20 листопада 2025 року
м. Київ
справа №340/5920/23
адміністративне провадження № К/990/46573/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Жука А.В., Загороднюка А.Г.,
перевіривши матеріали касаційної скарги військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 у справі №340/5920/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиконання постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 в частині ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн за місяць, за період з 01.09.2022 до 14.02.2023;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виконати постанову Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, збільшену до 100 000 грн за місяць, за період з 01.09.2022 до 14.02.2023.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100 000 грн, за період з 01.09.2022 по 14.02.2023 включно.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшену до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні та у відпустках за станом здоров'я, за період з 01.09.2022 по 14.02.2023 включно, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 .
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 повернуто скаржнику.
Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції, 12.11.2025 військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» подала касаційну скаргу до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Частинами першою і другою статті 329 КАС України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частиною третьою наведеної статті передбачено, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 333 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків подання касаційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій він не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та/або обов'язки.
Військова частина НОМЕР_1 , яка діє як суб'єкт владних повноважень, у касаційній скарзі ставить питання про скасування ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024. Касаційну скаргу подано 12.11.2025, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту цього судового рішення.
Доводів щодо наявності обставин, які є виключенням згідно з нормою частини п'ятої статті 333 КАС України (подання касаційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки), скаржник у касаційній скарзі не зазначає.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 у справі №340/5920/23.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук А.Г. Загороднюк