20 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 640/20382/21
адміністративне провадження № К/990/5497/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів - Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу №640/20382/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, про стягнення заробітної плати, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року (головуючий суддя Кузьменко А.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року (колегія суддів у складі головуючого судді Мельничука В.П., суддів - Лічевецького І.О., Оксененка О.М.)
І. Історія справи
1. ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, у якому просила:
- стягнути з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську на користь ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату за період з січня 2019 року по жовтень 2019 року у сумі 44 592 (сорок чотири тисячі п'ятсот дев'яносто дві) грн 39 коп. на підставі статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік», виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2019 року складає 1921 гривня;
- стягнути з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську на користь ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату за період з січня 2021 року по березень 2021 року у сумі 6 970 (шість тисяч дев'ятсот сімдесят) грн 37 коп. на підставі статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік», виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2021 року складає 2270 гривень.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначала, що за період роботи з січня 2019 року по грудень 2019 року, а також з січня 2021 року по березень 2021 року, відповідач, всупереч статті 20 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», установив позивачці посадовий оклад у меншому розмірі, ніж визначено у наведених законодавчих положеннях.
3. Зокрема, відповідач протиправно урахував пункт 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», яким установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на 01січня 2018 року - 1762 грн.
4. Окрім того, відповідач протиправно урахував положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» про те, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня становить 2102 грн.
5. З огляду на викладене позивачка вважає, що у відповідача виникла заборгованість із виплати частини заробітної плати перед нею, чим порушено право останньої на оплату праці в установленому законом розмірі.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
6. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій зазначили, що спеціальним Законом України «Про Державне бюро розслідувань» визначено складові заробітної плати працівників Державного бюро розслідувань. Посадовий оклад слідчого Державного бюро розслідувань визначено у розмірі 20 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
8. Однак зауважили, що норма пункту 6 частини четвертої статті 20 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» є бланкетною, оскільки установлює лише кількість прожиткових мінімумів для обчислення базового розміру посадового окладу слідчого, дізнавача або оперуповноваженого органу Державного бюро розслідувань (20), але не установлює самого розміру прожиткового мінімуму, який необхідний для цього.
9. У зв'язку з наведеним суди вважали, що для установлення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року необхідно звернутися до іншого закону, який установлює такий розмір прожиткового мінімуму при визначенні базового розміру посадового окладу слідчого, дізнавача або оперуповноваженого органу Державного бюро розслідувань.
10. Такими законами, з огляду на спірні періоди, є положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».
11. Суди зазначили, що відповідними законами про державний бюджет законодавцем конкретизовано перелік працездатних осіб та установлено окремі розміри прожиткового мінімуму для суддів, прокурорів окружної прокуратури та працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, що у спірному випадку не суперечить Конституції України та Закону України «Про Державне бюро розслідувань».
12. З огляду на викладене суди попередніх інстанцій констатували, що застосовуючи пункт 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та положення пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» в частині установлення розміру прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу слідчого, дізнавача або оперуповноваженого органу Державного бюро розслідувань, відповідач діяв відповідно до вимог чинного у цей період законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. У лютому 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 у якій скаржниця просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
14. Як на підставу касаційного оскарження судового рішення у цій справі указує на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
15. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування:
- пункту 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» в частині можливості визначення посадового окладу слідчого Державного бюро розслідувань на підставі застосування указаної норми, відповідно до якої посадові оклади, заробітна плата, грошове забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на 01 січня 2018 року;
- статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» в частині можливості визначення посадового окладу слідчого Державного бюро розслідувань на підставі застосування указаної норми, відповідно до якої установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальним законом з 01 січня 2021 року становить 2102 грн.
16. Окрім викладеного позивачка ставить ряд запитань, відповіді на які вважає суттєвими для вирішення цього спору, зокрема:
- чи містяться у статті 20 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» посилання на «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами» або ж вона, як і в 2018-2022 роках, містить посилання на «прожитковий мінімум для працездатних осіб» розмір якого на 2021 рік чітко установлений у Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»?
