20 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 750/6682/23
провадження № 61-13277ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В., розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Петрова Євгена Вікторовичау справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, за зустрічним позовом Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради (далі - КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради) про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди.
У червні 2023 року КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 листопада 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічну позовну заяву КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь КП «АТП-2528» Чернігівської міської ради заборгованість за надані послуги з поводження з побутовими відходами у розмірі 537,12 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 листопада 2023 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 вересня 2025 року у справі № 750/6682/23 визнано неподаною та повернуто заявнику.
27 жовтня 2025 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року скасувати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 жовтня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Гульку Б. І., судді, які входять до складу колегії: Коломієць Г. В., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2025 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 травня 2023 року, від 27 червня 2025 року, від 15 вересня 2025 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року відмовлено. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року. Витребувано з Деснянського районного суду м. Чернігова цивільну справу № 750/6682/23.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 листопада 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Литвиненко І. В., судді, які входять до складу колегії: Грушицький А. І., Петров Є. В.
18 листопада 2025 року до Верховного Суду Макуха Р. В. подав заяву про відвід судді Верховного Суду Петрова Є. В.яка обґрунтована тим, що існують обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді. Зазначає, що суддя Петров Є. В.брав участь у розгляді його касаційної скарги у цій справі, з вказаним судовим рішенням заявник не згоден.
Вказана заява ОСОБА_1 є необґрунтована.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини,
що викликають сумнів в неупередженості або необ'єктивності судді.
Наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно
до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів,
чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
ЦПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, проте визначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони
з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 ЦПК України).
Відповідно до статті 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи
в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження
у справі.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції,
а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення
у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта
статті 36 ЦПК України).
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України
«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України
(далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52,
від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно
до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним
та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Верховний Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб'єктивним критерієм, констатує відсутність підстав стверджувати, що суддя Петров Є. В. виявив особисту заінтересованість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Доводи заяви про відвід судді Петрова Є. В. зводяться до незгоди заявника з судовим рішенням, яким вирішувалося питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року у цій справі, що в силу положень статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.
Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням судді в інших справах обґрунтовується необхідністю дотримання одного
з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника справи можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, правова позиція яких його не влаштовує.
При цьому, доводи заяви не містять посилання на обставини, які б давали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість судді Петрова Є. В.
Верховний Суд також звертає увагу заявника на те, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді
від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді (аналогічний висновок див., зокрема, в ухвалах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2024 року у справі
№ 760/13291/20, від 16 квітня 2024 року у справі № 235/1298/20, Верховного Суду
у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
від 27 лютого 2024 року у справі № 216/5160/22, від 20 березня 2024 року у справі № 216/4601/20, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 761/6087/22
та від 24 квітня 2024 року у справі № 444/948/21).
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Водночас, Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді
від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Отже, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід
судді Петрова Є. В., тому відповідно до частини третьої
статті 40 ЦПК України питання про відвід судді підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Петрова Євгена Вікторовича у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, за зустрічним позовом Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості визнати необґрунтованою.
Заяву про відвід судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Петрова Євгена Вікторовича передати судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою
статті 33 ЦПК України.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання
та оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров