20 листопада 2025 року
м. Київ
справа №380/5897/25
адміністративне провадження № К/990/44933/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Желєзного І. В.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року
у справі № 380/5897/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року при обчисленні ОСОБА_1 в період з 29.01.2020 року по 17.01.2022 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 17.01.2022 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, грошової допомоги при звільненні, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 року № 294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 року, Законом України від 15.12.2020 року № 1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021 року, Законом України від 02.12.2021 року № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у період з 29.01.2020 по 17.01.2022 грошового забезпечення включно, а також інших похідних видів грошового забезпечення (щомісячних та одноразових) без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення з 29.01.2020 по 17.01.2022, а також інших похідних видів грошового забезпечення (щомісячних та одноразових), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого у 2020 році - Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, у 2021 році - Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, у 2022 році - Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704, та провести його виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись із рішенням першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року у справі № 380/5897/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишено без руху. Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку, а також надати документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у цій справі.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року у справі № 380/5897/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 28 жовтня 2025 року, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
З матеріалів касаційного оскарження встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року позов задоволено.
На зазначене рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу.
Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення постановлено 05.06.2025, копію якого доставлено в електронний кабінет в підсистемі ЄСІКС "Електронний суд" 05.06.2025.
Апеляційну скаргу подано 10 вересня 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року у справі № 380/5897/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишено без руху. Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку, а також надати документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у цій справі.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 09 жовтня 2025 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" , що підтверджується відповідним документом про її отримання в матеріалах справи.
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.
На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником не усунуто недоліку апеляційної скарги, оскільки не подано заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням підстав для його поновлення.
Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи те, що особою, яка подала апеляційну скаргу, у встановлений суддею-доповідачем строк не подано заяви про поновлення строку апеляційного оскарження та не надано суду документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у цій справі, суд вважав, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року у справі № 380/5897/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
У касаційній скарзі скаржник зазначає підстави через які останнім не сплачено судовий збір, разом з тим військова частина не обґрунтовує чому було пропущено строк на апеляційне оскарження. Водночас не додано доказів, що відповідач звертався до суду апеляційної інстанцій з відповідною заявою.
Отже, відповідач у касаційній скарзі не спростовує висновки суду апеляційної інстанції щодо неусунення недоліків апеляційної скарги, а також не надає доказів щодо подання апеляційної скарги у строк або наявності поважних причин для пропуску строку на апеляційне оскарження.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, правильно застосував норми процесуального права (статтю 299 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року.
Керуючись статтями 13, 169, 296, 298, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/5897/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
І. В. Желєзний