20 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 280/7653/23
адміністративне провадження № К/990/16114/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Бившевої Л. І., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 280/7653/23
за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Український графіт» до Запорізької митниці про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації,
за касаційною скаргою Запорізької митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду (суддя Стрельнікова Н. В.) від 17 листопада 2023 року, додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду (суддя Стрельнікова Н. В.) від 13 грудня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Суховаров А. В., Головко О. В., Ясенова Т. І.) від 28 березня 2024 року,
І. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2023 року Приватне акціонерне товариство «Український графіт» (далі - ПрАТ «Український графіт») звернулося до суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці, в якому просило визнати протиправними і скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UА112080/2023/000011/1 від 29 червня 2023 року; рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА112080/2023/000194.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості винесені протиправно. Зокрема, зазначає, що надані до митного оформлення документи у своїй сукупності підтверджували заявлену митну вартість та її складові частини, не містили розбіжностей, а зазначені в цих документах відомості були достовірними.
Позивач також посилався на приписи частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) та зауважував, що оскільки подані до митного оформлення документи у повній мірі підтверджували числові значення митної вартості товару, підстав для витребування додаткових документів у відповідача не існувало.
Також зазначає, що витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, належні обставини якими ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, всі наведені обставини є надуманими та не логічними, що свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості. Крім того, відповідач в оскаржуваних рішеннях не навів достатніх та логічних аргументів для здійснення коригування заявленої митної вартості товару.
3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів № UA112080/2023/000011/1 від 29 червня 2023 року.
Визнано протиправною та скасовано рішення Запорізької митниці про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, оформлену карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2023/000194.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці на користь ПрАТ «Український графіт» судовий збір у розмірі 10 209,14 грн.
4. Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року стягнуто на користь ПрАТ «Український графіт» за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2024 року апеляційні скарги Запорізької митниці залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року та додаткове рішення від 13 грудня 2023 року - без змін.
6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 25 квітня 2024 року Запорізька митниця звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року, додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2024 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Разом з касаційною скаргою Запорізькою митницею заявлено клопотання про зупинення дії оскаржуваних судових рішень.
7. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 квітня 2024 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, судді: Блажівська Н. Є., Дашутін І. В.
8. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
Цією ж ухвалою відмовлено Запорізькій митниці в задоволенні клопотання про зупинення дії рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року, додаткового рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2024 року.
9. 19 червня 2024 року до Верховного Суду від ПрАТ «Український графіт» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить касаційну скаргу Запорізької митниці залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року, додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2024 року - без змін.
10. 22 жовтня 2025 року Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду №1347 призначено повторний автоматизований розподіл справи, з підстави обрання до Великої Палати Верховного Суду судді Дашутіна І. В., що унеможливлює його участь у розгляді справи.
11. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 жовтня 2025 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, судді: Блажівська Н. Є., Шишов О. О.
12. Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2025 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
13. 18 листопада 2025 року Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 1465 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв'язку з відпусткою судді Блажівської Н. Є.
14. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 листопада 2025 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, судді: Бившева Л. І., Шишов О. О.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03 квітня 2023 року між ПрАТ «Український графіт» та компанією Polska Grupa Importova Premium Sp z o.o. укладений контракт № 58-РGІР/UG/804/23-16/2320403/34, на поставку вугільної продукції.
16. Додатком № 1 від 03 квітня 2023 року до контракту узгоджено поставку в квітні-травні 2023 року - антрациту 10-25 мм код УКТЗЕД 2701 на умовах СРТ - залізнична станція Порт Велике-Запоріжжя УЗ (згідно Інкотермс-2010) в загальній кількості 620 тон (+/-10%), за ціною 346,50 доларів США за 1 тону.
За твердженням позивача, зазначений товар є сировиною, необхідною для виробництва продукції ПрАТ «Український графіт», який використовується виключно у власному виробництві та не передбачається для подальшого перепродажу.
17. Орієнтована загальна вартість всього обсягу товару (620 тон) по додатку № 1 від 03 квітня 2023 року до контракту становить 214 830 доларів США (+/- 10%).
18. Згідно пункту 3.3. контракту умови оплати - 100% передоплата за сім днів до дати відвантаження, на підставі інвойсу на передоплату Продавця шляхом прямого банківського переказу.
19. Відповідно до пункту 4.2. контракту поставка товару здійснюється у залізничних вагонах у терміни, погоджені у додатку до контракту. Доставка товару здійснюється у технічно та комерційно справних, власних, найманих або орендованих вагонах експедитора Продавця.
20. Згідно додатку № 1 від 03 квітня 2023 року до контракту поставка товару здійснюється протягом 30 календарних днів з дати оплати.
21. На підставі пункту 3.3. контракту та отриманого від продавця товару рахунку-проформи № РRО00014/04/2023 від 19 квітня 2023 року позивачем було перераховано платіжним дорученням в іноземній валюті № 57 від 21 квітня 2023 року передоплату вартості всього обсягу товару (620 тон) по додатку №1 від 03 квітня 2023 року до контракту в розмірі 214 830 доларів США.
22. Для ввезення партії імпортованого товару - антрацит 10-25 мм код УКТЗЕД 2701 в кількості 250 800 кг (4 вагони), ПрАТ «Український графіт» 25 травня 2023 року подана до митного органу попередня митна декларація IМ ЕЕ № 23UA112000901090U1 з заявленою митною вартістю товару 86 902,20 доларів США, визначеною за першим методом (за ціною контракту), враховуючи ціну товару 346,50 доларів США за 1 тону, та сплачено митні платежі в сумі 635 578,36 грн.
23. Після прибуття товару до митної території України, відповідно до частини 13 статті 259 МК України, для випуску товарів у вільний обіг позивачем 06 червня 2023 року подана до митниці додаткова декларація ІМ40ДЕ № 23UA112080005800U7.
24. Разом із митною декларацією подані: рахунок-проформу № РRО 00014/04/2023 від 19 квітня 2023 року (0325); інвойс FV 23/05/58 від 25 травня 2023 року (0380); залізнична накладна № 02280 від 24 травня 2023 року (0722); сертифікат походження РL/МF/АL 0106208 від 25 травня 2023 року (0861); платіжне доручення в іноземній валюті № 57 від 21 квітня 2023 року (3001); контракт № 58-РGІР/UG/804/23- 16/2320403/34 від 03 квітня 2023 року (4100); додаток № 1 від 03 квітня 2023 року до Контракту (4103); звіт з інспекції хімічної лабораторії Полкарго Медика № 043/09/002/23 від 26 травня 2023 року з протоколом дослідження якості товару; прибутковий ордер № 230373П від 24 травня 2023 року; попереднє листування з продавцем - лист ПрАТ «Український графіт» № 15/017 від 03 квітня 2023 року, листи Polska Grupa Importova Premium Sp z o.o № 03/01/23-01М від 01 березня 2023 року, № 04-04-2023-02 від 03 квітня 2023 року; відомість вагонів від 24 травня 2023 року (9000); копія митної декларації країни відправлення № 23РL303030Е0004812 від 25 травня 2023 року (9610).
25. Декларанту (позивачу) 06 червня 2023 року митницею було направлено повідомлення (протокол обробки 741515 від 06 червня 2023 року) про необхідність проведення повного митного огляду товару з розкриттям до 100% відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації та взяття проб та зразків товару.
26. Огляд товару проведено 06 червня 2023 року, про що складено акт, та взято проби для визначення хімічного складу та фізичних показників для однозначної класифікації товару згідно з УКТЗЕД (Акт № 27 про взяття проб і зразків товару), зразки товару відправлено для проведення експертизи до Дніпропетровського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби.
27. З митою випущення товару у вільний обіг, недопущення простою вагонів та понесення в зв'язку із цим додаткових суттєвих витрат, позивачем подано тимчасову митну декларацію ІМ40ТН №23UА112080005806U1 з заявленою митною вартістю товару 86 902,20 доларів США, визначеною за першим методом (за ціною контракту).
28. За результатами розгляду вказаної декларації, митним органом була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, товаротранспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2023/000153 з таких причин: «митна декларація подана з порушенням вимог частини першої статті 257, частини третьої статті 335 МК України, щодо заявлення точних відомостей, які необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення. Порушено вимоги наказу Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за № 1372/21684, щодо заявлення точних відомостей про товар, необхідних для їх митного контролю та митного оформлення. Відповідно до статті 308 МК України відмовлено у зв'язку з невірним розрахунком суми фінансової гарантії. При цьому повідомлено про наявність у митниці інформації про найбільшу величину вартості товару, час імпорту якого в Україну збігається з часом імпорту задекларованого товару, або є максимально наближеним до нього з розрахунку 0.62 доларів США за 1 кг (джерело МД від 24 травня 2023 року №/2023/7009).
Роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобі комерційного призначення: Подати нову митну декларацію заповнену відповідно до Наказу Міністерства Фінансів України № 651 від 30 травня 2012 року, Постанови Кабінету Міністрів № 450 від 21 травня 2012 року, статті 308 МК України та надати декларацію митної вартості заповнену відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 599 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» в строки встановленні статті 263 МК України.
29. У подальшому, з метою випущення товару у вільний обіг, позивач звернувся до митного органу, щодо митного оформлення товару в порядку глави 45 МК України, подавши електронну митну декларацію (тимчасову) ІМ40ТН № 23UА112080005808U0 від 06 червня 2023 року з заявленою митною вартістю товару 86 902,20 доларів США визначеною за першим методом (за ціною контракту), та сплативши на 501 675,85 грн більше митних платежів (різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митницею) шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.
30. При цьому, висновком Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби Дніпропетровського управління експертиз та досліджень № 142000-3700-0218 від 15 червня 2023 року встановлено, що визначені в межах використаних методів дослідження показники наданої проби товару характерні для антрациту. Незначні відхилення показників вмісту вологи, золи та літких речовин не впливають на класифікацію товару.
31. Проте, Запорізькою митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА112080/2023/000162, якою відмовлено у випуску товарів з митною декларацією ІМ40ДЕ № 23UА112080005800U7, поданої 06 червня 2023 року, з наступних причин: заявлений опис товару не відповідає опису товару, визначеному у висновку СЛЕД №142000-3700-0218 від 15 червня 2023 року. Роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: подати митну декларацію, заповнену відповідно до Наказу Міністерства фінансів України № 651 від 30 травня 2012 року, внести до графи 31 митної декларації відомості про товар, які зазначені у висновку СЛЕД № 142000-3700-0218 від 15 червня 2023 року.
32. 20 червня 2023 року позивачем подано до митного органу електронну митну декларацію ІМ40ДТ № 23UA112080006227U0 (додаткова до тимчасової ІМ40ДЕ № 23UА112080005800U7 від 06 червня 2023 року) із внесенням до графи 31 митної декларації відомостей про товар, які зазначені у Висновку СЛЕД від 15 червня 2023 року, з заявленою митною вартістю товару 86 902,20 доларів США, визначеною за першим методом.
33. Запорізькою митницею в свою чергу 20 червня 2023 року направлено повідомлення декларанту (протокол обробки 742521), в якому вказано, що при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне:
1. До митного оформлення надано прибутковий ордер ПрАТ «Український графіт» № 23037ЗП датований 24 травня 2023 року, який посилається на інвойс № FV23/05/58 від 25 травня 2023 року.
2. У гр.23 залізничної накладної від 24 травня 2023 року № 02280 «Уплата провізних платежів» зазначено: Platnik PKP LHS Trade@TransExpert CzaickiSp.J. LHS-WH2-DZ-154/2022 kod Platnika 05010600. Оплата по УЗ «ТОВ Євро Лоджистік Трейд» договор 8210976 від 02 квітня 2020 року (до митного оформлення не надавався), що не дає змоги зрозуміти ким здійснювалась оплата за перевезення. Договірні відносини між зазначеними підприємствами митному органу не відомі.
3. Відповідно до пункту 3.3 контракту від 03 квітня 2023 року № 58-РGІР/UG/804/23-16/2320403/34 умови оплати - 100% передплата за сім днів до дати відвантаження товару. Відповідно до залізничної накладної від 24 травня 2023 року № 02280 відвантаження товару здійснено 24 травня 2023 року, а передплату за товар здійснено 21 квітня 2023 року.
4. До митного оформлення надано копію митної декларації країни відправлення від 23 травня 2023 року № 23РL303030Е0004812. Вартість партії товару згідно якої становить 339 563 злотих. Інформація щодо крос-курсу валют відсутня, тому перевірити вартісні характеристики, зазначені у копії митної декларації країни відправлення не є можливим.
5. Відповідно до наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваної партії товарів здійснена відповідно до комерційних умов поставки DАР (станція призначення) з ціною 350 доларів США. За митною декларацією заявлено партію Товару на умовах СРТ ст. Порт Велике-Запоріжжя - вугілля Антрацит 10-25 мм за ціною 346.50 дол. США.
6. Поставка товару здійснюється на підставі контракту від 03 квітня 2023 року № 58-РGІР/UG/804/23-16/2320403/34, додатку до нього від 03 квітня 2023 року Додаток 1 та комерційного інвойсу від 25 травня 2023 року № FV 23/05/58, якими передбачено застосування комерційних умов поставки товару СРТ ст. Порт Велике-Запоріжжя. На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою, та чинні з 01 січня 2011 року, умови поставки СРТ «фрахт перевезення оплачені до» означають, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, поіменованому продавцем, в узгодженому місці (Порт Велике-Запоріжжя), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто, всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (ст. Порт Велике-Запоріжжя) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до пункту призначення є невід'ємною складовою митної вартості товару що оцінюється.
Також зазначено про необхідність надання митниці (за наявності) додаткових документів протягом 10 календарних для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності): 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) специфікації виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
34. 29 червня 2023 року декларантом позивача були надані митниці додаткові документи, а саме: лист № 34-96 від 21 червня 2023 року; лист Polska Grupa Importova Premium Sp z o.o №23-06-2023-04 від 23 червня 2023 року; виписку з бухгалтерської документації - відомість руху ТМЦ за 24 травня 2023 року (вих. №34/1159 від 02 червня 2023 року), прибутковий ордер № 230373и.
35. Однак, відповідачем 29 червня 2023 року було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA112080/2023/000011/1, відповідно до якого митна вартість імпортованого товару визначена за резервним методом згідно наявної у митного органу інформації (митної декларації № 23UA1101500007009U0 від 24 травня 2023 року, № 23UA110150006908U2 від 22 травня 2023 року) з розрахунку 0.62 доларів США/кг, а загальна вартість партії товару, відповідно становить 155 496 доларів США, та рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів (картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2023/000194).
В графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UА 112080/2023/000011/1 від 29 червня 2023 року зазначено, що митна вартість може бути визнана за умови надання наступних додаткових документів: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);3) виписку с бухгалтерської документації; 4) специфікації виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
36. Після отримання зазначеного рішення позивач звернувся щодо митного оформлення товару в режимі «під гарантійне зобов'язання», подавши нову електронну митну декларацію (додаткову до тимчасової) ІМ40ДТ № 23UА112080007401U4 від 21 липня 2023 року з заявленою митною вартістю товару 86 902,20 доларів США, визначеною за першим методом (за ціною контракту).
37. 02 серпня 2023 року ПрАТ «Український графіт» подало до митного органу заяву № 16/1712, в якій просило скасувати рішення про коригування митної вартості № UА112080/2023/000011/1 від 29 червня 2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №А112080/2023/000194, визнання заявленої ПрАТ «Український графіт» митної вартості товару, визначеної за першим методом (за ціною контракту), та повернення (вивільнення) фінансової гарантії в сумі 501 675,85 грн.
38. Разом із заявою позивач надав наступні додаткові документи: висновок № 25/100 від 06 липня 2023 року про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ДП «Держзовнішінформ»; лист ПрАТ «Український графіт» № 34-105 від 18 липня 2023 року до продавця із проханням надати документи, витребувані митницею; лист Polska Grupa Importova Premium Sp z o.o № 31-07-2023-01 від 31 липня 2023 року про неможливість надання витребуваних митницею документів, що стосуються третіх осіб.
39. Листом № 7.20-2/7.20-15-02/13/2372 від 14 серпня 2023 року відповідач повідомив про відсутність підстав для скасування прийнятих ним рішень.
40. Вважаючи вказані рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів та про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
41. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що позивач, під час митного оформлення, надав усі необхідні документи, які не мали розбіжностей, ідентифікували товар, що оцінювався та містили об'єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню і підтверджували усі складові митної вартості товару, що імпортував позивач.
42. Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій вважали, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та ознаки підробки.
43. Водночас, на думку судів, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу. Зауваження відповідача до наданих позивачем документів є не змістовними, не впливають на митну вартість товару і свідчать про не прийняття відповідачем до уваги умов контракту, наданих позивачем документів і пояснень.
44. При цьому суди попередніх інстанцій, визнали необґрунтованими доводи митного органу про те, що документи, які надані до митного оформлення містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості.
45. Зокрема, відносно твердження відповідача на те, що в прибутковому ордері № 230373П від 24 травня 2023 року міститься посилання на інвойс № FV23/05/58 від 25 травня 2023 року суди виснували, що згідно пункту 4.2 контракту, датою переходу права власності на товар від продавця до покупця є дата у штампі залізничної станції Замость.
Відвантаження товару здійснено 24 травня 2023 року, що підтверджується штампом залізничної станції Замость на залізничній накладній № 02280. Отже, право власності на даний товар перейшло від продавця до покупця 24 травня 2023 року.
Разом з тим, митне оформлення експорту товару здійснено продавцем 25 травня 2023 року (що підтверджується наданою експортною митною декларацією 23РL303030Е0004812) по прибутті товару на прикордонну станцію переходу Хрубешув, де проводилась його перевалка та контрольне зважування. Документи на товар із зазначенням точної ваги товару після його перевалки: рахунок-інвойс № FV23/05/58, сертифікат походження, документи якості, оформлені продавцем 25 травня 2023 року та 26 травня 2023 року та не могли бути оформлені раніше.
46. Також суди зауважили, що є помилковим посилання митниці на неможливість встановлення вартості товару без надання договору на перевезення товару до пункту призначення, оскільки згідно обраного базису поставки (СРТ) та умов контракту, транспортування всіх поставлених позивачу партій товару до місця призначення: залізнична станція Порт Велике-Запоріжжя, УЗ є обов'язком продавця (Polska Grupa Importova Premium Sp z о.о.) і здійснювалось продавцем за свій рахунок, а пов'язані з транспортуванням товару витрати продавця включені у вартість товару.
47. Крім того судами першої та апеляційної інстанцій визнано необґрунтованими зауваження відповідача стосовно оплати товару більше ніж за сім днів до відвантаження, оскільки вказаний строк за сім днів до дати відвантаження, по суті, надає продавцю необхідний час для підготовки товару до відвантаження і жодним чином не обмежує покупця у праві здійснити оплату раніше, адже покупець не може знати коли саме відбудеться відвантаження товару.
48. При цьому судами зауважено, що розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумніву в достовірності задекларованої митної вартості.
49. Щодо зауважень до митної декларації країни відправлення, а саме відсутності крос-курсу валют суди зауважили, що визначений частиною другою статті 53 МК України перелік документів, що мають бути подані декларантом разом із митною декларацією на підтвердження заявленої митної вартості товарів і обраного методу її визначення, не містить такого документу як митна декларація країни відправлення. Відповідно, інформація такого документу сама по собі не є підставою для коригування митної вартості товарів та приймається до уваги лише разом з основними документами, а відтак вказівка на недоліки у такому додатковому документі без обґрунтованих зауважень до основних документів не може бути підставою відмови в митному оформленні товару за визначеною декларантом митною вартістю.
50. Разом з цим, судами зазначено, що у позивача, який не є резидентом Польщі і не здійснював експортне оформлення товару, відсутня інформація, що стосується порядку оформлення продавцем товару експортної митної декларації та курсу злотого. Отже, визначена відповідачем підстава надання додаткових документів в зв'язку з відсутністю інформації про курс валют є необґрунтованою.
51. Відхиляючи доводи митниці відносно наданих до митного оформлення документів, щодо поставки оцінюваної партії товарів, яка здійснена відповідно до комерційних умов поставки DAP (станція призначення) з ціною 350 доларів США за митною декларацією заявлено партію товару на умовах СРТ ст. Порт Велике-Запоріжжя - «вугілля Антрацит 10-25 мм» за ціною 346,50 доларів США, суд попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що визначена відповідачем підстава надання додаткових документів в зв'язку із комерційними умовами поставки в попередньому листуванні з продавцем є необґрунтованою та не відповідає приписам МК України.
