Справа № 522/16633/25
Провадження № 2/522/7549/25
13 листопада 2025 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання Гудзюк Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПАРК ПЕРЕМОГИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач 22.07.2025 звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 17 200,36 грн, стягнення інфляційних втрат у розмірі 5 914,99 грн та трьох відсотків річних у розмірі 1 269,32 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є співвласником ОСББ «Парк Перемоги», якій належить квартира АДРЕСА_1 . За період з 01.05.2020 по 31.05.2025 у відповідача наявна заборгованість за внесками та платежами на утримання будинку та прибудинкової території, яка не сплачується відповідачкою. Нарахування 3% річних та інфляційних збитків здійснено на підставі ст. 625 ЦК України, за період з 01.07.2020 по 21.07.2025.
Ухвалою від 24.07.2025 провадження у справі було відкрито, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового.
У судове засідання представник позивача не з'явився. 13.11.2025 подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. 15.10.2025 надійшли письмові пояснення, в яких викладено позицію, щодо причин не сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСББ «Парк Перемоги» з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Протоколом №02/04/20 загальних зборів ОСББ «Парк Перемоги», що розташований за адресою: м.Одеса, вул. Маршала Говорова, буд. 15 від 22.04.2020 затверджено внески на утримання будинку та прибудинкової території.
12.08.2018 між ОСББ «Парк Перемоги» та ТОВ «Союз» (в подальшому перейменовано на ТОВ «Кліар-Сіті») було укладено договір №274ожп92/18.
23.07.2020 між ОСББ «Парк Перемоги» та ТОВ «Карабінер» укладено договір №23/07/20 про надання послуг з охорони об'єктів.
01.06.2023 між ОСББ «Парк Перемоги» та ТОВ «Чорноморліфт» було укладено договір№131 про надання послуг щодо обслуговування ліфтів.
11.03.2024 позивач склав та направив відповідачу досудовому вимогу щодо необхідності сплати заборгованості у розмірі 12 785,41 грн.
Згідно розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 має заборгованість за період з 01.05.2020 по 31.05.2024 у розмірі 16 395,73 грн.
Статтею 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», п. 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласник зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, передбачені законодавством.
Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 10 даного Закону, ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що діяв на момент виникнення правовідносин між сторонами, передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, проаналізувавши зазначені норми закону, суд приходить до висновку, що відповідач, як споживач житлово-комунальних послуг, якщо він фактично ними користувався, зобов'язаний сплатити їх вартість.
Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року №6-2951цс15, яка має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов'язує, а ст. 322 ЦК України наголошує на тому, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідач, будучи власником майна, зобов'язаний його утримувати.
Згідно ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідач надала до суду письмові пояснення, в яких зазначає, вимоги заявлені в позовній заяві не визнає. Пояснює, що вона добросовісно сплачує рахунки за комунальні послуги, якими користується, а саме: електропостачання, водопостачання, газопостачання, утримання дому та при домової території, окрім послуги охорона подвір'я (машин).
Суд звертає увагу, що Протоколом №02/04/20 загальних зборів ОСББ «Парк Перемоги», що розташований за адресою: м.Одеса, вул. Маршала Говорова, буд. 15 від 22.04.2020 затверджено внески на утримання будинку та прибудинкової території.
Також, вищезазначеним рішенням загальних зборів прийнято і затверджено додаткові нарахування на послугу з охорони місць загального користування.
Відповідачем не представлено жодного доказу, який би об'єктивно спростовував розрахунок заборгованості або підтверджував неправомірність нарахування, а також, що нарахування здійснені за послугу з охорони автомобілів, з яким вона не погоджується.
Таким чином, вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідач не надав жодного доказу на спростування розміру заборгованості.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
У постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 5 березня 2022 року № 206 установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. 30.12.2023 редакція постанови була змінена, заборона стосується виключно територій, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Отже, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань також підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
При зверненні до суду з даним позовом позивач оплатив судовий збір у розмірі 3 028 грн, тому, у зв'язку з задоволенням позову та сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Також, представник позивача просить стягнути витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
При цьому слід відзначити, що чинний ЦПК встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Зважаючи на обсяг наданих правничих послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності правничих послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за можливе стягнути розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 грн. Такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 13, 76-81, 95, 258-259, 263 ЦПК України, суд
Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПАРК ПЕРЕМОГИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПАРК ПЕРЕМОГИ» код ЄДРПОУ 36290239) заборгованість за внесками та платежами співвласників в розмірі 17 200,36 (сімнадцять тисяч двісті гривень 36 коп.) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПАРК ПЕРЕМОГИ» код ЄДРПОУ 36290239) інфляційні втрати у розмірі 5 914,99 (п'ять тисяч дев'ятсот чотирнадцять гривень 99 коп.) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПАРК ПЕРЕМОГИ» код ЄДРПОУ 36290239) 3 % річних від суми боргу у розмірі 1 269,32 (одна тисяча двісті шістдесят дев'ять гривень 42 коп.) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПАРК ПЕРЕМОГИ» (код ЄДРПОУ 36290239) судовий збір в розмірі 3 028,00 (три тисячі двадцять вісім) грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У зв'язку із відсутністю електропостачання, повний текст рішення суду виготовлений 20 листопада 2025 року.
Суддя Р. Д. Абухін
13.11.25