20 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 916/1626/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В., - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 (колегія суддів: Філінюк І. Г., Аленін О. Ю., Богатир К. В.) у справі
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до ОСОБА_1 про стягнення 1 176 000 грн,
Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 1 176 000 грн.
12.05.2025 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення про відмову у позові.
Південно-західний апеляційний господарський суду від 30.09.2025 скасував рішення Господарського суду Одеської області від 12.05.2025, та ухвалив нове рішення про часткове задоволення позову.
23.10.2025 Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції, та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2025 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.
29.10.2025 представник ОСОБА_1 адвокат Уланівський Сергій Євгенійович до Верховного Суду надіслав заперечення проти відкриття касаційного провадження, які мотивовані тим, що в касаційній скарзі не викладені передбачені Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
03.11.2025 Верховний Суд постановив ухвалу про залишення без руху касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
12.11.2025 на виконання зазначеної ухвали, Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі надало до Верховного Суду заяву про усунення недоліків.
Дослідивши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно із частиною п'ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини сьомої зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України передбачено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684 грн.
Оскільки предметом позову у цій справі є стягнення 1 176 000 грн, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 (2 684 грн х 500 = 1 342 000 грн), з урахуванням положень ГПК України касаційна скарга може бути розглянута в касаційному порядку лише за наявності для цього підстав, передбачених у пункті 2 частини третьої статті 287 зазначеного Кодексу.
Скаржник не обґрунтовує виключні випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, що в свою чергу, не може вважатися дотриманням приписів статті 290 цього ж Кодексу, оскільки предметом спору у цій справі є стягнення грошових коштів, розмір яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав (постанова від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20).
Положення пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України передбачають виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається саме на скаржника.
Натомість, подана касаційна скарга не дає правових підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, для касаційного перегляду судових рішень.
Аналогічні висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 12.06.2025 у справі № 906/1062/24, від 12.06.2025 у справі № 910/203/25, від 14.05.2025 у справі № 910/6610/24, від 16.05.2025 у справі № 910/11109/24, від 12.11.2024 у справі № 910/7091/24.
При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 (справа № 914/1570/20) зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов'язкове судове рішення. Введення процесуальних фільтрів не порушує права на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, та можна стверджувати, що введення процесуальних фільтрів допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує права доступу до правосуддя.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що не перевіряє викладені доводи скаржника у касаційній скарзі по суті щодо прийняття судами оскаржуваних судових рішень, адже скаржник не вказав та не довів виключних випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі може бути предметом розгляду Верховним Судом відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, з огляду на принципи господарського судочинства, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України.
Керуючись статтями 12, 234, пунктом 2 частини третьої статті 287 та пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 916/1626/23 за касаційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач