Справа № 560/1895/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач - Граб Л.С.
20 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Матохнюка Д.Б. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, в якому просив:
-визнати протиправною відмову Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, викладену в листі від 21.01.2025 за № 2688-25, у зарахуванні пільгової вислуги років до стажу служби в поліції підполковнику поліції головному оперуповноваженому 2-го управління (протидії організованим формам злочинності в органах державної влади) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України;
-зобов'язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України здійснити перерахунок та зарахувати підполковнику поліції, головному оперуповноваженому 2-го управління (протидії організованим формам злочинності в органах державної влади) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відповідно до статті 78 Закону України "Про національну поліцію" стаж служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років сформованої за період з 19.07.2007 по 06.06.2015 з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби, та за період з 06.04.2015 по 07.06.2015 з розрахунку 3 роки за рік служби за період перебування в зоні проведення антитерористичної операції, у загальній кількості 04 роки 02 місяці 10 днів, та встановити надбавку з урахуванням періоду пільгової вислуги років.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходить службу в Департаменті стратегічних розслідувань Національної поліції України на посаді головного оперуповноваженого 10-го відділу (протидії злочинам у сфері оборони) 2-го управління (протидії організованим формам злочинності в органах державної влади).
У січні 2025 року позивач звернувся до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України з рапортом, в якому просив здійснити перерахунок стажу служби в поліції відповідно до статті 78 Закону України "Про Національну поліцію", який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 19.07.2007 по 06.06.2015 та встановити відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" надбавку за стаж служби в поліції із урахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 19.07.2007 по 06.06.2015 з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби та 06.04.2015 по 07.06.2015 у загальній кількості 04 роки 02 місяці 10 днів.
Листом від 21.01.2025 Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України повідомив про відмову у задоволенні рапорту, вказавши, що немає законних підстав для зарахування вислуги років у пільговому обчисленні до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції. Відповідно до законодавства обчислення календарної вислуги років поліцейським для призначення пенсій проводиться лише згідно з пунктами 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (зі змінами), а пільгова вислуга років не береться до уваги при визначенні наявності в особи права на призначення пенсії за вислугу років, оскільки періоди, що зараховуються на пільгових умовах, визначені пунктом 3 постанови № 393, зараховуються до вислуги років лише для визначення розміру пенсії. Отже, Закон № 2262 та постанова № 393 не містять жодної норми, що передбачає призначення пенсії за вислугу років, обчисленої на пільгових умовах, та зарахування пільгової вислуги до календарної, натомість положеннями, зазначеними в нормах вказаного вище законодавства, чітко передбачено призначення пенсії за вислугу років особам, які на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Спірні відносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною першою статті 60 Закону № 580-VIII передбачено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із частиною першою статті 78 цього Закону стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
За приписами частини другої цієї статті до стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Частиною третьою статті 78 Закону № 580-VIII встановлено, що під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України (частина четверта статті 78 Закону № 580-VIII).
Частиною третьою статті 93 Закону № 580-VIII визначено, що за кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів.
Кабінетом Міністрів України 11.11.2015 прийнято постанову № 988, яка набрала чинності 02.12.2015, та пунктом 5 якої визначено, що надбавка за стаж служби в поліції поліцейським виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 11 до цієї постанови.
При цьому, пунктом 7 постанови № 988 доручено Міністерству внутрішніх справ України за погодженням з Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів затвердити у двотижневий строк порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання.
Такий порядок було затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських» (далі - Порядок № 260) відповідно до статті 94 Закону № 580-VIII, Постанови № 988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, який набрав чинності 27.05.2016.
За змістом пункту 3 розділу ІІ Порядку № 260 надбавка за стаж служби в поліції поліцейським виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно додатком 11 до постанови № 988.
До вислуги років для виплати поліцейським надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені частиною другою статті 78 Закону № 580-VIII.
Так, відповідно до підпункту «в» пункту 3 Постанови № 393 (в редакції чинній в період з 18.06.2002 по 26.07.2011) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах карного розшуку за переліком посад і умовами, що визначаються Міністерством внутрішніх справ, на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяця.
Наказом МВС України від 17.01.2002 № 42 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 29.07.2008 № 361) затверджено Перелік посад працівників підрозділів карного розшуку органів внутрішніх справ, стаж роботи яких обчислюється з розрахунку 1,5 місяця служби за кожен місяць служби.
У пункті 2 вказаного наказу зазначено, що вислуга років для призначення пенсії на пільгових умовах зараховується працівникам, які звільняються зі служби після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2001 № 1497, при цьому таким працівникам на пільгових умовах зараховується весь час проходження служби на відповідних посадах.
Пунктом 1 наказу Міністерства внутрішніх справ від 29.07.2008 № 361 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ № 546 від 12.08.2011) затверджено Перелік посад працівників підрозділів карного розшуку (у тому числі боротьби зі злочинними посяганнями на вантажі), окремо визначених посад карного розшуку (у тому числі боротьби зі злочинними посяганнями на вантажі) органів внутрішніх справ, за яким зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця, крім усіх посад режимно-секретних, кадрових та інших підрозділів, які виконують функції із забезпечення діяльності підрозділів карного розшуку.
Пунктом 1 наказу Міністерства внутрішніх справи України від 14.11.2007 № 431 «Про затвердження Переліку посад працівників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, стаж роботи яких обчислюється з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби» затверджено Перелік посад працівників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, стаж роботи яких обчислюється з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби.
Відповідно до зазначеного переліку до посад працівників підрозділів карного розшуку органів внутрішніх справ, стаж роботи яких обчислюється з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби віднесено посади: оперуповноваженого, старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах, старшого оперуповноваженого.
Згідно із абзацом 3 пункту 1 Постанови № 393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються служби в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Своєю чергою, згідно преамбули Закону № 2262-XII цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Статтею 12 Закону № 2262-ХІІ встановлені умови призначення пенсії за вислугу років, однією з яких в є наявність певної вислуги років.
Стаття 17-1 Закону № 2262-XII передбачає, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання вищезазначених вимог Закону № 2262-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 393, якою затверджено «Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».
Таким чином, положення пунктів 1, 3 Постанови № 393 не регулюють питання, передбачені частиною другою статті 78 Закону № 580-VIII щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
При цьому, Постанова № 393 не є нормативним актом в розумінні частини четвертої статті 78 Закону № 580-VIII, який визначає правила обчислення вислуги років для встановлення надбавки за вислугу років та тривалості додаткової оплачуваної відпустки під час проходження служби в поліції, як на тому наполягає позивач, оскільки вона прийнята на виконання Закону № 2262-XII, а її положення визначають виключно умови призначення пенсій за вислугу років та порядок обчислення вислуги років для її призначення.
Варто зауважити, що у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17, і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону №2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Таким чином, у справі № 805/3923/18-а Верховний Суд прийшов до висновків, що для набуття права на призначення пенсії за вислугу років на підставі Закону № 2262-XII, враховується як календарна, так і пільгова вислуга років в сукупності.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 у справі № 750/9775/16-а, де зазначено, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
Ця позиція поширюється як на працюючих поліцейських для цілей обрахунку вислуги років, яка дає право на призначення пенсії згідно Закону № 2262-XII, враховуючи пільгове нарахування стажу, так і на звільнених зі служби в поліції з цією ж метою.
Разом з тим, Постанова № 393 не є нормативним актом в розумінні частини четвертої статті 78 Закону № 580-VIII, яка визначає правила обчислення вислуги років для встановлення надбавки за вислугу років під час проходження служби в поліції, оскільки вона прийнята на виконання Закону № 2262-XII, а її положення визначають виключно умови призначення пенсій за вислугу років та порядок обчислення вислуги років для її призначення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постановах від 22.02.2023 у справі №320/12166/20, від 28.02.2023р. у справі №260/7359/21 та від 21.12.2023 у справі №600/2632/22-а.
У даному випадку, положення пунктів 1, 3 Постанови № 393 не регулюють питання, передбачені частиною другої статті 78 Закону № 580-VIII щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років.
Однак, як з'ясовано з матеріалів справи ОСОБА_1 продовжує проходити службу в поліції та звертаючись до суду із цим позовом просив для цілей визначення розміру надбавки за вислугу років та додаткової оплачуваної відпустки здійснити перерахунок та зарахувати до вказаного стажу служби в поліції пільгову вислугу років на підставі пункту 3 Постанови № 393.
При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що позивач звертався до відповідача із заявою про оформлення та подання документів для призначення пенсії за вислугу років із зарахуванням пільгового стажу.
Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок вислуги років працюючому поліцейському у пільговому обчисленні та зарахувати його до стажу служби в поліції, визначеному у частині другій статті 78 Закону № 580-VIII.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 640/7421/21, від 22 лютого 2023 року у справі № 320/12166/20, від 28 лютого 2023 року у справі №260/7359/21, від 21 грудня 2023 року у справі №600/2632/22-а, від 23 травня 2024 року у справі №640/30284/20.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Матохнюк Д.Б. Сторчак В. Ю.