Справа № 203/2057/21
Провадження № 2/0203/46/2025
18 листопада 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра в залі суду в місті Дніпрі у складі:
головуючого судді - Ханієвої Ф.М.,
за участю секретаря судового засідання - Клімової Н.А.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1 (в залі суду),
представника позивача - ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),
представника відповідача - ОСОБА_3 (в залі суду),
третьої особи-1 - ОСОБА_4 (в залі суду),
третьої особи-2 - ОСОБА_5 (в залі суду),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання представника позивача про призначення судово-психіатричної експертизи в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шатковська Ірина Юріївна, про визнання недійсним договору іпотеки,
У провадженні Центрального районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 (далі - третя особа-1), ОСОБА_5 (далі - третя особа-2), приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шатковська Ірина Юріївна (далі - третя особа-3), про визнання недійсним договору іпотеки.
На стадії підготовчого провадження 13.11.2023 року представник позивача подав до суду клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи, в якому просить суд:
- призначити у справі №203/2057/21 судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Комунального підприємства Дніпропетровська Багатопрофільна Клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги Дніпропетровської обласної ради, що розташована за адресою: 49115, м. Дніпро, вул. Бехтерева, 1;
- на розгляд та вирішення поставити такі питання:
- чи здатний ОСОБА_1 , в силу хронічних захворювань на енцефалопатію ІІ ступеня, гіпертонічну хворобу ІІ ступеня, цукровий діабет середньої важкості та інвалідність третьої групи, у зв'язку із перенесеною черепно-мозковою травмою при ВСО, усвідомлювати свої дії та їх значення при підписанні договору іпотеки від 11 травня 2019 року, який було підписано між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , та посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шатковською І.Ю., зареєстровано в реєстрі за №646?
- чи страждав ОСОБА_1 якими-небудь психічними захворюваннями, іншими розладами психіки, які перешкоджали б йому усвідомлювати свої дії та їх значення при підписанні договору іпотеки станом на 11 травня 2019 року?
- чи здатний ОСОБА_1 , з огляду на стан його захворювання (енцефалопатію ІІ ступеня, гіпертонічну хворобу ІІ ступеня, цукровий діабет середньої важкості, інвалідність третьої групи у зв'язку із перенесеною черепно-мозковою травмою при ВСО), та, приймаючи ліки, розуміти характер і фактичний зміст власних дій, керувати ними і передбачати їх наслідки при підписанні договору іпотеки від 11 травня 2019 року?
- чи міг ОСОБА_1 в обставинах навколишньої психологічної обстановки, з урахуванням власного психологічного стану, захворювання (енцефалопатію ІІ ступеня, гіпертонічну хворобу ІІ ступеня, цукровий діабет середньої важкості, інвалідність третьої групи у зв'язку із перенесеною черепно-мозковою травмою при ВСО), та спричиненого ним розумового розвитку, приймаючи ліки, усвідомлювати свої дії та їх значення при підписанні договору іпотеки від 11 травня 2019 року?
- чи міг ОСОБА_1 в обставинах навколишньої психологічної обстановки, з урахуванням власного психологічного стану, захворювання (енцефалопатію ІІ ступеня, гіпертонічну хворобу ІІ ступеня, цукровий діабет середньої важкості, інвалідність третьої групи у зв'язку із перенесеною черепно-мозковою травмою при ВСО), та спричиненого ним розумового розвитку, усвідомлювати свої дії та їх значення при підписанні договору іпотеки від 11 травня 2019 року?
- чи впливала інвалідність ОСОБА_1 третьої групи, у зв'язку із перенесеною черепно-мозковою травмою при ВСО та його захворюванням на енцефалопатію ІІ ступеня, гіпертонічну хворобу ІІ ступеня, цукровий діабет середньої важкості, на адекватність (сприймання, пам'ять, мислення, увага, емоції, воля, інтелект) сприйняття особливостей і змісту ситуації при підписанні договору іпотеки від 11 травня 2019 року?
- чи вплинули та як індивідуальні властивості психічних процесів ОСОБА_1 у зв'язку з хворобою (енцефалопатія ІІ ступеня, гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, цукровий діабет середньої важкості, інвалідність третьої групи у зв'язку із перенесеною черепно-мозковою травмою при ВСО), та спричиненим нею розумовим розвитком, на адекватність (сприймання, пам'ять, мислення, увага, емоції, воля, інтелект) сприйняття особливостей і змісту ситуації при підписанні договору іпотеки від 11 травня 2019 року?
