17 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 295/19388/14
провадження № 61-13594ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року в справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Житомирі, ОСОБА_2 , Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Богунський районний суд м. Житомира ухвалою від 22 серпня 2025 року призначив заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Житомирі, ОСОБА_2 , Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), до розгляду в судовому засіданні.
Зупинив стягнення за виконавчим провадженням № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 295/19388/14-ц від 02 березня 2016 року, виданого Богунським районним судом м. Житомира про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованості за кредитним договором № 52108С21 від 11 квітня 2008 року за період із 07 грудня 2010 по 27 березня 2014 року за процентами у сумі 27 576,82 доларів США та пені у сумі 243 786,38 грн.
Витребував з Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) матеріали виконавчих проваджень.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою місцевого суду АТ «Державний експортно-імпортний банк України» подав апеляційну скаргу.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 30 вересня 2025 року апеляційну скаргу АТ «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 22 серпня 2025 року повернув особі, що її подала.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції щодо призначення заяви ОСОБА_1 до розгляду не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
30 жовтня 2025 року АТ «Державний експортно-імпортний банк України», через систему «Електронний суд», подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року, справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.
Щодо оскарження ухвали Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2025 рокув частині повернення апеляційної скарги на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 22 серпня 2025 року про призначення заяви ОСОБА_1 до розгляду слід зазначити наступне.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Вказане правило застосовується судом касаційної інстанції і при оскарженні постанови суду апеляційної інстанції, яка прийнята за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.
Перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, визначено у частині першій статті 353 ЦПК України.
У частині першій статті 353 ЦПК України ухвала про призначення заяви до розгляду в переліку ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, відсутня.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, зокрема, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (пункт 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 (провадження № 61-19138сво18) зроблено висновок, що «право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення».
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України). Цей припис згідно з позицією Конституційного Суду України слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду (абзац п'ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010).
Ухвала про призначення заяви до розгляду постановлена до ухвалення рішення суду по суті вирішення заяви, а тому заперечення на цю ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можливо включити до апеляційної скарги на рішення суду, ухвалене за результатами розгляду такої заяви.
Подібні висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 (провадження № 14-190цс19) про те, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України.
Апеляційний суд при поверненні апеляційної скарги АТ «Державний експортно-імпортний банк України» дійшов правильного висновку про те, що ухвала суду першої інстанції в частині призначення заяви до розгляду не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду.
Ураховуючи викладене, підстави вважати, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права в цій частині, відсутні.
Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга в частині скарження ухвали Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2025 рокущодо повернення апеляційної скарги на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 22 серпня 2025 року про призначення заяви до розгляду є необґрунтованою, правильне застосування судом апеляційної інстанції частини п'ятої статті 357 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, наслідки розгляду такої скарги не мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Щодо оскарження ухвали Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2025 рокув частині повернення апеляційної скарги на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 22 серпня 2025 року про зупинення стягнення за виконавчим провадженням № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 295/19388/14-ц від 02 березня 2016 року.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог щодо її форми і змісту.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені абзацом 6 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження у справі на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року в частині повернення апеляційної скарги на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 22 серпня 2025 року про зупинення стягненняза виконавчим провадженням № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 295/19388/14-ц від 02 березня 2016 року та витребування матеріалів справи із суду першої інстанції.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року в частині повернення апеляційної скарги на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 22 серпня 2025 року про призначення до розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Житомирі, ОСОБА_2 , Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Відкрити касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року в частині повернення апеляційної скарги на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 22 серпня 2025 року про зупинення стягненняза виконавчим провадженням № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 295/19388/14-ц від 02 березня 2016 року.
Витребувати з Богунського районного суду м. Житомира цивільну справу № 295/19388/14 за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Житомирі, ОСОБА_2 , Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Роз'яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко