05 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 927/86/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К. М.- головуючого, Жукова С. В., Картере В. І.
за участю секретаря судового засідання Сулім А. В.
за участю представників: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» - Підгорного К. Є.; Селянське фермерське господарство «Промінь» - Кенц Р.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина»
на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 13.03.2025
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025
у справі № 927/86/25
за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина»
до Селянське фермерське господарство «Промінь»
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Короткий зміст заявлених вимог
У лютому 2025 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» (далі - СТОВ «Батьківщина», Кредитор, скаржник) звернулося до Господарського суду Чернігівської області зі заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Селянського фермерського господарства «Промінь» (далі - СФГ «Промінь», Боржник) у порядку статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Подану заяву Кредитор мотивував понесенням завданих Боржником збитків у період 2021-2024 роки у загальній сумі 12 483 041,83 грн, з яких:
- 7 806 512,61 грн - вартість неотриманого врожаю за період 2021-2023 роки;
- 1 298 906,58 грн - орендна плата та інші обов'язкові платежі, сплачені Товариством у період 2021-2024 роки,
- 3 377 622,64 грн - вартість вивезеного врожаю 2024 року.
Кредитор доводив, що понесення збитків є наслідком того, що протягом 2021-2024 років СФГ «Промінь» без згоди чи повідомлення орендаря (СТОВ «Батьківщина») використовувало орендовані земельні ділянки та вирощувало сільськогосподарські культури у власних інтересах; натомість тягар сплати орендної плати та податків ліг на Кредитора.
В обґрунтування своєї позиції Кредитор також стверджував, що заявлені ним вимоги є безспірними, оскільки у розписці від 07.06.2024 ОСОБА_1 , як голова та власник СФГ «Промінь», визнав факт існування зобов'язання в розмірі 1 000 000,00 грн за використання у відповідний період часу (2021-2023 роки) земель, які знаходяться в оренді СТОВ «Батьківщина», та самостійно визначив строк виконання зобов'язання до 01.12.2024, яке, однак, не виконав.
У відзиві на заяву Боржник просив відмовити в її задоволенні на підставі приписів частини шостої статті 39 КУзПБ у зв'язку з наявністю між сторонами спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
Свої заперечення СФГ «Промінь» мотивувало відсутністю грошових зобов'язань перед СТОВ «Батьківщина», оскільки відсутні як правочини і первинні документи, які б підтвердили грошове зобов'язання, так і будь-яке судове рішення або інше рішення компетентного органу, яке зобов'язує Боржника виконати грошове зобов'язання перед Кредитором.
Додатково Боржник зауважив, що розписка про заборгованість підписана фізичною особою, а не юридичною особою - СФГ «Промінь», при цьому у розписці громадянин ОСОБА_1 зобов'язується сплатити 1 000 000,00 грн, тоді як Кредитор заявив грошову вимогу у вигляді стягнення збитків у розмірі 12 483 041,83 грн.
Установлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
СТОВ «Батьківщина» зареєстроване в якості суб'єкта господарювання 30.03.2000, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 10581200000000153. Основний вид діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
СФГ «Промінь» зареєстроване в якості суб'єкта господарювання 23.12.1992, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 10541200000000318. Основний вид діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Засновником (учасником) та керівником СФГ «Промінь» є ОСОБА_1 .
Зі змісту заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та доданих до неї письмових доказів суди встановили, що 17.05.2021, 27.05.2021, 14.06.2021 між СТОВ «Батьківщина» та фізичними особами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були укладені 17 Договорів оренди земельних ділянок загальною площею 47,89 га.
Вказані договори укладені строком на 10 (десять) років. Дата закінчення дії договорів оренди обчислюється від дати їх укладення зазначеної у договорах. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.
Згідно Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок місцем розташуванням відповідних земельних ділянок значиться Чернігівська область, Прилуцький району, Сухополов'янська сільська рада, за межами населеного пункту с. Білорічиця.
Факт отримання заявником в оренду відповідних земельних ділянок підтверджується наявними в матеріалах справи Актами приймання-передачі земельних ділянок.
Право оренди земельних ділянок було зареєстровано за СТОВ «Батьківщина» 17.05.2021, 27.05.2021, 14.06.2021, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.
Кредитор стверджував, що Боржник (СФГ «Промінь») протягом 2021-2024 років без згоди чи повідомлення орендаря (СТОВ «Батьківщина») використовував відповідні земельні ділянки, вирощував на них сільськогосподарські культури, тобто використовував їх у власних інтересах.
У цьому зв'язку СТОВ «Батьківщина» обґрунтувало заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство СФГ «Промінь» понесенням завданих останнім збитків у період 2021-2024 роки у загальній сумі 12 483 041,83 грн.
Надалі СТОВ «Батьківщина» уточнило свої вимоги і просило суд визнати безспірні вимоги до Боржника в розмірі 1 000 000,00 грн, які підтверджуються розпискою від 07.06.2024.
У підготовчому засіданні 13.03.2025 місцевим господарським судом було перевірено обґрунтованість вимог заявника до Боржника в розмірі 1 000 000,00 грн, зокрема шляхом дослідження наданого Кредитором оригіналу розписки від 07.06.2024 (далі - Розписка).
Як встановив суд, у зазначеному документі вказано наступне: «Я, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий АДРЕСА_1 , зобов'язуюсь сплатити 1 000 000 (один мільйон) гривень за використання земельних ділянок мною, як головою та власником СФГ «Промінь», що знаходяться поблизу с. Боротьба та орендуються ТОВ «Батьківщина» код 30875436. Період компенсації складає 2021-2023р включно. Оплату зобов'язуюсь здійснити до 01 грудня 2024 р. Врожай 2024 року на площі 47,89 га передаю без спору ТОВ «Батьківщина» за виключенням витрат на посів та обробіток що були здійснені мною як головою та власником СФГ «Промінь» що буде укладено окремим актом. Розписка написана власноручно. ОСОБА_1 ».
У підготовчому засіданні 13.03.2025 представник Кредитора надав пояснення про те, що вимоги до Боржника в розмірі 1 000 000,00 грн є збитками СТОВ «Батьківщина» у формі упущеної вигоди.
Суди також з'ясували, що у Розписці ОСОБА_1 вказує про використання земельних ділянок, що знаходяться поблизу с. Боротьба та орендуються СТОВ «Батьківщина», проте із поданих Кредитором витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, які є предметом оренди, вбачається, що місцем розташування відповідних земельних ділянок значиться Чернігівська область, Прилуцький район, Сухополов'янська сільська рада, за межами населеного пункту с. Білорічиця.
Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що розрахунок збитків на заявлену Кредитором суму 1 000 000,00 грн не наведений.
Короткий зміст ухвали та постанови судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.03.2025, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 у справі №927/86/25, відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство СФГ «Промінь».
Судові рішення мотивовані наявністю між сторонами спору про право у розумінні положень частини шостої статті 39 КУзПБ, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника.
Також суди попередніх інстанцій зазначили, що такий спір повинен розглядатися та вирішуватися господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, а не у підготовчому засіданні у справі про банкрутство.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Кредитор (СТОВ «Батьківщина») подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 13.03.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 у справі № 927/86/25, просив оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Товариства про відкриття провадження у справі про банкрутство СФГ «Промінь».
Касаційну скаргу Кредитор мотивував підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), через застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, а саме у питанні застосування:
- положень абзацу першого частини шостої статті 39 КУзПБ (постанови Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20; від 29.08.2024 у справі №910/2423/23, від 16.11.2023 у справі № 910/2423/23, від 02.08.2023 у справі №910/4288/22, від 06.04.2023 у справі № 902/560/20, від 09.03.2023 у справі №911/931/22, від 24.11.2021 у справі № 910/16246/18, від 20.12.2021 у справі №911/3185/20, від 08.11.2023 у справі № 922/854/23);
- частин першої-третьої статті 4 Закону України «Про фермерське господарство» (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц та від 30.06.2020 у справі № 927/79/19);
- вимог статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) (постанова Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі № 6- 3090цс15, постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.11.2022 у справі № 910/9185/19);
- норм процесуального права у контексті того, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц;
- доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) (постанова Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17).
У контексті порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права скаржник стверджує про неповноту з'ясування таких обставин:
- первинні документи не надані Кредитором внаслідок цілеспрямованого захоплення і використання земельних ділянок з боку СФГ «Промінь»;
- посилання нібито на те, що СФГ «Промінь» не підписувало жодних документів, які засвідчують наявність у нього невиконаних грошових зобов'язань, спростовуються Розпискою, фактичними обставинами справи і нормативним регулюванням спірних правовідносин;
- семантичний аналіз написаного у Розписці дає підстави стверджувати, що ОСОБА_1 не діяв в якості приватної особи, яка самостійно використовувала неналежні їй земельні ділянки для вирощування урожаю, з огляду на пряме посилання на те, що він є Головою і Засновником СФГ «Промінь», що вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи;
- СФГ «Промінь» за рахунок майна, належного СТОВ «Батьківщина», виробило сільськогосподарську продукцію, реалізувало її та отримало прибуток, збагатилося за відсутності будь-яких правових підстав користування земельними ділянками.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
СФГ «Промінь» подало відзив, у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги СТОВ «Батьківщина» з викладених у відзиві підстав, оскаржувані судові рішення залишити без змін як законні та обґрунтовані.
За змістом викладених у відзиві доводів Боржник стверджує про нерелевантність наведеної скаржником практики Верховного Суду до спірних правовідносин у цій справі.
Касаційне провадження
15.07.2025 до касаційного суду надійшла касаційна скарга СТОВ «Батьківщина».
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2025 для розгляду касаційної скарги у справі № 921/236/20 визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Жуков С. В., Картере В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 05.08.2025, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою СТОВ «Батьківщина» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 13.03.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 у справі №927/86/25; розгляд касаційної скарги призначено на 24.09.2025 о 10:45.
Ухвалами Верховного Суду від 19.09.2025 та від 22.09.2025 задоволено заяви СТОВ «Батьківщина» та СФГ «Промінь» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 05.11.2025 Верховний Суд, серед іншого, оголосив перерву у судовому засіданні у справі до 05.11.2025 о 11:15.
Судове засідання 05.11.2025 відбулось у режимі відеоконференції за участю представників СТОВ «Батьківщина» (скаржник) та СФГ «Промінь», які надали пояснення щодо суті вимог та доводів касаційної скарги.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з огляду на таке.
Предметом судового розгляду є питання наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство СФГ «Промінь» за заявою СТОВ «Батьківщина».
Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Згідно статті 1 КУзПБ для цілей цього Кодексу терміни вживаються в такому значенні:
боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав;
грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України;
кредитор, серед іншого, це юридична або фізична особа, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
Частиною першою, третьою статті 34 КУзПБ унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається, серед інших, кредитором у письмовій формі та повинна містити, зокрема: виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви; відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.
Обов'язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов'язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).
Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором.
Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновок Верховного Суду у постанові від 20.06.2019 у справі № 915/535/17).
Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ, згідно частини першої якої перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.
У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи (частина друга статті 39 КУзПБ).
Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість (частина третя статті 39 КУзПБ).
За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі (частина п'ята статті 39 КУзПБ).
Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (частина шоста статті 39 КУзПБ).
Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов'язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; не задоволення боржником у повному обсязі вимог ініціюючого кредитора до підготовчого засідання суду.
Отже, основним завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є: перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов'язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності/відсутності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (висновки Верховного Суду у постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20).
З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов'язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника на підставі поданих доказів. Лише після з'ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (висновок Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).
Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування спору (висновок Верховного Суду у постанові від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).
Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмету) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо (висновок Верховного Суду у постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20).
Заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 КУзПБ (висновок Верховного Суду у постанові від 16.09.2020 у справі № 911/593/20).
Тобто, задля уникнення зловживання боржником своїми правами і створення спору заради спору, спрямованого на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство, необхідною умовою оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (висновок Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 у справі № 916/1101/21).
Водночас правова категорія «спір про право», яку з'ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як в процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дозволяють зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у складі вимог кредитора, а відтак відсутності можливості, на цій стадії судового провадження, встановити дійсний стан суб'єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб'єктивного обов'язку боржника (висновок Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).
З огляду на викладене, колегія суддів враховує сталу та послідовну практику Верховного Суду щодо застосування статті 39 КУзПБ, згідно якої встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов'язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
При цьому наявність спору про право, згідно наведених вище правових висновків Верховного Суду, може бути виражена у двох формах:
1) процесуальній (наявності позову, який поданий до ініціювання кредитором справи про банкрутство та предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги цього кредитора);
2) матеріально-правовій (відсутність можливості встановити дійсний стан суб'єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб'єктивного обов'язку боржника).
З матеріалів цієї справи судами попередніх інстанцій встановлено, що Кредитор (СТОВ «Батьківщина») ініціював питання відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника (СФГ «Промінь») з підстав завдання останнім заявнику збитків у період 2021-2024 роки у загальній сумі 12 483 041,83 грн, з яких: 7 806 512,61 грн - вартість неотриманого врожаю за період 2021-2023 роки; 1 298 906,58 грн - орендна плата та інші обов'язкові платежі, сплачені Товариством у період 2021-2024 роки, 3 377 622,64 грн - вартість вивезеного врожаю 2024 року.
Разом з тим, судами з'ясовного, що до початку підготовчого засідання у цій справі Кредитор уточнив свої грошові вимоги до Боржника та просив суд визнати безспірні вимоги до СФГ «Промінь» в розмірі 1 000 000,00 грн, які підтверджуються Розпискою.
Також попередні судові інстанції встановили, що у підготовчому засіданні 13.03.2025 представник Кредитора надав пояснення, що заявлені до Боржника вимоги у сумі 1 000 000,00 грн є збитками у формі упущеної вигоди.
Відмовляючи у задоволенні заяви СТОВ «Батьківщина» про відкриття провадження у справі про банкрутство СФГ «Промінь», суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний господарський суд, керувався наявністю між сторонами спору про право, який може бути вирішений господарським судом виключно у позовному провадженні, а не у підготовчому засіданні у справі про банкрутство.
Верховний Суд погоджується з обґрунтованістю зазначеної позиції попередніх судових інстанцій, з огляду на таке.
З наданих сторонами доказів та пояснень судами встановлено, що заявлені Кредитором вимоги до Боржника у сумі 1 000 000,00 грн, згідно з позицією самого заявника, є збитками у формі упущеної вигоди, що виникли у зв'язку з тим, що протягом 2021-2024 років СФГ «Промінь» без згоди чи повідомлення орендаря (СТОВ «Батьківщина») використовувало орендовані земельні ділянки та вирощувало сільськогосподарські культури у власних інтересах.
Також судами попередніх інстанцій з'ясовано, що поданими Кредитором доказами підтверджено обставини укладення СТОВ «Батьківщина» договорів оренди, укладених з фізичними особами, факт отримання заявником в оренду відповідних земельних ділянок та наявність державної реєстрації права оренди.
Втім, судами не встановлено, а матеріали справи не містять будь-яких доказів, якими б підтверджувалось використання Боржником (СФГ «Промінь») орендованих Кредитором (СТОВ «Батьківщина») земельних ділянок та вирощування на них сільськогосподарські культур.
Крім того, з наданої Кредитором Розписки суди з'ясували невідповідність зазначеного у ній місцезнаходження земельних ділянок, які, за доводами заявника, використовував Боржник, з місцем розташування орендованих Кредитором земельних ділянок, що підтверджене витягами із технічної документації про нормативну грошову оцінку таких ділянок.
Також суди попередніх інстанцій встановили, що між сторонами існує неоднозначність у частині вирішення питання щодо сторін зобов'язання, оскільки СФГ «Промінь» заперечує стверджувані СТОВ «Батьківщина» обставини протиправного використання земельних ділянок саме фермерським господарством.
За таких обставин, попередні судові інстанції в цілому виснували про те, що між сторонами існує неоднозначність у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмету) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості.
Відтак зважаючи на встановлені обставини та наведені вище правові висновки Верховного Суду, суди першої та апеляційної інстанцій правильно керувалися тим, що відсутність можливості встановити дійсний стан суб'єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб'єктивного обов'язку боржника є матеріально правовою формою вираження наявності спору про право у розумінні положень абзацу першого частини шостої статті 39 КУзПБ, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство СФГ «Промінь».
Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують та фактично зводяться до незгоди з наданою господарськими судами попередніх інстанцій оцінкою встановлених обставин справи та спонукання Верховного Суду до переоцінки доказів, що згідно з вимогами статті 300 ГПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
Колегія суддів звертає увагу, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).
Водночас у цій справі суди всебічно, повно і об'єктивно з'ясували всі обставини, які мали значення для правильного розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, адже оцінка аргументів учасників справи та наданих ними доказів була здійснена судами з дотриманням приписів статей 86, 269 ГПК України.
Аргументи скаржника щодо неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених у наведеній у скарзі низці постанов, не можуть бути взяті до уваги судом касаційної інстанції, оскільки відмінність правозастосування у вказаних постановах та у цій справі зумовлена іншими встановленими судами фактичними обставинами справ та оціненими доказами, в залежності від яких й прийнято судові рішення.
Крім того, на відміну від більшості наведених скаржником правових позицій у справах позовного провадження, у цій справі предметом судового розгляду є заява про відкриття провадження у справі про банкрутство.
У цьому зв'язку попередні судові інстанції правильно зауважили, що наявний між Кредитором та Боржником спір повинен розглядатися та вирішуватися господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, а не у підготовчому засіданні у справі про банкрутство.
Наряду з викладеним Верховний Суд зауважує, що після вирішення у судовому порядку відповідного спору, ініціюючий Кредитор (СТОВ «Батьківщина») не позбавлений можливості повторно звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство СФГ «Промінь», що узгоджується з нормами частини сьомої статті 39 КУзПБ.
Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі обставин та предмету судового розгляду, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання Кредитора у касаційній скарзі.
Порушень норм процесуального права, які є підставами для обов'язкового скасування оскаржених судових рішень, колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.
Дійшовши в цілому зазначених вище висновків, Верховний Суд констатує, що оскаржені судові рішення у цій справі є законними та обґрунтованими, а протилежні доводи скаржника - безпідставними.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційних скарг оскаржувані судові рішення у справі, Верховний Суд не встановив порушення та невірного застосування норм права, на які посилався скаржник.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
Ураховуючи наведені вище мотиви та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції в порядку статті 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги СТОВ «Батьківщина» та необхідність залишення оскаржених судових рішень у цій справі без змін.
Розподіл судових витрат
У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 13.03.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 у справі № 927/86/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Огороднік
Судді С. В. Жуков
В. І. Картере