20.11.25
22-ц/812/1881/25
Єдиний унікальний номер судової справи: 483/251/25
Номер провадження: 22-ц/812/1881/25 Суддя-доповідач апеляційного суду: Крамаренко Т.В.
20 листопада 2025 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:
головуючого - Крамаренко Т.В.,
суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,
із секретарем судового засідання - Чистою В.В.,
за участю представника позивачки - адвоката Головченка О.А., представника відповідача - адвоката Іноземцева Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 , подану в її інтересах адвокатом
Головченком Олександром Андрійовичем
на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 серпня 2025 року, ухвалене під головуванням судді - Шевиріної Т.Д., в приміщенні того ж суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (надалі - ТОВ «Газорозподільні мережі України») про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Головченко О.А. звернулась до суду з позовом до ТОВ «Газорозподільні мережі України» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії щодо передачі недостовірної інформації, яка в подальшому нараховується як борг за спожитий природний газ і транспортування природного газу позивачкою за особовими рахунками № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 ; зобов'язання ТОВ «Газорозподільні мережі України» передати оператору ГТС дійсну інформацію для списання неправомірної заборгованості, списати нарахування за розподіл природного газу позивачці за особовими рахунками № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 згідно з рішенням суду у даній справі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та за якою отримує послуги з розподілу природного газу, які з 01 жовтня 2023 року надає відповідач. На її ім'я відкриті особові рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 . Сплату за отриманий газ та послуги з його розподілу позивачка здійснювала самостійно на підставі розрахунку за квитанціями абонентської книжки та вносила оплату регулярно, однак при зверненні до органу Пенсійного фонду України з метою оформлення субсидії отримала відмову через наявність у неї заборгованості з оплати природного газу та послуг з його розподілу. Оскільки позивачка самостійно та регулярно вносила оплату за спожитий газ та його розподіл, вона вважає, що відповідач неправомірно передавав оператору ГТС інформацію щодо обсягів спожитого позивачкою газу, яка не відповідала дійсності, внаслідок чого по її особових рахунках обліковується заборгованість.
17 квітня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити у задоволенні позову через його необґрунтованість. Так, за адресою проживання ОСОБА_1 відповідач з 01 жовтня 2023 року надає послуги з розподілу природного газу. Отже, позовні вимоги, пред'явлені за період до 01 жовтня 2023 року, не мають відношення до відповідача. Також, надані позивачкою розрахунки обсягів спожитого газу не узгоджуються з квитанціями про їх сплату, крім того, свідчать про те, що позивачка несвоєчасно повідомляла постачальника про обсяги спожитого газу. Так, згідно з розрахунком за жовтень 2023 року позивачкою було спожито 25 кубічних метрів газу, а квитанція про сплату від 18 жовтня 2025 року свідчить про оплату 15 кубічних метрів газу; в листопаді, згідно з розрахунком, спожито 70 кубічних мерів газу, а сплачено за 25 кубічних метрів газу - чек від невідомої дати. Разом із тим, 30 вересня 2015 року Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 було затверджено Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ), який регулює порядок визначення обсягів спожитого газу. Так, згідно з пунктом 4 Розділу ІХ вказаного кодексу побутовий споживач зобов'язаний у строк до 5 числа місяця, що слідує за звітним, повідомити оператора ГРМ про обсяги спожитого газу - передати показання лічильника газу, однак позивачка вказаних вимог не виконувала, показання відповідачу не передавала, у зв'язку із чим її вимоги є необґрунтованим та не підлягають задоволенню.
02 травня 2025 року від представника позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій він вказує на те, що відповідач зі свого боку не надав жодних доказів на підтвердження викладених у відзиві обставин. Водночас, позивачкою долучено первинні документи за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2023 року, що свідчать про обґрунтованість заявлених вимог. Так, до 30 квітня 2022 року на ім'я ОСОБА_1 був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , а з 01 травня 2022 року у зв'язку зі зміною постачальника газу на ТОВ «ГК «Нафтогаз» позивачці відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 . За підрахунками ОСОБА_1 щомісячна оплата за розподіл газу мала б становити 262, 08 грн, однак відповідач визначив її на рівні 321, 85 грн на 2023 рік. Оскільки відповідачем не надано доказів того, які саме покази лічильника він передавав оператору ГТС, представник позивачки вважав, що відповідач свого обов'язку доказування не виконав.
Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 серпня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачка свій процесуальний обов'язок доказування не виконала - не довела належними та допустимими доказами факт порушення відповідачем її прав, зокрема, передачу недостовірних даних про обсяги споживання газу, що призвело до втрати нею права на отримання субсидії, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Головченко А.О. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що повноваження на розподіл природного газу в Миколаївській області з 01 жовтня 2023 року покладено на ТОВ «Газорозподільні мережі України», а відтак саме останній на період з 01 жовтня 2023 року по 31 грудня 2023 року мав визначити середню річну потужність споживання ОСОБА_1 природного газу на 2023 рік на відповідні місяці: жовтень - грудень, однак цього не зробив. Так, за підрахунками ОСОБА_1 щомісячна плата за транспортування природного газу на 2023 рік має складати 262,08 грн, а відповідач визначив 321,85 грн, що на 59,77 грн більше. В свою чергу ТОВ «Газорозподільні мережі України» не надало доказів, які саме показники лічильника позивачки він застосував для визначення та отримання замовленої річної потужності природного газу на 2023 рік та його даних по показах лічильника (жовтень-грудень).
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Газорозподільні мережі України» просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, вислухавши осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Таким вимогам закону оскаржуване рішення в повній мірі відповідає.
З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що ОСОБА_1 , як споживачка, отримує газ та послуги з його розподілу за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7, 10, 46).
З 01 жовтня 2023 року послуги з розподілу природного газу до помешкання позивачки здійснює ТОВ «Газорозподільні мережі України».
Згідно з Актом на відновлення газопостачання від 20 жовтня 2023 року, ТОВ «Газорозподільні мережі України» здійснено підключення помешкання позивачки до газопостачання, покази газового лічильника - 3619,28 м.куб. (а.с. 43).
23 листопада 2023 року ТОВ «Газорозподільні мережі України» повідомило позивачку про здійснення господарської діяльності, а саме надання послуг з розподілу природного газу за адресою її проживання, про те, що щомісячний платіж за послуги з розподілу природного газу у 2023 році становить 321, 85 грн, а також про наявність станом на 23 листопада 2023 року заборгованості в сумі 442,69 грн. У додатку відповідач направив позивачці заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу, акт звірки фактичних показників лічильника газу та суми заборгованості за розподіл природного газу, а також витяг з особового рахунку по об'ємам споживання про що свідчить лист №МФ/104/2-317 (а.с. 55).
23 листопада 2023 року проведено звірку фактичних показників лічильника газу та суми заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Газорозподільні мережі України» по особовому рахунку № НОМЕР_1 , яка станом на 23 листопада 2023 року становила 442, 69 грн, покази лічильника - 3635 м.куб. ( а.с. 38).
Того ж дня ОСОБА_1 уклала з відповідачем договір з надання послуг з розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання (а.с. 46).
Згідно з рахунком за послуги з розподілу природного газу за жовтень 2023 року, позивачці було виставлено рахунок на суму 321, 85 грн, з яких сплачено 200 грн (а.с. 32).
Отже, на початок листопада 2023 року ОСОБА_1 вже мала заборгованість перед відповідачем з оплати послуг з розподілу природного газу в розмірі 121, 85 грн.
З урахуванням наведеного, а також того, що щомісячний платіж за вказану послугу є незмінним і у 2023 році становив 321, 85 грн, оплата за послугу за листопад (з урахуванням заборгованості) становить 442 грн, що відповідає акту звірки від 23 листопада 2023 року (а.с. 38).
За заявою позивачки, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області від 05 вересня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні субсидії через наявність заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, загальна сума якої перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а.с. 60).
Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов'язок доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов'язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як на підставу задоволення своїх вимог, позивачка посилається на те, що відповідач неправомірно передав оператору ГТС інформацію щодо обсягів спожитого нею газу, яка не відповідала дійсності, внаслідок чого по її особових рахунках обліковується заборгованість.