- чи є запровадження у статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» такої величини, як «Прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами» спробою зменшення обсягу прав і гарантій слідчого Державного бюро розслідувань, посяганням на процесуальну незалежність слідчого та зміни законодавчого регулювання, передбаченого у спеціальному Законі «Про Державне бюро розслідувань»?
17. Указує, що Закони України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та «Про Державний бюджет України на 2021 рік», фактично, змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу слідчого Державного бюро розслідувань.
18. Переконує, що до спірних правовідносин слід застосовувати статтю 20 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» як спеціальну норму та таку, що у часі прийнята раніше, і має пріоритет щодо пізніших положень Законів України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та «Про Державний бюджет України на 2021 рік».
19. Вважає, що Закони про Державний бюджет України не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів, особливо тієї сфери суспільних правовідносин, для яких діють спеціальні норми, оскільки Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили щодо інших законів.
Позиція інших учасників справи
20. 10 серпня 2022 року до касаційного суду від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, надійшов відзив на касаційну скаргу позивачки, у якому відповідач погодився із висновками судів попередніх інстанцій та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
21. 10 лютого 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
22. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 лютого 2022 року для розгляду судової справи №640/20382/21 визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Жука А.В., суддів Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
23. Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №640/20382/21 на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
24. Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2024 року закінчено підготовчі дії, справу №640/20382/21 призначено до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.
25. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 листопада 2025 року, у зв'язку з відпусткою судді Мартинюк Н.М., для розгляду справи №640/20382/21 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Жука А.В., суддів - Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
26. Судами попередніх інстанцій установлено, що наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську від 18 грудня 2018 року №59-ос ОСОБА_1 призначено на посаду слідчого Першого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.
27. Наказом директора Державного бюро розслідувань від 31 січня 2019 року №4ДСК «Про затвердження та введення в дію штатного розпису Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, на 2019 рік» затверджено та введено в дію штатний розпис Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, на 2019 рік та установлено посадовий оклад слідчого Першого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, - 35240 гривень.
28. Наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську від 07 червня 2019 року №42-ос ОСОБА_1 переведено на посаду слідчого Першого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташовало у місті Краматорську з 20 червня 2019 року.
29. Наказом директора Державного бюро розслідувань від 06 лютого 2020 року №13ДСК «Про затвердження та введення в дію штатного розпису Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, на 2020 рік» затверджено та введено в дію штатний розпис Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, на 2020 рік. Визнано таким, що втратив чинність наказ Державного бюро розслідувань від 04 березня 2019 року №28ДСК «Про затвердження та введення в дію штатного розпису Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську»
30. Відповідно до зазначеного наказу посадовий оклад слідчого Першого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, складав 42040 гривень.
31. Наказом в.о. директора Державного бюро розслідувань від 20 жовтня 2020 року №199ДСК «Про затвердження змін до штатного розпису Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську», зокрема, затверджено зміни до штатного розпису на 2020 рік №5 Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, які введено в дію з 01 лютого 2021 року.
32. Відповідно до затверджених змін до штатного розпису на 2020 рік №5 Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, посадовий оклад слідчого Першого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, складав 42040 гривень.
33. Наказом в.о. директора Державного бюро розслідувань від 30 грудня 2020 року №303ДСК «Про затвердження змін до наказів Державного бюро розслідувань» у пункті 4 наказу Державного бюро розслідувань від 20 жовтня 2020 року №199ДСК «Про затвердження змін до штатного розпису Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську» словосполучення «з 01 лютого 2021 року» замінено на словосполучення «з 01 березня 2021 року».
34. Наказом в.о. директора Державного бюро розслідувань від 25 січня 2021 року №47ДСК «Про затвердження та введення в дію штатного розпису Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, на 2021 рік» затверджено та введено в дію штатний розпис Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, на 2021 рік.
