавачами фінансових послуг, визначає права споживачів та механізми їх захисту, що також підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Крім того, відповідач зазначає, що залишається незрозумілим, з яких підстав у розрахунках позивача з'явилася сума 2 500,00 грн «комісії», нібито нарахованої вже у перший день укладення договору, оскільки жодних належних та допустимих доказів на підтвердження такої вимоги позивачем суду не надано. Таким чином, виходячи з фактичних даних та здійсненого перерахунку, заборгованість відповідача за кредитним договором, яка підлягає стягненню, становить 35 118,66 грн, з яких: залишок нарахованих (непогашених) відсотків - 25 336,86 грн; залишок тіла кредиту - 9 781,80 грн.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Позивач, виступаючи як фінансова установа, скориставшись необізнаністю та відсутністю спеціальних знань у відповідача у сфері кредитних правовідносин, діяв всупереч принципам добросовісності, справедливості та розумності, що є складовими загального конституційного принципу верховенства права. Укладаючи кредитний договір, позивач навмисно запропонував умови, які є вкрай невигідними для відповідача та які останній, через їх складність і прихованість окремих положень, не міг належним чином оцінити на момент підписання. Більше того, у подальшому позивач, керуючись виключно власним інтересом з метою отримання надмірної вигоди, порушив передбачений самим же кредитним договором порядок нарахування та перерахування коштів у рахунок погашення заборгованості, що призвело до залишення на балансі відповідача більшої суми основного боргу. Також було необґрунтовано збільшено розмір денної процентної ставки, що суперечить нормам чинного законодавства, зокрема обмеженням, встановленим Законом України «Про споживче кредитування».
Сукупність зазначених обставин свідчить про неналежну, недобросовісну та неправомірну поведінку позивача як сторони кредитного договору, яка потребує належної правової оцінки судом. Крім того, з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільноправових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.
Вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», якщо сплачена сума недостатня для повного погашення заборгованості, кошти зараховуються в такій черговості: перш за все - на погашення простроченої суми кредиту та прострочених процентів, потім на тіло кредиту та звичайні проценти, і лише потім - на неустойку та інші платежі. У цій справі вона сплатила 10 716,78 грн, але ці кошти були розраховані з порушенням установленої законом послідовності. Через це реальна заборгованість «процентів» і «тіла» кредиту було завищено, що суперечить умовам кредитного договору та звужує права позичальника. Наявність переплати також свідчить, що заявлена позивачем сума боргу (64 283,22 грн) є завищеною і не відповідає фактичній заборгованості.
ЦК України передбачено, що зобов'язання мають ґрунтуватися на принципах добросовісності, розумності і справедливості. Це означає, що умови кредитного договору не можуть створювати нерівномірний тягар на споживача і вимагати «непропорційно великої» компенсації за прострочення. Штучне збільшення заборгованості через такі умови створює істотний дисбаланс прав сторін на шкоду споживачу. Вимога про нарахування і сплату відсотків, які явно завищені, теж не відповідає загальним засадам цивільного права та конституційним принципам.
Застосовані у договорі проценти за користування кредитом (у прикладі - 1,38% на день) фактично призводять до нарахування багатократної переплати щодо суми позики, що є явно несправедливим. Враховуючи викладене, позов про стягнення 64 283,22 грн є необґрунтованим.
Просила позовні вимоги задовольнити частково, в частині позовних вимог про стягнення на користь позивача нарахованих відсотків відмовити та стягнути пропорційно задоволеним позовним вимогам судові витрати.
Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і без проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Вказана вимога ЦПК України роз'яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі. Клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін від сторін у справі не надходили та суд не вбачає підстав для розгляду справи з повідомленням сторін з власної ініціативи.
Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Суд на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши такі на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, дійшов наступного.
Встановлено, що 05.04.2024 між сторонами за допомогою веб-сайту (https://navse.in.ua) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1374-7786 у електронній формі.
Договір про відкриття кредитної лінії № 1374-7786 від 05.04.2024 був підписаний ОСОБА_1 шляхом введення одноразового ідентифікатора С1101 в особистому кабінеті на веб-сайті кредитора, отриманий шляхом надсилання повідомлення на її мобільний номер.
До укладення цього договору між сторонами, кредитодавцем було здійснено дистанційну ідентифікацію та верифікацію позичальника з метою надання фінансових послуг та був використаний наступний спосіб ідентифікації?та верифікації позичальника (в тому числі, здійснений з метою укладення між сторонами раніше укладених договорів), з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу: - отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаціи?них даних позичальника (п. 3.5.).
