20 листопада 2025 року
м. Київ
справа №320/18962/23
адміністративне провадження №К/990/45749/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Єресько Л.О., Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокатка Чучковська Анна Вячеславівна, на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2025 у справі №320/18962/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України, Міністерство інфраструктури України, Міністерство фінансів України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України, Міністерство інфраструктури України, Міністерство фінансів України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- зобов'язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» починаючи з 24.02.2022 в розмірі 30 000 гривень щомісячно, у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, а у разі виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), - у розмірі до 50 000 гривень.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Зобов'язано Державне підприємство обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди передбаченої Постановою №168 з 24.02.2022 у розмірі 30 000,00 грн щомісячно та у період з 19.07.2022 по 16.09.2022 у розмірі до 100 000 грн пропорційно часу участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2025 апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) задоволено. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, 06.11.2025 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокатка Чучковська Анна Вячеславівна, через підсистему «Електронний суд» подав касаційну скаргу до Верховного Суду, яка зареєстрована Судом 07.11.2025.
У касаційній скарзі позивач заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що копію оскаржуваної постанови сторона позивача отримала 07.10.2025 засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» - поштове відправлення (лист) 0601198283553.
За приписами статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Скаржником на підтвердження доводів клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження надано копію конверту суду апеляційної інстанції зі штрихкодовим ідентифікатором АТ "Укрпошта" №0601198283553.
Поряд з цим, Верховним Судом в системі "Діловодство спеціалізованого суду" витребувано електронну справу №320/18962/23 із Шостого апеляційного адміністративного суду та встановлено, що копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2025 було вручено ОСОБА_1 07.10.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Отже, з урахуванням зазначених норм КАС України, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2025 вважається врученою скаржнику 07.10.2025.
Відтак, скаржник подав касаційну скаргу з дотриманням строку, передбаченого частиною другою статті 329 КАС України.
З огляду на наведене, наявні підстави для задоволення клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з наступного.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
За частиною першою статті 328 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
На обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду у справах №320/2090/23, №320/10293/22, №160/14528/22, №160/14647/22 та №320/10002/22 щодо застосування у подібних правовідносинах постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 в частині виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, відрядженим до Украероруху, а також щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України №104 від 07.02.2001 в частині, зокрема, але не обмежуючись, визначенням суб'єкта, який повинен здійснювати виплату додаткової винагороди та ролі постанови Уряду №104 відносно постанови Уряду №168 в частині виплати відрядженим військовослужбовцям Збройних Сил України такої складової грошового забезпечення як додаткова винагорода.
Крім того заявник вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Натомість, колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги щодо наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених у пункті 2 частини четвертої статті 328 КАС України щодо необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладених у постанові Верховного Суду від 21.11.2024 у справі №420/16118/23 з огляду на те, що скаржником не наведено належного обґрунтування необхідності відступлення від правового висновку, застосованого до спірних правовідносин, викладеного у постановах Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Посилання заявника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження також не можна визнати обґрунтованими, оскільки у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен обґрунтувати в чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права. Вказана підстава спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню адміністративними судами під час вирішення спору. Проте, посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження. Отже, касаційна скарга не містить належних обґрунтувань щодо неправильного застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій та необхідність висновку Верховного Суду щодо цих норм, за обставин, установлених судами саме у цій справі. Тож, Суд вважає необґрунтованими посилання заявника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Разом з тим, у касаційній скарзі скаржник вказує на те, що він позбавлений можливості спростувати встановлені оскаржуваним судовим рішенням обставини при розгляді іншої справи.
Суд відхиляє такі доводи з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження скаржник не навів та не обґрунтував, які саме встановлені оскарженим судовим рішенням обставини він позбавлений можливості спростувати, при розгляді іншої справи та яким чином ці обставини впливають на вирішення спору у конкретній іншій справі.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт "б" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Окрім цього, скаржник посилається на підпункт "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та зазначає, що суд першої інстанції відніс цю справу до справ незначної складності помилково.
Проте, Верховний Суд відхиляє таке посилання скаржника, оскільки, як вбачається з ухвали Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2023, суд першої інстанції не відносив цю справу до категорії справ незначної складності, а призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Верховний Суд також відхиляє аргументи скаржника щодо помилковості розгляду судом першої інстанції цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки за загальним правилом будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України) і ця справа до таких категорії не відноситься, а тому суд першої інстанції, урахувавши вимоги статті 257 КАС України, розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.
Обґрунтування скаржником наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 та підпунктами "а", "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України,
Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокатка Чучковська Анна Вячеславівна, про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2025 у справі №320/18962/23 - задовольнити.
Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокатка Чучковська Анна Вячеславівна, на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2025 у справі №320/18962/23.
Витребувати справу №320/18962/23 із Київського окружного адміністративного суду.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
Л.О. Єресько,
А.В. Жук ,
Судді Верховного Суду