35. Відповідно до зазначеного наказу посадовий оклад слідчого Першого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, складав 42040 гривень.
36. Наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську від 26 лютого 2021 року №37-ос ОСОБА_1 звільнено з посади слідчого Першого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань розташовало у місті Краматорську з 01 березня 2021 року.
37. Не погоджуючись із визначенням розміру заробітної плати за період з січня 2019 року по жовтень 2019 року та за період з січня 2021 року по березень 2021 року, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
ІІІ. Позиція Верховного Суду
38. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).
39. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
40. Позивачка не погоджується із визначенням вихідної величини, використаної роботодавцем для обрахунку посадового окладу позивачки, а саме:
- 1762 грн прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня 2018 року, який, відповідно до пункту 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», застосовувався роботодавцем як розрахункова величина для визначення посадового окладу позивачки за період з січня по жовтень 2019 року;
- 2102 грн прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», застосовувався роботодавцем для визначення посадового окладу позивачки у період з січня по березень 2021 року.
41. Скаржниця вважає, що її посадовий оклад мав бути визначений із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня 2019 року [1921 грн] та 01 січня 2021 року [2270 грн] відповідно.
42. Щодо наведених доводів позивачки суди попередніх інстанцій зазначили, що розмір її посадового окладу на посаді слідчого Державного бюро розслідувань визначено у розмірі 20 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року (пункт 6 частини четвертої статті 20 Закону України «Про Державне бюро розслідувань»).
43. Однак, зауважили, що пункт 6 частини четвертої статті 20 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» є бланкетною нормою, оскільки установлює лише кількість прожиткових мінімумів для обчислення базового розміру посадового окладу слідчого, дізнавача або оперуповноваженого органу Державного бюро розслідувань, але не установлює самого розміру прожиткового мінімуму, який необхідний для цього.
44. У зв'язку з наведеним суди вважали, що для установлення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року необхідно звернутися до Законів України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та «Про Державний бюджет України на 2021 рік», які установлюють такий розмір прожиткового мінімуму при визначенні базового розміру посадового окладу слідчого, дізнавача або оперуповноваженого органу Державного бюро розслідувань, що і було зроблено відповідачем, а тому суди попередніх інстанцій констатували відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
45. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
46. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
47. Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
48. Правові основи організації та діяльності Державного бюро розслідувань визначено Законом України «Про Державне бюро розслідувань»
49. Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» (у редакції чинній, станом на момент виникнення спірних правовідносин - січень 2019 року) Державне бюро розслідувань є центральним органом виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції.
50. 03 грудня 2019 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань», яким, перш за все, змінила правовий статус Бюро.
51. Визначила, що Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів [з 17 червня 2020 року - кримінальних правопорушень], віднесених до його компетенції (стаття 1 Закону України «Про Державне бюро розслідувань»).
52. Протягом 2019-2021 років до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» внесено ряд змін, які були направлені на удосконалення правових основ організації та діяльності Державного бюро розслідувань, у тому числі усунення сукупності проблемних аспектів правового, структурно-організаційного, процедурного та кадрового характеру, виявлених за час діяльності Державного бюро розслідувань.
53. Однак, незмінним залишився розмір посадового окладу слідчого Державного бюро розслідувань, визначений відповідно до розміру прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 6 частини четвертої статті 20 Закону).
54. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 грн.
55. Разом з тим, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на 1 січня 2018 року [1762 грн].
56. Схожий підхід затверджено законодавцем і в Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».
57. Зокрема, відповідно до статті 7 указаного Закону, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 грн, а розмір прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами з 1 січня 2021 року становить 2102 грн.
58. Судами попередніх інстанцій установлено, що наказом директора Державного бюро розслідувань від 31 січня 2019 року №4ДСК «Про затвердження та введення в дію штатного розпису Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, на 2019 рік» затверджено та введено в дію штатний розпис Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, на 2019 рік та установлено посадовий оклад слідчого Першого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, - 35240 грн [1762 х 20].
