20 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 640/20355/19
адміністративне провадження № К/990/45423/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року по справі № 640/20355/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний млин" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
23 жовтня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Столичний млин" звернулося в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 жовтня 2019 року №00001410502 та №00001420502.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний млин" задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 03 жовтня 2019 року №00001410502, яким ТОВ "Столичний млин" донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5479485,00 грн, у тому числі за основним платежем - 3652990,00 грн та за штрафною (фінансовою) санкцією - 1826495,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 03 жовтня 2019 року № 00001420502, яким ТОВ "Столичний млин" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 186675,00 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь ТОВ "Столичний млин" судовий збір у сумі 19210 гривень.
24 квітня 2025 року, через підсистему «Електронний суд», представником ТОВ "Столичний млин" подано до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 316590 гривень.
Додатковим рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року заяву ТОВ "Столичний млин" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві на користь ТОВ "Столичний млин" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 гривень.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний млин" - задоволено частково.
Додаткове рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі №640/20355/19 скасовано і ухвалено нове, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний млин" про ухвалення додаткового судового рішення - задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний млин" (код ЄДРПОУ 37175801, місцезнаходження: м. Київ, вул. Межигірська, 81) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40000 (сорок тисяч) гривень.
Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Столичний млин про ухвалення додаткового рішення у справі №640/20355/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Столичний млин до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.
Прийнято додаткову постанову, якою стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Столичний млин (код ЄДРПОУ 37175801, місцезнаходження: м. Київ, вул. Межигірська, 81) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 (двадцять п'ять тисяч) гривень.
Не погоджуючись з рішеннями суддів апеляційної інстанції, від скаржника надійшла касаційна скарга.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог ст. 330 КАС України судом встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Як убачається зі змісту касаційної скарги, скаржник, як на підставу касаційного оскарження спірних у цій справі рішення та постанови, посилається на положення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України - неправильне застосування судами норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом у постановах у справі №810/4749/15, у справі №826/856/18, у справі № 2040/6747/18, у справі № 640/22250/19.
Так, нормою абзацу 2 пункту 4 частини другої статті 330 КАС України унормовано, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У той же час, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях урахували правові висновки Верховного Суду, викладені у вищезазначених постановах, вказівку на неврахування висновків яких скаржник здійснив у касаційній скарзі, що в свою чергу свідчить про суперечність доводів касаційної скарги та необґрунтованості її вимог.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Наведені скаржником постанови Верховного Суду стосується оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а доводи касаційної скарги щодо неврахування судами зазначених постанов зводяться до незгоди із наданою судами правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, що не є належним обґрунтуванням наведених скаржником підстав для касаційного оскарження судового рішення - пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційну скаргу слід повернути скаржнику, що не перешкоджає йому реалізувати своє право звернутися із касаційною скаргою повторно.
Відповідно до ч. 7 ст. 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст. 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.
Керуючись статтями 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року по справі № 640/20355/19 - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Яковенко