Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 3-в/733/21/25
Єдиний унікальний №733/2144/25
Постанова
Іменем України
20 листопада 2025 року м. Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
у складі судді Овчарика В.М.,
за участю секретаря Ткаченко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання постанови Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 листопада 2025 року,
установив:
14 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить відстрочити сплату штрафу, накладеного на нього постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 листопада 2025 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП, якою накладено на нього адміністративне стягнення у виді 17 000 грн штрафу на строк 6 місяців у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем, так як він не працює та має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, який письмово просив розглянути праву за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 листопада 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Відповідно до ст. 298 КУпАП постанова про накладання адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» (Далі -Закон).
Частиною 1 статті 12 Закону передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Нормами частини 2 статті 12 Закону встановлено, що строки зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Частиною 1 статті 33 Закону передбачене право особи за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Зі змісту вказаної норми слідує, що підставою вирішення судом питання про відстрочку або розстрочку виконання є наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Разом із тим питання відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу врегульовано частиною другою статті 301 КУпАП, відповідно до якої відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно статті 304 КУпАП, питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Як зазначає ОСОБА_1 , останній не працює та має на утриманні двох неповнолітніх дітей, що також було встановлено під час розгляду справи 14.11.2025 року.
Вказані обставини позбавляють можливості ОСОБА_1 оплатити штраф одним платежем протягом 15 днів з дня вручення йому постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП, а тому враховуючи неналежне фінансове становище останнього суд вважає, що заяву ОСОБА_1 слід задовольнити та відстрочити виконання постанови Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 листопада 2025 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, на строк шість місяців.
Строк виконання постанови відраховувати з дня її винесення.
Керуючись ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 301, 304, 307 КУпАП, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання постанови Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 листопада 2025 року задовольнити.
Відстрочити виконання постанови Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 листопада 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, на строк 6 (шість) місяців, тобто до 20 травня 2026 року включно.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В. М. Овчарик