20 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 404/5815/23
провадження № 61-14262ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник ОСОБА_3 , на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 02 травня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення,
12 листопада 2025 року через засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник ОСОБА_3 , звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 02 травня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 серпня 2025 рокув указаній справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з таких підстав.
І. Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено
у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У змісті касаційної скарги представником заявників не порушується питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судових рішень.
Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Таким чином заявникові необхідно подати до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин для його поновлення та надати відповідні докази на їх підтвердження.
ІІ. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на пункти 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України .
Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК Кодексу.
Таким чином, аналіз приписів пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України дає підстави для висновку, що недослідження судами зібраних у справі доказів може бути враховано лише за умови обґрунтування заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених саме пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК Кодексу.
Однак у касаційній скарзі відсутні обґрунтовані посилання на пункти 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ураховуючи наведене, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, заявнику необхідно надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, яка має відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, з урахуванням вимог цієї ухвали, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
ІІІ. Крім того, представник заявників зазначає, що вона зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Однак, без зазначення представником реєстраційного номеру облікової картки платника податків у суду відсутня можливість перевірити наявність у неї зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС та вручити у відповідності до частини сьомої статті 14 ЦПК України будь-які документи в електронній формі .
Таким чином, представнику слід зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків для внесення відомостей про учасника справи, надання доступу до електронної справи та вручення у відповідності до частини сьомої статті 14 ЦПК України будь-яких документів у справі в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету.
У відповідності до вимог частини другої і третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185,392, 393 ЦПК України Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник ОСОБА_3 , на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 02 травня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 серпня 2025 рокузалишити без руху.
Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали до касаційної скарги застосовуються наслідки, передбачені цивільним процесуальним законодавством.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ю. Гулейков