52. Так, при укладенні контракту сторони дійшли остаточної згоди стосовно поставки товару на умовах СРТ залізнична станція Порт Велике-Запоріжжя, УЗ. Враховуючи дію воєнного стану на території України, що суттєво підвищує ризик втрати/пошкодження товару, продавцем була надана перевага терміну СРТ, який дозволяє покласти на покупця пов'язані із товаром ризики після перетину товаром кордону України. При цьому залишається обов'язок продавця оплатити всі витрати з доставки товару до місця призначення (ст. Порт Велике-Запоріжжя). Таким чином, витрати продавця залишаються незмінними, що не вплинуло на узгоджену ціну товару 346,50 доларів США.
53. Судами попередніх інстанцій також зауважено, що неможливість застосування при визначенні митної вартості товарів обраного декларантом основного методу має бути обґрунтована митним органом, належним чином доведена та не може ґрунтуватися лише на наявності у митного органу інформації щодо вищих рівнів митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Водночас, в даному випадку відповідач визначає це як самостійну причину відмови в митному оформленні товару в картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № ІМ112080/2023/000153 та № ІТА 112080/2023/000162, оформлених на подані позивачем тимчасові митні декларації.
54. При цьому, в рішенні про коригування митної вартості товарів, що оскаржується, митним органом зазначено, що до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, призвело те що у митного органу була наявна інформація щодо митної вартості товарів з розрахунку 0,62 доларів США за 1 кг (джерело МД від 24 травня 2023 року № 23UA110150/2023/7009U0, від 22 травня 2023 року № 23UA110150006908U2).
55. Між тим, відповідачем не відображено в оскаржених рішеннях про коригування митної вартості товару інформацію щодо умов, які вплинули на ціну поставленого товару, зазначено лише дати та номери митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті приписів пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
56. Наведе у своїй сукупності, на переконання судів першої та апеляційної інстанцій, свідчить про те, що відповідачем безпідставно застосовано другорядний - резервний метод визначення митної вартості товару, в зв'язку із чим рішення відповідача про коригування митної вартості товарів підлягають скасуванню.
57. Водночас щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що такі вимоги підлягають задоволенню. Зокрема суд першої інстанції вважав, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000 грн є співмірним з ціною позову, характером спірних правовідносин, складністю справи та значенням справи для сторін. При цьому, вартість послуг і робіт правничої допомоги, зазначена у наданих до суду документах, є співмірною з фактично виконаними послугами та роботами, що підтверджуються наданими позивачем належними доказами.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
58. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
59. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
60. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення у цій справі не врахував позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 24 грудня 2020 року по справі № 804/3714/16 щодо необхідності підтвердження взаємовідносин з суб'єктами зазначеними в графі 23 залізничних накладних, з метою підтвердження (включення) складової митної вартості.
61. Також вказує, судами не враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 22 липня 2020 року по справі № 804/317/16 згідно яких, документи, що містять відомості про вартість перевезення, подаються у будь-якому разі, незалежно від умов поставки.
62. Щодо підстави касаційного оскарження передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій зроблено висновки на припущеннях, без наявності будь-яких доказів щодо не понесення додаткових витрат на транспортування. Вказує, що суди встановили обставини, що мають істотне значення (щодо підтвердження складової митної вартості), на підставі недопустимих доказів (без підтвердження належними документальними доказами).
63. Скаржник наголошує, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для скасування оскаржуваних у цій справі Рішень про коригування митної вартості товарів є помилковими. Зокрема зазначає, що при проведенні у відповідності до статті 337 МК України перевірки було виявлено, що надані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості товару за МД № 23UA112080006227U0 та № 23UA112080005800U7 - не містять достовірних та об'єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, а тому, відповідно до статті 58 МК України неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів, тим більш, що у митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного/аналогічного товару.
64. Вказані недоліки за твердженням відповідача не було усунуто внаслідок надання позивачем додаткових документів. Зокрема, відповідач посилається, що митницею було взято до уваги: листи ПрАТ «Український графіт» від 18 липня 2023 року № 34-105 та компанії продавця «Polska Grnpa Importowa Premium Sp. z.o.o.» від 31 липня 2023 року № 31-07-2023-01, але вони не можуть бути використані для підтвердження заявленої митної вартості товару, оскільки є тільки перепискою контрагентів щодо можливості надати документи для підтвердження митної вартості антрациту, який поставляється відповідно Додатку від 03 квітня 2023 року № 1 до зовнішньоекономічного контракту від 03 квітня 2023 року № 58-PGIP/UG/804/23-16/2320403/34; а до висновку ДП «Держзовнішінформ» від 06 липня 2023 року № 25/100 не було долучено додатки, які підтверджують джерела використаної цінової інформації, що не дає можливості перевірити обґрунтованість висновків, які в них наведені.
65. Крім того відповідач, з посиланням на приписи частин десятої двадцять першої статті 58 та частини другої статті 53 МК України, акцентує увагу на тому, що при визначенні митної вартості до оцінки оцінюваних товарів необхідно включати витрати на транспортування.
