20 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 750/6682/23
провадження № 61-13277ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Петрова Євгена Вікторовичавід участі в розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, за зустрічним позовом Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
1. У жовтні 2025 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить:
- переглянути судові рішення Чернігівського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року, від 29 вересня 2025 року, ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року скасувати;
- переглянути судові рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 вересня 2025 року, від 27 червня 205 року, від 15 травня 2023 року;
- скасувати зазначені судові рішення в частинах судових вимог до ОСОБА_1 сплатити судовий збір та в частинах судових відмов ОСОБА_1 у захисті прав споживача, через несплату судових зборів за подання до суду процесуальних документів;
- направити справу № 750/6682/23 до Деснянського районного суду м. Чернігова на перегляд за нововиявленими обставинами рішення Деснянського районного суду мю Чернігова від 14 листопада 2023 року.
2. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 жовтня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Гульку Б. І., судді, які входять до складу колегії: Коломієць Г. В., Луспеник Д. Д.
3. Верховний Суд ухвалою від 03 листопада 2025 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 травня 2023 року, від 27 червня 2025 року, від 15 вересня 2025 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року відмовив. Відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року. Витребував з Деснянського районного суду м. Чернігова цивільну справу № 750/6682/23.
4. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 листопада 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Литвиненко І. В., судді, які входять до складу колегії: Грушицький А. І., Петров Є. В.
5. 18 листопада 2025 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Верховного Суду Петрова Є. В.яка обґрунтована тим, що існують обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді. Зазначає, що суддя Петров Є. В.брав участь у розгляді його касаційної скарги у цій справі, з вказаним судовим рішенням заявник не згоден, відтак має сумнів у спрямованості зазначеного судді на виконання завдання судочинства у цій справі, а тому заявляє відвід судді Петрову Є. В.
6. Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Петрова Є. В. визнано необґрунтованою та передано судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
7. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 листопада 2025 року, на виконання вимог частини першої статті 33 ЦПК України, визначено суддю-доповідача Пророка В. В.
8. Перевіривши наведені у заяві про відвід суддів доводи вважаю, що підстави для її задоволення відсутні з огляду на таке.
9. Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
10. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі у розгляді справи). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частини друга, третя статті 36 ЦПК України).
11. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) також, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
12. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
13. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
14. Також ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу. Щодо суб'єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
15. Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з'ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об'єктивно виправдані «справа Гаусшильдта» (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188).
16. Наведені в заяві підстави для відводу зводяться до того, що суддя приймав участь у розгляді скарги, яка стосується дій державного виконавця у виконавчому проваджені та безпідставно відмовив у її задоволенні.
17. В даних правовідносинах така підстава охоплюється формулюванням «наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді» (пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК), розкриття змісту якого можливе за допомогою тлумачення положень Конвенції Європейським Судом, які стосуються в тому числі і категорії «неупередженість».
18. Отже, говорячи про «об'єктивний критерій» на підставі якого визначається наявність «неупередженості суду» в даній ситуації Суд враховує, що «об'єктивна перевірка» полягає в тому, що суд повинен створити враження неупередженості у стороннього спостерігача (пункт 65 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Incal v Turkey»), тобто необхідно визначити, чи маються, окрім поведінки судді, факти, що піддаються перевірці, які можуть викликати сумнів відносно неупередженості, в такому розумінні значення можуть мати навіть уявлення (пункт 58 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ferrantelli and Santangelo v Italy»). Для цього необхідно дотримання двох окремих умов: по-перше, щоб держава виконала свій обов'язок загального характеру по захисту судової системи від конфлікту інтересів, забезпечуючи, щоб внутрішня організація не допускала виконання однією і тією ж особою різних функцій в судовому процесі (пункт 123 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Kyprianou v Cyprus»); по-друге, щоб кожний суддя мав виконати своє особисте зобов'язання заявити самовідвід по відношенню до справи, де можливе виникнення думки такого конфлікту (пункт 48 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hauschildt v Denmark»).
19. За змістом частини третьої статті 39 ЦПК відвід повинен бути вмотивованим.
20. Крім цього, сумніви мають бути застосовані на фактичних обставинах, а не на припущеннях про можливий розвиток подій.
21. ЦПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, проте визначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
22. Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
23. Однак, проаналізувавши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Петрова Є. В. від участі в розгляді справи № 750/6682/23варто дійти висновку, що заявник не обґрунтував підстав для відводу відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України. Доказів того, що суддя, який не є доповідачем у справі, як зазначає скаржник: «не спрямований на виконання судочинства», заявник не надав, тому заявлений відвід свідчить лише про незгоду скаржника із ухвалою суду постановленою в іншому касаційному провадженні.
24. Таким чином, оскільки доводи заявника у заяві про відвід не дають підстав для обґрунтованого сумніву у неупередженості та об'єктивності судді Петрова Є. В., не свідчать про його заінтересованість у результаті розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року у справі № 750/6682/23, вважаю, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Петрова Є. В. є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України,
1. Відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 про відвід судді Петрова Євгена Вікторовичавід участі в розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, за зустрічним позовом Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Пророк