За положеннями Закону України «Про ринок природного газу» оператором газорозподільної системи є суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників); постачальником природного газу є суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; а побутовим споживачем - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Договір розподілу природного газу є публічним.
Типовий договір розподілу природного газу затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30 вересня 2015 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за №1384/27829).
Пунктом 1.3 Типового договору визначено, що він є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк.
Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Стаття 714 ЦК України визначає, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Пункт 4 Глави 4 Розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015, передбачає, що побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов'язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п'яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.
У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об'єм розподілу та споживання природного газу по об'єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формування об'єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань. Група споживання по кожному об'єкту побутового споживача, який розраховується за лічильником газу, визначається Оператором ГРМ згідно з цим Кодексом. Номер групи споживання зазначається Оператором ГРМ в персоніфікованих даних заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу та в рахунках Оператора ГРМ про сплату послуг за договором розподілу природного газу.
Відповідно до Розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015, за договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
З 01 травня 2021 року постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на умовах базової річної пропозиції, крім споживачів, постачання яким здійснюється за фіксованою ціною на річний період (12 місяців), який продовжується після 01 травня 2021 року (постачання природного газу таким споживачам здійснюється на умовах базової річної пропозиції з дати закінчення зазначеного періоду). Зміна побутовим споживачем умов постачання на іншу комерційну пропозицію постачальника здійснюється у порядку, визначеному цими Правилами.
Оплата побутовим споживачем за надані послуги з газопостачання може провадитися: за квитанціями абонентської книжки постачальника; за платіжними документами, які виписуються постачальником. Порядок оплати за поставлений газ визначається в заяві-приєднанні. Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за договором на постачання природного газу через банківську платіжну систему, онлайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб.
При здійсненні постачання природного газу в рамках базової річної пропозиції оплата рахунка (платіжного документа) постачальника має бути здійснена не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Як встановлено судом, договір між сторонами укладено 20 жовтня 2023 року. У призначенні субсидії ОСОБА_1 у зв'язку з наявністю заборгованості за послуги з постачання газу та його розподілу відмовлено рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області від 05 вересня 2023 року, тобто до початку господарської діяльності ТОВ «Газорозподільні мережі України».
Надані позивачкою квитанції та чеки на підтвердження оплати по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01 січня 2021 року по вересень 2023 року стосуються господарської діяльності іншої юридичної особи - АТ «Миколаївгаз» (а.с. 11-31).
Рахунок, виставлений за адресою проживання ОСОБА_1 відповідачем, а саме за жовтень 2023 року, у якому заборгованість за вересень 2023 року відсутня (а.с. 32).
З урахуванням встановленого, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність позивачкою передачу відповідачем недостовірних даних про обсяги споживання газу, внаслідок чого ОСОБА_1 втратила право на отримання субсидії, а відтак обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «Газорозподільні мережі України» не надало доказів, які саме показники лічильника ОСОБА_1 він застосував для визначення та отримання замовленої річної потужності природного газу на 2023 рік та його даних по показах лічильника (жовтень-грудень) не заслуговують, оскільки фактичний об'єм розподілу та споживання природного газу визначено на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, як то передбачено нормами Кодексу газорозподільних систем у зв'язку з тим, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження своєчасної передачі показів лічильника газу оператору ГРМ та оплату наданих послуг за встановленим тарифом, як це передбачено чинним законодавством.
Інші наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до підстав позову та які були предметом дослідження в суді першої інстанції, яким суд надав відповідну правову оцінку з урахуванням всіх фактичних обставин справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, і з якою погоджується колегія суддів.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду, а тому апеляційна скарга на підставі ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду, яке ухваленням з додержанням норм матеріального та процесуального права - залишенню без змін.
З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, підстави для зміни або перерозподілу судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в її інтересах адвокатом Головченком Олександром Андрійовичем - залишити без задоволення.
Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Т.В. Крамаренко
Судді: О.В. Локтіонова
О.О. Ямкова
Повний текст постанови складено 20 листопада 2025 року.