Справа № 521/17448/25
Номер провадження № 2/521/7801/25
(ЗАОЧНЕ)
20 листопада 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді: Шевчук Н.О.,
секретаря судового засідання: Жекової А.О.
за участю учасників справи:
від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» - не з'явився;
від ОСОБА_1 - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, оф. 521, ЄДРПОУ: 42640371) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором
Короткий зміст вимог позовної заяви.
У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №00-9508703 від 11.09.2023 року у розмірі 16750 грн., а також про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Зокрема, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 11.09.2023 року між ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №00-9508703, на виконання якого первісним позикодавцем відповідачу було надано кредит у розмірі 5000 грн., строком на 120 днів до 09.01.2024 року або достроково, за користування кредитом нараховуються: проценти відповідно до умов кредитного договору у вигляді зниженої процентної ставки, яка становить 1% та стандартної процентної ставки, яка становить 2,5% від суми кредиту за кожен день користування кредитом та за надання кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 5% від суми кредиту, яка складає 250 грн.
Як зазначено позивачем, 10.04.2024 року між ТОВ " КАЧАЙ ГРОШІ " та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу №1-10042024, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9508703 від 11.09.2023 року.
Водночас, за твердженнями позивача, відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку із чим, у нього утворилась заборгованість у розмірі 16750 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 5000 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги - 11500 грн., заборгованість за комісіями - 250 грн., з огляду на що, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 06.10.2025 року у справі 521/17448/25 було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні.
Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства не є перешкодою для розгляду справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в прохальній частині позову, просить суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, крім того зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі, яке судом розглянуте та задоволене.
Відповідач ОСОБА_1 повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин. Про час та місце розгляду справи відповідач був сповіщений належним чином, шляхом надіслання на його офіційну адресу реєстрації місця проживання відповідних судових повісток, які повернуто до суду з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою, з огляду на що, суд приходить до переконання про можливість розглянути справу за відсутності відповідача, згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалити заочне рішення.
Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку.
Згідно до п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на сайті Хаджибейського районного суду міста Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.
Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, у зв'язку із тим, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, суд, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст. ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Згідно приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд зазначає про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, враховуючи таке.
Фактичні обставини, встановлені судом
11.09.2023 року між ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-9508703.
Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит у національній валюті у вигляді Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути Кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Відповідно до п. 1.2. Договору сума кредитного ліміту складає 5000 грн.
Відповідно до п. 1.3. Договору строк кредитної лінії 120 днів. Позичальник зобов'язаний повернути Кредит Кредитодавцю 09.01.2024 року або достроково.
Відповідно до п.1.4. Договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до п.1.4.1., 1.4.2.
Відповідно до п.1.5 Договору за надання Кредиту, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю комісію у розмірі 5% від суми кредиту, яка складає 250 грн.
Відповідно до п. 2.8. Договору дата надання/видачі Кредиту - дата перерахування Кредитодавцем зі свого поточного рахунку коштів Кредиту в сумі 5000 грн. на банківський рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2 , яка емітована банком України.
Відповідно до п. 7.12. Договору, сторони погодили порядок укладання цього Договору та створення електронних підписів сторін.
Додатком №1 до Кредитного договору №00-9508703 від 11.09.2023 року сторони погодили графік платежів, який підписано Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора 215J3
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Згідно довідки про ідентифікацію 11.09.2023 року о 10:15:52 на номер телефону НОМЕР_3 був направлений одноразовий ідентифікатор 215J3.
Вказаний вище договір підписано Кредитодавцем та відповідачем без застережень та зауважень. Зокрема, ОСОБА_1 підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором 215J3.
11.09.2023 року ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту, де сторони визначили параметри та умови Договору, порядок і строк кредитування та сплати процентів, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до довідки, наданої ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН», останній перерахував на платіжну картку № НОМЕР_2 о 10:17:09 суму 5000 грн.
Відповідно до інформаційної довідки, наданої ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" вбачається, що відповідно до договору №00-9508703, останній підтвердив зарахування коштів на банківську карту відповідача у сумі 5000 грн.
Відповідно до розрахунку, наданого ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" заборгованості відповідача за кредитним договором №00-9508703 від 11.09.2023 року становить загалом 16750 грн.
10.04.2024 року між ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу №1-10042024, відповідно до якого ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №00-9508703.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №00-9508703 від 11.09.2023 року у загальному розмірі 16750 грн., з яких: заборгованість по основному боргу - 5000 грн., заборгованість по процентами - 11500 грн, заборгованість по комісії - 250 грн.
Відповідно до розрахунку, наданого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», заборгованість за договором №00-9508703 від 11.09.2023 року станом на 13.09.2025 року складає: 16750 грн., з яких: заборгованість по основному боргу - 5000 грн., заборгованість по процентами - 11500 грн, заборгованість по комісії - 250 грн.
Доказів погашення заборгованості ані первісному кредиту, ані позивачу з боку відповідача матеріали справи не містять.
Також, інших письмових доказів стосовно спірних правовідносин, які виникли між сторонами, матеріали справи не містять.
Окрім наведеного, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду: договір про надання правничої допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року; заявку на надання юридичної допомоги №1194 від 01.08.2025 року, витяг з акту №17 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025 року на суму 9000 грн.
Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої останнім суми заборгованості за кредитним договором.
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 523 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 523 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За змістом ст.1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.
За приписами ст.1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Згідно ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно Правової позиції Верховного Суду України висловленій в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 "...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від о6ов'язку погашення кредиту взагалі".
Тобто, якщо відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісних кредиторів які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
На підставі ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Судом із матеріалів, наявних у справі, встановлено, що 11.09.2023 року між ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №00-9508703.
В подальшому, за договором факторингу, права вимоги до відповідача було відступлено на користь позивача, який і звертається до суду з позовом про стягнення заборгованості за вказаним вище договором, у зв'язку із неповерненням ОСОБА_1 коштів ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ". Протилежного відповідачем суду не доведено.
Так, враховуючи наведене вище, встановлені судом обставини наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за договором кредитної лінії №00-9508703 від 11.09.2023 року у загальному розмірі 16750 грн., суд дійшов висновку про те, що відповідачем було порушено зобов'язання стосовно своєчасного повернення суми отриманого кредиту, з яких: заборгованість по основному боргу - 5000 грн., заборгованість по процентами - 11500 грн, заборгованість по комісії - 250 грн., внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у вищевказаному розмірі.
Згідно зі ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов'язання.
З врахуванням вказаного, суд вважає, що зазначена сума заборгованості, вказана позивачем в розрахунках заборгованості по договору, доданих до позовної заяви, обрахована вірно і, оскільки ОСОБА_1 істотно порушив умови договору кредиту, зокрема односторонньо відмовився від зобов'язання по поверненню отриманих коштів, суд виснує про наявність підстав для стягнення з відповідача визначеної позивачем заборгованості за договором кредиту.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором потребують задоволення в повному обсязі.
Відповідачем, в свою чергу, обставини зазначені у позові не спростовано, не надано доказів на підтвердження відсутності заборгованості, або її погашення, тобто не надано жодних заяв або клопотань щодо спростування позовних вимог тощо.
Щодо стягнення судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» здійснювало АО «Лігал Ассістанс» на підставі договору про надання правничої допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року та відповідно до витягу з акту №17 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025 року адвокат надав Клієнту правові та юридичні послуги, а саме: надання усної консультації з вивченням документів, складання позовної заяви, що загалом становить: 9 000 грн.
Як передбачено ч. 4,5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі N 755/9215/15-ц).
Відтак, враховуючи вищенаведені правові позиції Європейського Суду, оцінюючи характер правової допомоги у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справи, приймаючи до уваги те, що представник позивача особистої участі у судовому засіданні не приймав, а ціна позову складає 16750 грн., беручи до уваги принцип пропорційності та співмірності витрат на правничу допомогу до розміру задоволених позовних вимог, суд виснує, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у даному разі у розмірі 9000 грн. є надмірними, з огляду на що, обґрунтованим розміром витрат на правничу допомогу суд вважає 3 000 грн., у зв'язку із чим в іншій частині клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу слід відмовити.
Відтак, суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування йому витрат на правничу допомогу адвоката потребують часткового задоволення, до стягнення з відповідача належить 3000 грн., з відмовою в іншій частині.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3028 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 526, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 1-18, 76-81, 137, 141, 209-241, 259, 263-265, 268, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, оф. 521, ЄДРПОУ: 42640371) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, оф. 521, ЄДРПОУ: 42640371) заборгованість за кредитним договором №00-9508703 від 11.09.2023 року у загальному розмірі 16750 грн., з яких: заборгованість по основному боргу - 5000 грн., заборгованість по процентами - 11500 грн, заборгованість по комісії - 250 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, оф. 521, ЄДРПОУ: 42640371) витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
В іншій частині вимог клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн. - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 20.11.2025 року.
Повні відомості про учасників справи згідно із п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, оф. 521, ЄДРПОУ: 42640371).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Суддя Н.О. Шевчук