Вказаний договір укладений через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця.
Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, заявник/позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами договору (умовами цих Правил та Договором про відкриття кредитної лінії). Кредитодавець одразу після укладення договору сторонами надає кредит шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на поточний (картковий) рахунок з використанням реквізитів платіжної картки позичальника.
У паспорті споживчого кредиту, підписаному ОСОБА_1 05.04.2024 одноразовим ідентифікатором А1101, зазначено, що її ознайомлено з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, що були надані, виходячи з обраних нею умов кредитування та певних наслідків, які вони можуть мати для неї, в тому числі в разі невиконання нею зобов'язань за таким договором.
Стороною позичальника вказано у договорі номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .
Згідно з умовами договору про відкриття кредитної лінії, розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту: 15 000 грн. Дата надання/видачі кредиту: 05.04.2024 (п. 4.1. договору).
У п. 2.4. договору вказана мета отримання кредиту, тобто мета відкриття кредитної лінії: для задоволення особистих потреб позичальника.
Віджповідно до п. 4.2. договору спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірнику (оригіналу) договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту.
Відповідно до п. 4.3. договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за зниженою процентною ставкою. Надана клієнту в межах програми лояльності знижена ставка діє і залишаються незмінною протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання позичальником умов, за яких позичальнику надається можливість сплати процентів за зниженою процентною ставкою, передбачених п. 10.2. цього договору. Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту).
Згідно п. 4.4. договору базовий період складає 14 (чотирнадцять) календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.
Відповідно до п. 4.5. договору сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) позичальник зобов'язаний здійснювати у визначені графіком платежів за договором за зниженою ставкою (який є додатком 3 до цього договору) дати, які є останніми днями відповідних базових періодів. Отримані кредитодавцем від позичальника грошові кошти зараховуються в якості оплати процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту за загальним правилом в останній день кожного базового періоду згідно графіку платежів (який є додатком 3 до цього договору). У випадку сплати позичальником прострочених процентів за користування кредитом та простроченої комісії за видачу кредиту отримані кредитодавцем від позичальника грошові кошти зараховуються в рахунок оплати вказаної заборгованості в дату їх надходження на банківський рахунок кредитодавця. Позичальник підписанням цього договору підтверджує та розуміє, що після ініціювання позичальником переказу коштів з власного рахунку на рахунок кредитодавця проходить певний час до моменту зарахування сплачених позичальником коштів на рахунок кредитодавця, а також те, що ризики того, що сплачені позичальником кошти можуть надійти на рахунок кредитодавця із затримкою, несе позичальник.
Згідно п. 4.6. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1.50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою ставкою).
Відповідно до п. 4.7. договору комісія за видачу кредиту становить 15,00 % від суми виданого кредиту.
Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 29.01.2025. Строк дії договору є рівним строку кредитування. Продовження строку кредитування або строку дії договору або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором (п. 4.9. договору).
Відповідно до п. 4.10. договору реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 27138,17 процентів. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору (за весь строк кредитування) складає: 77 460,66 грн та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту (якщо п.4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) та проценти за користування кредитом (п. 4.11. договору). Денна процентна ставка на дату укладення цього договору складає: 1,388 процентів (п.4.12.). Загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення цього договору складають: 62 460,66 грн та включають у себе проценти за користування кредитом та комісію за видачу кредиту (якщо п.4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту) (п. 4.13. договору).
Згідно п. 4.15. договору денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС:1,388 процентів = (ЗВСК:62 460,66 грн./ЗРК:15000.00 грн.)/t:300 днів ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях. Умови надання кредиту є незмінними протягом усього строку дії цього договору (п. 4.16.).
Відповідно до п. 5.1. договору позичальник зобов'язується повертати кредитодавцю отриманий кредит у останні дні останніх 8 (восьми) базових періодів строку кредитування згідно графіку платежів за договором за зниженою ставкою (додаток № 3 до цього договору), шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування суми грошових коштів у повному розмірі виданого кредиту на банківський рахунок кредитодавця.
Згідно п. 10.1. договору до позичальника застосовується програма лояльності, яка передбачає можливість сплати позичальником процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою, яка є нижчою за стандартну процентну ставку (за умови виконання позичальником умов, передбачених п. 10.2 цього договору).