- чи здатний ОСОБА_1 , з огляду на його вікові особливості, емоційний стан, індивідуально-психологічні особливості, рівень розумового розвитку при захворюванні на енцефалопатію ІІ ступеня, гіпертонічну хворобу ІІ ступеня, цукровий діабет середньої важкості, інвалідність третьої групи у зв'язку із перенесеною черепно-мозковою травмою при ВСО, усвідомлювати реальний сенс власних дій і повною мірою свідомо керувати ними, передбачати їх наслідки станом на 11 травня 2019 року?
- чи здатний ОСОБА_1 , з огляду на його вікові особливості, емоційний стан, індивідуально-психологічні особливості, рівень розумового розвитку при захворюванні на енцефалопатію ІІ ступеня, гіпертонічну хворобу ІІ ступеня, цукровий діабет середньої важкості, інвалідність третьої групи у зв'язку із перенесеною черепно-мозковою травмою при ВСО, приймаючи ліки, призначені лікарем та зазначені в амбулаторній картці, усвідомлювати реальний сенс власних дій і повною мірою свідомо керувати ними і передбачати їх наслідки станом на 11 травня 2019 року?
- оплату гарантує сторона, яка заявляє клопотання про призначення експертизи;
- на час проведення судової експертизи провадження у справі №203/2057/21 - зупинити.
В обґрунтування вимог клопотання представник позивача вказав, що на день підписання та близької дати укладення договору іпотеки на квартиру ОСОБА_1 хворів хронічними хворобами, а саме: неврологічною хворобою - енцефалопатію ІІ ступеня, гіпертонічну хворобу ІІ ступеня, цукровий діабет середньої важкості, має інвалідність третьої групи у зв'язку із перенесеною черепно-мозковою травмою при ВСО. Крім того, ОСОБА_1 , лікуючи вказані хвороби приймав ліки. Усі вищевказані фактори могли вплинути на його дії станом на 11 травня 2019 року (день підписання договору іпотеки на квартиру), вчиняючи які, він міг не усвідомлювати значення своїх дій та не міг керувати ними. У зв'язку з цим, постала необхідність у проведенні судово-психіатричної експертизи для з'ясування психічного стану ОСОБА_1 на день підписання договору іпотеки станом на 11 травня 2019 року.
З огляду на викладене вище, представник позивача звернувся до суду з клопотанням про призначення судово-психіатричної експертизи.
Також під час судового провадження 10.11.2025 року в системі «Електронний суд» представник позивача подала до суду два аналогічні за змістом клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи, в яких просить суд:
- призначити у справі №203/2057/21 судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Комунального підприємства Дніпропетровська Багатопрофільна Клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги Дніпропетровської обласної ради, що розташована за адресою: 49115, м. Дніпро, вул. Бехтерева, 1;
- на розгляд та вирішення поставити такі питання:
- чи страждає підекспертна особа на психічне захворювання, розлад або інші патологічні зміни психіки?
- чи здатна підекспертна особа на момент укладення угоди повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?
- чи могла підекспертна особа розуміти зміст, правові наслідки та значення укладених нею угод?
- чи має підекспертна особа порушення мислення, пам'яті або емоційно-вольової сфери, що впливають на здатність приймати осмислені, логічно послідовні та соціально адекватні рішення?
- чи виявляються у підекспертної особи непатологічні психологічні аномалії або особистісні особливості, що можуть перешкоджати адекватному відображенню дійсності та прийняттю виважених рішень?
- чи притаманна підекспертній особі підвищена довірливість, наївність, внушуваність (схильність піддаватися впливу інших осіб під час прийняття важливих рішень або укладення правочинів)?
- чи мають виявлені у підекспертної особи риси надмірної довірливості, наївності або внушуваності характер індивідуально-психологічних особливостей, чи є вони наслідком психічного або психотравматичного розладу?
В обґрунтування вимог вказаних клопотань представник позивача вказала, що на момент підписання договору іпотеки ОСОБА_1 вже мав хронічні захворювання, а саме: неврологічне захворювання - енцефалопатію ІІ ступеня, гіпертонічну хворобу ІІ ступеня, цукровий діабет середнього ступеня тяжкості, а також черепно-мозкові травми, отримані під час виконання службових обов'язків, як наслідок таких травм йому встановлена інвалідність ІІІ групи. У зв'язку з тяжким станом здоров'я, ОСОБА_1 перебував на постійному стаціонарному лікуванні, приймав лікарські препарати, які також могли впливати на його психічний стан, пам'ять, концентрацію уваги та здатність адекватно оцінювати свої дії. Вказані обставини, на думку представника позивача, могли істотно вплинути на здатність ОСОБА_1 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час укладення договору іпотеки 11 травня 2019 року, а отже потребують спеціального дослідження експертами-психіатрами.