59. Наказом директора Державного бюро розслідувань від 06 лютого 2020 року №13ДСК «Про затвердження та введення в дію штатного розпису Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, на 2020 рік» затверджено та введено в дію штатний розпис Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, на 2020 рік. Визнано таким, що втратив чинність наказ Державного бюро розслідувань від 04 березня 2019 року №28ДСК «Про затвердження та введення в дію штатного розпису Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську». Відповідно до зазначеного наказу посадовий оклад слідчого Першого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, складав 42040 грн [2102 х 20].
60. Наказом в.о. директора Державного бюро розслідувань від 20 жовтня 2020 року №199ДСК «Про затвердження змін до штатного розпису Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську», зокрема, затверджено зміни до штатного розпису на 2020 рік №5 Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, які введено в дію з 01 лютого 2021 року.
61. Відповідно до затверджених змін до штатного розпису на 2020 рік №5 Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, посадовий оклад слідчого Першого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, складав 42040 грн [2102 х 20].
62. Наказом в.о. директора Державного бюро розслідувань від 30 грудня 2020 року №303ДСК «Про затвердження змін до наказів Державного бюро розслідувань» у пункті 4 наказу Державного бюро розслідувань від 20 жовтня 2020 року №199ДСК «Про затвердження змін до штатного розпису Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську» словосполучення «з 01 лютого 2021 року» замінено на словосполучення «з 01 березня 2021 року».
63. Наказом в.о. директора Державного бюро розслідувань від 25 січня 2021 року №47ДСК «Про затвердження та введення в дію штатного розпису Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, на 2021 рік» затверджено та введено в дію штатний розпис Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, на 2021 рік.
64. Відповідно до зазначеного наказу посадовий оклад слідчого Першого слідчого відділу (відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, складав 42040 грн [2102 х 20].
65. Так, роботодавець, з урахуванням Законів України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та «Про Державний бюджет України на 2021 рік» правильно визначив розмір посадового окладу ОСОБА_1 на посаді слідчого Державного бюро розслідувань та ввів його в дію штатними розписами на 2019 та 2021 роки відповідно.
66. Доречним є посилання позивачки на Рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2020 року №5-рп (II)/2020, у якому зазначено, що до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori) - «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali) - «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
67. Разом з тим, до спірних правовідносин застосовними є положення Законів України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, якими і визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами у розмірі 1762 грн та 2102 грн, відповідно, оскільки для обрахунку заробітної плати таких державних службовців прожитковий мінімум визначений у меншому розмірі і є спеціальним.
68. Указаною нормою зроблено прив'язку до прожиткового мінімуму на відповідний рік при обрахунку посадових окладів саме працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, тобто ця норма регулює вужче коло правовідносин і є спеціальною.
69. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2024 року у справі №300/396/23.
70. Відповідаючи на питання, поставлене у тексті касаційної скарги, колегія суддів зауважує, що введення законодавцем «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами» не можна вважати спробою зменшення обсягу прав і гарантій слідчого Державного бюро розслідувань чи посяганням на процесуальну незалежність слідчого та зміни законодавчого регулювання, передбаченого у спеціальному Законі «Про Державне бюро розслідувань», оскільки Закон України «Про Державне бюро розслідувань» не містить застережень про те, що питання грошового забезпечення/заробітної плати працівників Державного бюро розслідувань регулюється лише цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
71. Тож, оскільки пункт 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» є чинними та не визнані Конституційний Судом України неконституційними, у відповідача не було підстав не застосовувати указані норми при визначенні розміру посадового окладу позивачки.
72. З урахуванням викладеного колегія суддів констатує, що суди попередніх інстанцій, повно установивши обставини справи, дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
73. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
74. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
75. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
IV. Висновки щодо судових витрат
76. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №640/20382/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
А.Г. Загороднюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду