18 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 676/7886/19
провадження № 61-14272ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області
від 04 березня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду
від 01 жовтня 2025 року у справі за позовом Комунального підприємства «Міськтепловоденергія» до ОСОБА_1 про відновлення системи централізованого опалення та стягнення заборгованості за надані послуги та зустрічним позовом ОСОБА_1
до Комунального підприємства «Міськтепловоденергія» про визнання договору про надання послуг недійсним,
1. У грудні 2019 року КП «Міськтепловоденергія» звернулось до суду
з позовом до ОСОБА_1 у якому просило суд зобов'язати ОСОБА_1 привести централізоване опалення в належній йому квартирі
АДРЕСА_1
до попереднього стану, а саме відновити централізоване опалення шляхом приєднання радіаторів опалення до стояків централізованої системи опалення.
2. У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом
до КП «Міськтепловоденергія», в якому просив визнати недійсним договір
про надання послуг від 04 лютого 2010 року.
3. У вересні 2023 року КП «Міськтепловоденергія» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 29 784,94 грн.
4. Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 04 березня 2025 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року, первісний позов задовольнив повністю. Зобов'язав ОСОБА_1 привести централізоване опалення
в належній йому квартирі
АДРЕСА_1 , до попереднього стану, а саме: відновити централізоване опалення шляхом приєднання радіаторів опалення до стояків централізованої системи опалення. Стягнув з ОСОБА_1 на користь КП «Міськтепловоденергія» заборгованість у розмірі 29 784,94 грн, в тому числі: за послугу з постачання теплової енергії - 28 806,85 грн, за послугу з централізованого водопостачання - 90,93 грн, за послугу з централізованого водовідведення - 89,40 грн, за абонентське обслуговування для послуги з теплової енергії - 419,32 грн, за абонентське обслуговування для послуги з централізованого водопостачання - 64,89 грн, за абонентське обслуговування для послуги з централізованого водовідведення - 155,16 грн, внески за заміну вузла обліку теплової енергії - 120,85 грн, внески за обслуговування вузла обліку теплової енергії - 37,54 грн. Стягнув з ОСОБА_1 на користь КП «Міськтепловоденергія» витрати зі сплати судового збору у розмірі
4 605,00 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовив.
5. 10 листопада 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 березня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року.
6. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
7. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
8. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України
не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
9. Конституційний Суд України Рішенням від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(II)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України
(є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
10. Припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, що встановлює один із «фільтрів» касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачуваним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
11. Встановлений у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України такий «фільтр» касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, як малозначність справи, не є непереборною перешкодою для доступу особи до суду касаційної інстанції. Тому пункт 2 частини третьої
статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого унормування процесуальних правовідносин щодо відкриття касаційного провадження
у малозначних справах (абзац третій пункту 7.10 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
12. Відповідно дочастини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
13. Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування;
3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
14. Відповідно до частини дев'ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
15. Згідно з пунктом першим частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
16. Зі змісту оскаржуваних судових рішень встановлено, що ціна позову складає 29 784,94 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн *30 = 90 840 грн) станом на 01 січня 2025 року, відтак, справа в цій частині є малозначною в силу закону відповідно
до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України.
17. Справу в іншій частині Верховний Суд вважає малозначною, оскільки доходить висновку про її незначну складність у цій частині. Справа не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої
статті 19 ЦПК України, та не відноситься до переліку справ, передбаченого частиною четвертою статті 274 ЦПК України.
18. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанцій, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження.
19. Отже, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.
20. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у малозначній справі судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України
21. Касаційна скарга не містить посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі
зціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,підлягають касаційному оскарженню.
22. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
23. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судом
у системі судоустрою України, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
24. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
25. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
26. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня
1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
27. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі, якщо: касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
28. Оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, і наявність випадків, передбачених
пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не обґрунтовано,
а судом не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження суд відмовляє.
29. Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 березня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді А. А. Калараш
Є. В. Петров
В. В. Пророк