З огляду на викладене вище, представник позивача зазначила, що виникла необхідність у проведенні судово-психіатричної (психологічної) експертизи з метою всебічного, повного та об'єктивного з'ясування психічного стану ОСОБА_1 на момент укладення договору іпотеки від 11 травня 2019 року.
У чергове судове засідання, призначене на 18.11.2025 року, з'явились позивач та його представник, яка брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, представник відповідача, третя особа-1 та третя особа-2.
Третя особа-3 у судове засідання не з'явилась, належним чином була повідомлена про час, дату та місце проведення підготовчого засідання, причини неявки суду не повідомила.
Суд, заслухавши думки учасників справи, на підставі положень ст. ст. 128, 223 ЦПК України продовжив судове засідання за відсутності третьої особи-3.
Представник позивача під час судових засідань підтримала у повному обсязі клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи та просила суд його задовольнити, як відповідно до його редакції, поданій 13.11.2023 року, так і редакції, поданій 10.11.2025 року. Представник позивача пояснила підстави звернення до суду з клопотанням таким чином, як про це вказано вище, та відповідно до клопотання. При цьому представник позивача вказала, що питання, запропоновані у клопотанні від 10.11.2025 року, є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Також представник позивача зазначила, що експертизу слід провести на підставі наявних в матеріалах справи медичних документів. В усному порядку представник позивача просила суд поновити пропущений процесуальний строк на звернення до суду із клопотанням про призначення судової експертизи від 13.11.2023 року. Пропуск такого строку, за її твердженнями, обумовлений тим, що дружина та донька позивача збирали медичну документацію відносно позивача самостійно, що потребувало тривалого часу.
Представник відповідача під час судових засідань заперечував проти задоволення клопотання сторони позивача про призначення судово-психіатричної експертизи, як у його редакції від 13.11.2023 року, так і у його редакції від 10.11.2025 року, просив суд відмовити у його задоволенні. За твердженнями представника відповідача клопотання, подане 10.11.2025 року, не можна вважати новою редакцією клопотання від 13.11.2023 року, оскільки це є новим клопотанням, поданим вже поза межами процесуального строку, після закриття підготовчого провадження та без належного обґрунтування поважності причин пропуску відповідного процесуального строку. Крім того, представник відповідача наголосив на тому, що у самому клопотанні від 10.11.2025 року не вказано, що це змінена редакція клопотання від 13.11.2023 року, тому слід вважати його новим клопотанням про призначення судової експертизи. Тоді представник позивача не ставить питання щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду з таким клопотання вже на стадії судового провадження. Також представник відповідача не погодився з питаннями, запропонованими стороною позивача, вважаючи їх такими, що не стосуються предмета позову, не охоплюють період вчинення правочину, дублюють одне одного, виходять за межі аналізу стану психічного здоров'я. У випадку призначення експертизи представник відповідача вважає обов'язковим направлення до експертного закладу матеріалів справи, зокрема, забезпечення дослідження технічного стану судового засідання від 05.10.2021 року, під час якого ОСОБА_1 надав пояснення суду (а. с. 118).
Треті особи підтримали позицію представника відповідача та просили суд відмовити у задоволенні клопотання представника позивача, вказуючи на те, що на їх думку, неефективно наразі призначати судову експертизу у справі.
Суд, заслухавши пояснення та думки учасників справи, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши норми ЦПК України, доходить таких висновків.
Судом встановлено, що предметом позову є визнання недійсним договору іпотеки від 11 травня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шатковською Іриною Юріївною за реєстровим №646.
Підставами позову, відповідно до редакції позовної заяви від 13.11.2023 року, сторона позивача вказала: ОСОБА_1 в момент вчинення договору іпотеки на квартиру не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними; в договорі іпотеки на квартиру відсутня ринкова вартість майна; вчинення договору іпотеки на квартиру ОСОБА_1 під впливом обману.
Ухвалою суду від 27.11.2023 року було прийнято до розгляду змінену редакцію позовної заяви в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шатковська Ірина Юріївна, про визнання недійсним договору іпотеки.