66. Водночас, позивачем не надано документів, які б підтверджували доводи про не понесення додаткових витрат, пов'язаних з доставкою товару.
67. Враховуючи, що до закінчення митного оформлення, документи в повному обсязі відповідно до норм статті 53 МК України, що підтверджують митну вартість товарів, декларантом не надано, відповідач вважає помилковими зазначені судами першої та апеляційної інстанцій висновки щодо наданих до митного оформлення усіх необхідних документів, які підтверджували усі складові митної вартості товару, що імпортував позивач.
68. Пояснюючи застосування резервного методу визначення митної вартості товарів, відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів винесено митницею відповідно до положень Митного кодексу України та вимог наказу Мінфіну № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження Форми рішення про коригування митної вартості товарів. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», а тому висновки судів про безпідставне застосування резервного методу відповідач також вважає помилковими.
69. Відповідач наголошує, що в гр. 33 оскаржуваних Рішень про коригування митної вартості товарів митницею досить повно та обґрунтовано зазначено обставини прийняття оскаржуваних рішень, чому заявлена митна вартість не може бути визнана, про наявність інформації щодо вищих рівнів митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено з зазначенням вартості на такі товари, про перелік документів за умови надання яких митна вартість може бути визнана; послідовність застосування методів визначення митної вартості після проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом згідно вимог частини четвертої статті 57 МК України та інше, а тому прийняті Рішення про коригування митної вартості товарів оформлено відповідно до вимог статті 55 Митного кодексу України, і відповідно, відповідач вважає прийняті Рішення про коригування митної вартості товарів обґрунтованими і такими, що відповідають чинному законодавству, а оскаржувані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству, і відповідно висновки судів першої та апеляційної інстанцій в зазначеній частині помилковими.
70. Крім того, на переконання скаржника, судами першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи додаткове рішення про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань митниці витрат на професійну допомогу адвоката у розмірі 5 000 грн, невірно розтлумачено норми статті 134 КАС України та статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI при дослідженні матеріалів справи судами вказано на обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, без надання належної оцінки доводам митниці, і не враховано висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 15 травня 2018 року по справі № 821/1594/17, від 08 травня 2018 року по справі № 810/2823/17, від 05 вересня 2019 року по справі № 826/841/17, від 11 червня 2020 року по справі № 821/227/17, від 09 червня 2020 року по справі № 466/9758/16-ц, від 15 квітня 2020 року по справі № 199/3939/18-ц, від 17 вересня 2019 року по справі № 810/3806/18 та ухвалах від 06 березня 2019 року по справі № 922/1163/18, від 04 листопада 2019 року по справі № 9901/264/19.
71. Зокрема скаржник зауважує, що витрати на правову допомогу, що просить стягнути позивач по даній справі не підтверджені наданими документами. Крім того позивачем не надано до суду доказів про відсутність у штаті позивача юрисконсульта та/або адвоката та відповідно потреби у професійній правничій допомозі адвоката. При цьому позивачем документально не обґрунтовано кількість витраченого часу на надання професійної правничої допомоги.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
72. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
73. Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються, зокрема, Митним кодексом України.
74. Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
75. Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
76. Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
77. Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
78. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК України).
79. Статтею 53 МК України визначено перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
80. Відповідно до частини першої цієї статті у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
81. Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
82. Частиною третьою статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
83. Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
84. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга статті 54 МК України).
85. За змістом частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
86. Згідно зі статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
87. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
88. Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови від 19 лютого 2019 року у справі № 804/1316/16, від 12 березня 2019 року у справі № 826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18, від 06 травня 2020 року у справі № 140/1713/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі № 804/14964/15) звертав увагу на те, що обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.
89. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковим, оскільки саме з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти подальших дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів.
90. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
91. Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
92. Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
93. Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанова Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі № 480/4423/18).
94. Отже, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
95. Як було встановлено судами попередніх інстанцій позивачем до митного органу разом із митною декларацією подано визначені частиною другою статті 53 МК України документи, що підтверджують митну вартість товару відповідно до обраного методу, якими, враховуючи умови поставки та оплати, в даному випадку є: зовнішньоекономічний договір - контракт та додаток (специфікація) до контракту; рахунок-проформа продавця на передоплату та рахунки (ІПУОІСЄ); платіжне доручення про оплату вартості товару; декларації митної вартості; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - прибуткові ордери.
96. При цьому як вірно встановили суди попередніх інстанцій, зазначені документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме обсяг поставки, загальну суму поставки та вартість товару за одиницю виміру (одну тонну). Розмір ціни за одиницю товару, зазначений в контракті - додаток № 1 від 03 квітня 2023 року до контракту, відповідає ціні товару, що зазначена у рахунку продавця па передоплату, інвойсах, попередньому листуванні.
97. Також були надані разом із митною декларацією: транспортні (перевізні) документи - залізничні накладні; відомість вагонів; документи якості (звіт з інспекції хімічної лабораторії, протокол дослідження якості товару); сертифікат походження: попереднє листування з продавцем; митні декларації країни відправлення; інформацію щодо динаміки цін на товар - річний графік динаміки цін на вугілля економічного видання traclin economics.
98. Додатково на запит митниці були надані: лист ПрАТ «Український графіт» від 21 червня 2023 року № 34-96; виписка з бухгалтерської документації ПрАТ «Український графіт» (відомість руху ТМЦ); прибутковий ордер № 230373и; Лист продавця. від 23 червня 2023 року № 23-06-2023-04 щодо включення вартості перевезення в ціну товару.
99. Крім того, при поданні заяви про повернення (вивільнення) фінансової гарантії № 16/1712 від 02 серпня 2023 року відповідачу було додатково надано висновок № 25/100 від 06 липня 2023 року про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ДП «Держзовнішінформ». Висновком ДП «Держзовнішінформ» № 25/100 від 06 липня 2023 року підтверджується прийнятність контрактного рівня цін для поставок товару і її відповідність поточній кон'юктурі ринку.
100. Суд погоджується з судами попередніх інстанцій що декларант надав всі необхідні документи, які містять всі дані щодо найменування, ваги, ціни, умов поставки товару, інші документи, тобто, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять будь-яких розбіжностей.
101. Зауваження митного органу з приводу оплати за перевезення та договірних відносин між перевізниками були вірно відхилені судами першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.
102. Як вбачається з матеріалів справи, пунктом. 4.1 контракту № 58-PGIP/UG/804/23-16/2320403/34 від 03 квітня 2023 року визначено, що поставка товару здійснюється на умовах СРТ до місця призначення згідно з правилами тлумачень торгових термінів Інкотермс у редакції 2010 року, з урахуванням особливостей, передбачених цим Контрактом. Місце призначення вказується Сторонами у Додатку до цього Контракту.
103. Згідно додатку № 1 від 03 квітня 2023 року до контракту умови поставки: СРТ залізнична станція Порт Велике-Запоріжжя, УЗ (згідно з Інкотермс 2010): Станція призначення: Порт Велике-Запоріжжя, УЗ, код 460804».
104. В інвойсах продавця також зазначено ціна: 346,50 доларів СІМА, СРТ залізнична станція Порт Велике-Запоріжжя, УЗ відповідно до Інкотермс 2010, що узгоджується з умовами контракту.
105. За офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) термін CPT (Carriage Paid To) - означає фрахт/перевезення товару оплачено до (назва місця призначення).
106. Зазначений спосіб доставки товару означає, що поставка відбулася в момент, коли продавець доставив товар названому перевізникові або іншій особі в узгодженому сторонами місці. Продавець оплачує перевезення товару до названого пункту призначення та зобов'язаний повідомити покупця про час доставки товару в узгоджене місце. Перехід ризиків та, відповідно, перехід права власності на товар до його набувача пов'язується з моментом передання товару перевізнику.
107. Таким чином, суди попередніх інстанцій вірно вказали, що згідно обраного базису поставки (СРТ) та умов контракту, транспортування всіх поставлених позивачу партій товару до місця призначення: залізнична станція Порт Велике-Запоріжжя, УЗ є обов'язком продавця (Polska Grupa Importova Premium Sp z о.о.) і здійснювалось продавцем за свій рахунок, а пов'язані з транспортуванням товару витрати продавця - включені у вартість товару.
108. Відтак, вказані документи спростовують висновки відповідача з приводу того, що позивач ніс додаткові витрати, пов'язані з оплатою вартості перевезення товару, проте не включив їх до складових митної вартості імпортованого товару, адже у разі поставки товару на умовах CPT витрати, пов'язані з доставкою товару, здійснюються продавцем, які вже включені у вартість товару за контрактом.
109. Щодо доводів митного органу в касаційній скарзі щодо можливого заниження митної вартості товару, то Суд зазначає, що відомості з АСАУР носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
110. Таким чином, узагальнюючи наведене вище, Суд зазначає, що необхідно погодитися із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за другорядним методом.
111. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та про відмову у митному оформленні (випуску) товарів є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо відшкодування позивачу витрат на оплату правничої допомоги адвоката
112. Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
113. Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
114. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
115. Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
116. Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п'ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
117. Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
118. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
119. Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
120. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
121. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
122. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
123. Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
124. Відповідно до статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
125. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
126. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
127. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
128. Суд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
129. Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
130. Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
131. Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
132. Як свідчать матеріали справи та було встановлено судами передніх інстанцій, з метою отримання професійної правничої допомоги, 01 лютого 2019 року року між ПрАТ «Український графіт» та адвокатом Смірновою І. Г., яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЗП 0021965 від 21 січня 2019 року, укладено Договір № 804/1980340/16 про надання адвокатської допомоги (далі - Договір).
133. Відповідно до пункту 1.1. Договору Адвокат зобов'язується здійснювати захист, представництво або надавати інші види правової допомоги Клієнту в кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних, податкових та інших правовідносинах з підприємствами, організаціями, установами незалежно від форм власності, з усіма без виключення державними органами, у тому числі судовими органами будь-яких юрисдикцій та інстанцій.
134. Пунктом 3.1 договору визначено, що Клієнт сплачує Адвокату гонорар у розмірі, що вказаний в Акті виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги, протягом п'яти робочих днів з моменту підписання Сторонами Акту виконаних робіт. Адвокат має право відстрочити, розстрочити виплату гонорару або надати правову допомогу безоплатно з урахуванням фінансового стану клієнта та інших обставин.
135. 01 вересня 2023 року позивачем укладено з адвокатом Смірновою І. Г. додаткову угоду № 13 до Договору, згідно з якої Клієнт доручає Адвокатові надати правову (правничу) допомогу стосовно судового оскарження Клієнтом в Запорізькому окружному адміністративному суді (визнання протиправними та скасування) рішень Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів № UA112080/2023/000011/1 від 29 червня 2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2023/000194, а саме:
- аналіз документів, що стосуються спору, аналіз судової практики по аналогічних справах та збір доказів для формування правової позиції;
- підготовка та складання позовної заяви;
- підготовка повного пакету документів, необхідних для звернення з позовом до адміністративного суду, розрахунок судового збору та формування квитанцій для його оплати;
- за необхідності: ознайомлення з матеріалами справи; складання та подання адвокатських запитів; підготовка та складання інших процесуальних документів (заяв, клопотань, заперечень, доповнень, пояснень тощо), визначених Адвокатом на певному етапі;
- представництво інтересів Клієнта в суді (участь у судових засіданнях) під час розгляду адміністративної справи;
- інша правнича допомога, пов'язана зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір додаткових доказів тощо.
136. Умовами пункту 3 додаткової угоди № 13 від 01 вересня 2023 року до Договору встановлено, що загальний розмір гонорару Адвоката за надання правової (правничої) допомоги, визначений як фіксована сума за підготовку та ведення Адвокатом в суді першої інстанції справи, за домовленістю Сторін складає: за умови прийняття Адвокатом участі в судових засіданнях 5 000 грн без ПДВ; без участі в судових засіданнях (спрощене провадження) 3 000 грн без ПДВ.
137. Відповідно до Акту прийняття виконаних робіт від 17 листопада 2023 року адвокатом надано позивачу, а позивачем прийнято правову допомогу по додатковій угоді № 13 від 01 вересня 2023 року до Договору:
- проведений аналіз документів, що стосуються спору, аналіз судової практики по аналогічних справах та збір доказів для формування правової позиції;
- підготовлений повний пакет документів, необхідних для звернення з позовом до адміністративного суду (додаток до позову на 257 арк. для суду та примірник позову з додатками на 87 аркушах для відповідача), зроблений розрахунок судового збору та квитанція (реквізити) для його оплати;
- підготовлений та складений по суті спору позов до Запорізької митниці вих. №16/2048 від 13 вересня 2023 року на 30 сторінках;
- підготовлено та складено інші процесуальні документи відповідь на відзив від 11.10.2021 № 162303 з додатками на 87 арк.;
- здійснено представництво інтересів Клієнта в Запорізькому окружному адміністративному суді під час розгляду адміністративної справи № 280/7653/23, в тому числі, в судовому засіданні при розгляді справи 17 листопада 2023 року.
138. Згідно з Актом прийняття виконаних робіт від 17 листопада 2023 року загальний розмір гонорару Адвоката за надання правової (правничої) допомоги складає 5 000 грн без ПДВ.
139. Оцінивши вказані докази, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що враховуючи предмет задоволеного позову, складність справи та час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, витрати позивача на правову допомогу, пов'язану з розглядом справи в суді першої інстанції, підлягають відшкодуванню у розмірі 5 000 грн.
140. Щодо заперечень стосовно розміру витрат на професійну правничу допомогу, суди зауважили, що відповідачем не надано доказів, що повноваженнями вчиняти юридичні дії, в тому числі, діяти в судах України від імені позивача, крім керівника наділені інші особи. Зокрема, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що єдиною особою, що наділена правом вчиняти юридичні дії від імені ПрАТ «Укрграфіт» є керівник (представник) Бондаренко Олексій Вікторович.
141. Крім того судами зауважено, що за умовами Договору, встановлення гонорару адвоката у фіксованому розмірі, незалежно від обсягу послуг та часу, витраченого адвокатом, відповідає приписам статті 30 Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України.
142. Водночас відсутність доказів оплати послуг на правову допомогу не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу, оскільки умовами Додаткової угоди № 13 від 01 вересня 2023 року до Договору сторони узгодили порядок оплати послуг на умовах відстрочки платежу до моменту фактичного отримання позивачем відшкодованих за рішенням суду коштів судових витрат, що узгоджується з приписами діючого законодавства, зокрема статтями 627, 628 Цивільного кодексу України, статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», частиною 3 статті 134 КАС України.
143. При вирішенні заяви позивача судами попередніх інстанцій було перевірено співмірність розміру витрат на оплату послуг адвокатів із складністю справи та наданих адвокатами послуг, обсягом цих послуг, а також ціною позову, як цього вимагає частина п'ята статті 134 КАС України. Суд першої інстанції навів мотиви, з яких він виходив при задоволенні заяви, й такі заявником касаційної скарги не спростовані.
144. Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, на оплату послуг адвоката, обсягом цих послуг, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн під час розгляду справи в суді першої інстанції.
145. При цьому вказані висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, на яку відповідач посилається в касаційних скаргах, та не суперечать їй.
146. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
147. Відтак, проаналізувавши доводи касаційної скарги, встановлені фактичні обставини, описані вище, зважаючи на їх зміст та юридичну природу, підстави для скасування рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року, додаткового рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2024 року відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Запорізької митниці залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року, додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2024 року у справі № 280/7653/23 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді Л. І. Бившева
О. О. Шишов