Знижена процентна ставка становить 1,20% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору. Позичальник здійснює сплату процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою з першого дня користування кредитом протягом усього періоду дії договору за умови, якщо позичальник своєчасно і у повному обсязі сплачує проценти за користування кредитом, комісію за видачу кредиту та повертає кредитодавцю отриманий кредит згідно графіка платежів за зниженою ставкою (який є додатком 3 до цього договору). У разі несплати позичальником нарахованих згідно умов договору процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту або частини суми кредиту згідно графіка платежів за зниженою ставкою (який є додатком 3 до цього договору) не пізніше останнього дня будь-якого базового періоду, з наступного дня подальше нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою до дати повного погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів, комісії за видачу кредиту та суми кредиту, включно з тою, обов'язок дострокового погашення якої у позичальника виникає у зв'язку із простроченням сплати процентів та/або комісії (включаючи дату погашення заборгованості). З дати, наступної за днем повного погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, комісії за видачу кредитута частини суми кредиту нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за зниженою процентною ставкою (п. 10.2.).
Згідно п. 10.3 договору позичальник розуміє та надає згоду кредитодавцю, що застосування програми лояльності відповідно до цього розділу договору залежить від того чи отримає позичальник від кредитодавця право на сплату процентів за зниженими ставками та чи скористається він таким своїм правом (виконає умови для отримання знижених процентних ставок). У випадку отримання права на сплату процентів за користування кредитом за зниженими ставками позичальник погоджується, що їх застосування є наперед обумовленим та не може вважатися односторонньою зміною умов договору, оскільки, умови про застосування різних процентних ставок за цим договором чітко визначені домовленістю сторін. Усі умови застосування знижок визначені даним договором та не вимагають підписання сторонами будь-яких інших додаткових документів.
До договору долучено графік платежів за договором за зниженою ставкою та графік платежів за договором за стандартною ставкою (а.с. 31-33, зворот), які підписані відповідачем.
Кредитні кошти були перераховані відповідачу, що підтверджується довідкою (а.с. 37), та не заперечується відповідачем.
Відповідно до інформаційної довідки, виданої АТ КБ «ПриватБанк» 05.04.2024 перераховано кошти через систему платежів LiqPay в сумі 15 000 грн згідно кредитного договору 1374-7786, ID платежу - 2446135627, на платіжну карту НОМЕР_1 (а.с. 34-36).
Згідно наданим стороною позивача розрахунком заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 1374-7786 від 05.04.2024 з урахуванням часткової сплати становить 68 039,92 грн, що складається із простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 14 093,22 грн, заборгованості за процентами в розмірі 53 946,70 грн.
Позивачем долучено до позовної заяви правила акції під умовною назвою «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості» для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 526 ЦПК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ч. 4 ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно з ст. 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.
Таким чином, судом встановлено, що між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 правовідносини виникли внаслідок укладеного договору про відкриття кредитної лінії.
Судом встановлено, що відповідач, отримавши кошти за кредитним договором, вчасно їх не повернула і позивач має право вимагати повернення коштів кредиту, що залишилися, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Підпунктом 6 пункту 5 Закону України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 3498-IX) стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п'ятою, згідно з максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Закон України № 3498-XI набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Також підпунктом 13 пункту 5 Закону № 3498-IX Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17, згідно якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-XI встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Положення ч. 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-XI, відповідно до яких дія пункту 5 розділу І цього Закону, яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом, узгоджуються з п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про правотворчу діяльність», відповідно до якого перехідні положення включаються до нормативно-правового акта у разі, якщо нормативно-правовими актами, що застосовувалися до набрання чинності прийнятим (виданим) нормативно-правовим актом, встановлювався інший порядок регулювання відповідних суспільних відносин.
Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Враховуючи, що кредитний договір було укладено 05.04.2024, тобто після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»,умови укладеного між сторонами договору, передбачені п. 4.6., п. 4.12., п. 10.2, щодо встановлення стандартної процентної ставки в день 1,5 %, денної процентної ставки в день 1,38 %та зниженої процентної ставки в день 1,2 % відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними.
З розрахунку заборгованості за договором від 05.04.2024 № 1374-7786 вбачається, що позивачем нараховано проценти за користування кредитом за період з 05.04.2024 по 30.05.2024 в розмірі 1,20 % в день у зв'язку з погашенням відповідачем нарахованих процентів та продовженням програми лояльності, за період з 31.05.2024 по 29.01.2025 в розмірі 1,50 % в день.
Нарахування процентів за період строку кредитування здійснено всупереч вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» за умовами договору, які є нікчемними.
Отже, за період з 05.04.2024 по 29.01.2025 кредитор нарахував щоденні проценти в заявленому розмірі безпідставно, оскільки такий розмір був законодавчо обмежений до 1 %.
Таким чином, нарахована заборгованість за загальними витратами за споживчим кредитом відповідно до законодавчо обмеженого розміру 1% денної процентної ставки за період з 05.04.2024 по 29.01.2025 підлягає перерахунку.
Відповідачем 18.04.2024 сплачено кошти в сумі 3 572,26 грн відповідно до умов кредитного договору та графіка платежів (додаток №3), з яких 1 052,26 грн підлягало зарахуванню заборгованості за комісією, 2 250 грн - за процентами. За період з 05.04.2024 по 18.04.2024 законодавчо обмежений розмір процентів (1 % в день) становить 2 100 грн (14днів*150 грн). Таким чином, залишок заборгованості за кредитом станом на 18.04.2025 становив 14 580,00 грн (15000-(3572,26-2100-1052,26)).
Відповідачем 01.05.2024 сплачено кошти в сумі 3 572,26 грн відповідно до умов кредитного договору та графіка платежів (додаток №3), з яких 1 052,26 грн підлягало зарахуванню заборгованості за комісією, 2 250 грн - за процентами. За період з 19.04.2024 по 01.05.2024 законодавчо обмежений розмір процентів (1 % в день) становить 1 895,40 грн (13днів*145,80 грн). Таким чином, залишок заборгованості за кредитом станом на 01.05.2025 становив 13 955,40 грн (14580-(3572,26-1 895,40-1052,26)).
Відповідачем 15.05.2024 сплачено кошти в сумі 3 572,26 грн відповідно до умов кредитного договору та графіка платежів (додаток №3), з яких 145,48 грн підлягало зарахуванню заборгованості за комісією. За період з 02.05.2024 по 15.05.2024 законодавчо обмежений розмір процентів (1 % в день) становить 1 953,70 грн (14днів*139,55 грн). Таким чином, залишок заборгованості за кредитом станом на 15.05.2024 становив 12 482,32 грн (13955,40 -(3572,26-1953,7-145,48)).
За період з 16.05.2024 по 29.01.2025 законодавчо обмежений розмір процентів (1 % в день) становить 32 328,38 грн (259днів*124,82грн).
Виходячи з наведеного, заборгованість відповідача за процентами за договором про відкриття кредитної лінії №1374-7786 від 05.04.2024, яка підлягає стягненню, становить 32 328,38 грн, оскільки проценти за період 05.04.2024 по 15.05.2024 та комісія були сплачені.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що відповідач, отримавши кошти за кредитним договором, вчасно їх не повернула, порушила графік платежів і позивач має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позов про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути частково заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1374-7786 від 05.04.2024 у розмірі 44 810,70 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12 482,32 грн та заборгованості за процентами в розмірі 32 328,38 грн.
В задоволенні решти вимог позову слід відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Не заслуговують на увагу посилання відповідача щодо безпідсавності нарахування комсії в сумі 2 500,00 грн, оскільки договором про відкриття кредитної лінії №1374-7786 від 05.04.2024 передбачена комісія, яка відповідно до п. 4.7. договору становить 15.00 % від суми виданого кредиту.
Щодо посилання відповідача стосовно несправедливого розміру процентів, то істотні умови кредитування позивач та відповідач визначили у договорі кредитної лінії, зокрема визначили стандартну процентну ставку в день 1,5 %, денну процентну ставку в день 1,38 %та знижену процентну ставку в день 1,2 %. Як зазначалося вище, умови кредитногодоговору в цій частині не відповідають ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», та нараховані проценти перераховано судом.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулюєвідносини міжспоживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
Суд вважає, що до цих правовідносин між сторонами підлягає застосуванню спеціальний закон, який визначає засади споживчого кредитування, а саме Закон України «Про споживче кредитування», і правовідносини виникли між кредитодавцем та позичальником після чинності Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», а тому відсутні підстави для зменшення розміру процентів, які нараховані як проценти за користування кредитом, а не як міра відповідальності позичальника.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивач сплатив 2 422,40 грн судового збору, які зараховано до спеціального державного бюджету України.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1 688,61 грн.
Керуючись ст. 4, 19, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 279 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1374-7786 від 05.04.2024 у розмірі 44 810,70 (сорок чотири тисячі вісімсот десять грн 70 коп.) грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12 482,32 грн та заборгованості за процентами в розмірі 32 328,38 грн.
В задоволенні решти вимог позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» сплачений судовий збір в сумі 1 688,61 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, 01133.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Гундяк Т.Д.
Повний текст рішення складено 20.11.2025.