Ухвалою суду від 28.05.2024 року було закрито підготовче провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шатковська Ірина Юріївна, про визнання недійсним договору іпотеки.
Суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1, частин 2-7 ст. 103 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Відповідно до положень ст. 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити:
1) характер і ступінь ушкодження здоров'я;
2) психічний стан особи;
3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 року № 4038-ХІІ, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 7-1 Закону України «Про судову експертизу», підставою проведення судової експертизи є, зокрема, відповідне судове рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч. 1, ч. 3, ч. 5 ст. 15 Закону України «Про судову експертизу», проведення науково-дослідними установами судових експертиз наукових розробок з питань організації та проведення судових експертиз фінансується за рахунок Державного бюджету України.
Проведення судових експертиз, обстежень і досліджень судово-медичними та судово- психіатричними установами здійснюється за рахунок коштів, які безпосередньо і цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з державного чи місцевого бюджету, за винятком випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово- психіатричними установами Міністерства охорони здоров'я України у цивільних і господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Відповідно до статей 20, 21 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 року №1489-ІІІ, експертиза психічного стану особи (медико-соціальна експертиза втрати працездатності, військово-лікарська та інші) проводиться на підставах та в порядку, передбачених законами та прийнятими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами.
Судово-психіатрична експертиза в адміністративних, цивільних справах, у кримінальному провадженні призначається і проводиться на підставах та в порядку, передбачених законом.
У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.03.1972 року №3 «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» рекомендовано, що судово-психіатрична експертиза призначається у справах про визнання громадянина недієздатним. В ухвалі про призначення експертизи на вирішення експертів мають бути поставлені такі питання:1) чи хворіє даний громадянин на психічну хворобу; 2) чи розуміє він значення своїх дій та чи може керувати ними.
Відповідно до пунктів 1, 10 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України 08.05.2018 року №865, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.06.2018 року за №719/32171, цей Порядок визначає організаційні засади проведення судово-психіатричної експертизи (далі - СПЕ).
Предметом СПЕ є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
Відповідно до положень ст. 121 ЦПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.
Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
Відповідно до положень ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Відповідно до положень ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.
Аналіз викладеного вище вказує, що станом на момент проведення чергового судового засідання 18.11.2025 року сторона позивача пропустила встановлений законом строк для звернення до суду з клопотанням про призначення судової експертизи від 10.11.2025 року. Оскільки у клопотанні від 10.11.2025 року представник позивача не вказала, що це змінена редакція вже поданого раніше 13.11.2023 року клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи.
Крім того, своє усне клопотання про визнання поважними причин пропуску процесуального строку та поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду з клопотанням про призначення судово-психіатричної експертизи, поданим 10.11.2025 року в цивільній справі №203/2057/21, представник позивача жодним чином не обґрунтувала, не надала суду належних доказів на підтвердження вказаних нею тверджень.
Суд враховує те, що підготовче провадження в цивільній справі було закрите ухвалою суду від 28.05.2024 року та протягом підготовчого провадження сторона позивача зверталась до суду з клопотанням про призначення судово-психіатричної експертизи від 13.11.2023 року. Також суд критично оцінює твердження представника позивача про те, що поважність причин пропуску процесуального строку на звернення до суду із клопотанням про призначення судової експертизи обумовлюється тим, що дружина та донька позивача збирали медичні документи. Оскільки по-перше, суд у ході проведення підготовчого провадження під час підготовчого засідання 27.11.2023 року оглядав надані позивачем оригінали медичних документів, копії яких були долучені до заяви про зміну підстав позову від 13.11.2023 року, а по-друге, представник позивача не надала суду доказів того, в якому порядку дружина та донька позивача збирали медичні документи, які містять лікарську таємницю, та в якому порядку була розголошена лікарська таємниця.
Суд дійшов висновку, що усне клопотання представника позивача про визнання поважними причин пропуску процесуального строку та поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду з клопотанням про призначення судово-психіатричної експертизи, поданим 10.11.2025 року в цивільній справі №203/2057/21, є необґрунтованим та задоволенню не підлягає. При цьому, з урахуванням вимог статті 126 ЦПК України, клопотання представника позивача про призначення судово-психіатричної експертизи, подане 10.11.2025 року в цивільній справі №203/2057/21, слід залишити без розгляду.
Водночас, суд, з огляду на те, що для вирішення справи необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких неможливо встановити психічний стан особи, для правильного вирішення справи по суті, зобов'язаний призначити судово-психіатричну експертизу. Сторона позивача у встановлений законом строк зверталась до суду з клопотанням про призначення судово-психіатричної експертизи від 13.11.2023 року, яке представник позивача підтримала у судовому засіданні 07.10.2025 року.
Також суд бере до уваги те, що учасники справи не погодили перелік питань, наведений стороною позивача у клопотанні, та, враховуючи обставини справи, те, що для правильного вирішення справи по суті необхідні спеціальні знання щодо визначення наявності чи відсутності психічного захворювання у позивача, яке б дозволяло чи не дозволяло йому усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними під час укладення та підписання оспорюваного правочину 11 травня 2019 року, вважає за доцільне визначити наступний перелік питань, які необхідно поставити експерту, а саме:
1)Чи страждав станом на 11 травня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на будь-яке психічне захворювання?
2)Якщо так, то чи було станом на 11 травня 2019 року захворювання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , хронічним і стійким?
3)Чи дозволяло станом на 11 травня 2019 року психічне захворювання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними?
Натомість перелік питань, які поставила сторона позивача у клопотанні від 13.11.2023 року, відображені вище, суд відхиляє, оскільки такі є недоцільними, такими, що дублюють одне одного, поставлені так, що виходять за межі предмета судово-психіатричної експертизи та предмета доказування в цивільній справі.
Тому суд, враховуючи вимоги статті 103 ЦПК України, вважає за необхідне визначити перелік вищевказаних питань, які потребують вирішення експертом під час проведення судово-психіатричної експертизи.
Також суд, враховуючи, що запропонована стороною позивача експертна установа - Комунальне підприємство Дніпропетровська Багатопрофільна Клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги Дніпропетровської обласної ради (за адресою: 49115, м. Дніпро, вул. Бехтерева, 1), - станом на момент судового розгляду клопотання, вже не проводить судово-психіатричні експертизи, а належною експертною установою у місті Дніпрі є Дніпровська Філія судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», яка є спеціальним закладом з надання психіатричної допомоги створеним з метою здійснення заходів кримінально-правового характеру (Наказ МОЗ України від 04.08.2025 №1226 «Про затвердження мережі спеціальних закладів з надання психіатричної допомоги»), вважає за необхідне самостійно визначити експертну установу, якій доручити проведення судово-психіатричної експертизи в цивільній справі №203/2057/21.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може, зокрема, з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.
Суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі на час проведення експертизи, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України.
З урахуванням викладеного вище, клопотання позивача про призначення судово-психіатричної експертизи від 13.11.2023 року в цивільній справі підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 7, 13, 83, 103-108, 121, 126, 127, 189-200, 252, 259-261, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні усного клопотання представника позивача про визнання поважними причин пропуску процесуального строку та поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду з клопотанням про призначення судово-психіатричної експертизи, поданим 10.11.2025 року в цивільній справі №203/2057/21, - відмовити.
Клопотання представника позивача про призначення судово-психіатричної експертизи, подане 10.11.2025 року в цивільній справі №203/2057/21, - залишити без розгляду.
Клопотання представника позивача про призначення судово-психіатричної експертизи, подане 13.11.2023 року в цивільній справі №203/2057/21, - задовольнити частково.
Призначити в цивільній справі №203/2057/21 - судово-психіатричну експертизу.
Проведення судово-психіатричної експертизи доручити експертам Дніпровської Філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (адреса місцезнаходження: 49006, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, будинок 84; телефон: +38(056)2423071, +38(056)2399538; e-mail: ndips@ukr.net, dfsznpd@gmail.com).
На вирішення експертів поставити наступні питання.
4)Чи страждав станом на 11 травня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на будь-яке психічне захворювання?
5)Якщо так, то чи було станом на 11 травня 2019 року захворювання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , хронічним і стійким?
6)Чи дозволяло станом на 11 травня 2019 року психічне захворювання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними?
У задоволенні іншої частини вимог клопотання - відмовити.
Витрати по оплаті судово-психіатричної експертизи покласти на позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.
Надати для проведення судово-психіатричної експертизи матеріали цивільної справи №203/2057/21.
Провадження в цивільній справі №203/2057/21 - зупинити до отримання висновку експерта за результатами проведення судово-психіатричної експертизи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складений 20.11.2025 року.
Суддя Ф.М. Ханієва