Справа № 587/4271/25
20 листопада 2025 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Представник позивача звернулася до Сумського районного суду Сумської області із вказаним позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №28.02.2025-100000954 від 28 лютого 2025 року в розмірі 51491 грн 92 коп. та судовий збір в розмірі 2422,40 грн. Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 28 лютого 2025 року між ТОВ "Споживчий Центр" та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №28.02.2025-100000954, за умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 25000,00 грн строком на 140 днів, процента ставка фіксована незмінна у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, комісія з надання кредиту 15 % від суми та складає 3750 грн. Неустойка 250,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежного виконаного зобов'язання. Кошти перераховані на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5363-54ХХ-ХХХХ-9059. Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме проведена часткова сплата: 7134,96 грн від 20 березня 2025 року, 13000,00 грн. від 11 квітня 2025 року та 2772,71 грн від 15 квітня 2025 року, сума яких була врахована у розрахунок заборгованості. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором станом на момент пред'явлення позову утворилася заборгованість у розмірі 51491,92 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту 23092,33 грн, по процентам в розмірі 22649,59 грн, по неустойці 5750,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
У судове засідання представник позивача не з'явилася, у позовній заяві просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, проти постановлення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подавав.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив такі обставини.
28 лютого 2025 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір (оферти) №28.02.2025-100000954 шляхом підписання заявки кредитного договору, за умовами якого сума кредиту становить 25000 грн, строк, на який надається кредит, 140 днів, дата повернення кредиту 17 лютого 2025 року, процентна ставка - фіксована незмінна в розмірі 1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов'язана з наданням кредиту, - 15 % від суми кредиту та дорівнює 3750,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Неустойка 250,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Укладаючи кредитний договір №28.02.2025-100000954 від 28 лютого 2025 року, відповідач ОСОБА_1 прийняв пропозицію про укладення кредитного договору та підписав його електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) Е395 (а.с. 17-21).
28 лютого 2025 року на картковий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , вказаний у заявці кредитного договору, перераховано грошові кошти в сумі 25000 грн, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» №1-2808 від 28 серпня 2025 року (а.с. 13 зв.б.).
04 січня 2024 року між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Споживчий центр» укладено договір про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2 (а.с. 22-24).
На підтвердження позовних вимог позивач надав довідку-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором №28.02.2025-100000954 від 28 лютого 2025 року, згідно з якою заборгованість ОСОБА_1 складає 51491,92 грн, з яких 23092,33 грн основний борг; 22649,59 грн проценти; 5750,00 грн неустойка (а.с. 13).
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Згідно з ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з ч. 12 та 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Так, 28 лютого 2025 року, укладаючи кредитний договір №28.02.2025-100000954 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 погодили порядок і строки виконання зобов'язання за кредитним договором, зокрема, щодо відсоткової ставки за користування кредитом.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно з цією статтею договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. ст. 525-526, 530, 1050 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, тому позичальник зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивач довів факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені кредитним договором №28.02.2025-100000954 від 28 лютого 2025 року, зокрема заборгованості по тілу кредиту у розмірі 25000 грн, по процентам у розмірі 22649,59 грн.
Що стосується стягнення неустойки, то п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про відмову в частині стягнення неустойки в розмірі 5750,00 грн.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №28.02.2025-100000954 від 28 лютого 2025 року у розмірі 45741 грн 92 коп.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8, передбаченого ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у розмірі 2422,40 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до обсягу задоволених вимог. Ураховуючи, що позовні вимоги задоволено в сумі 45741,92 грн, тобто на 89,0%, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2155,94 грн (2422,40 грн.* 89,0 %) судового збору.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором №28.02.2025-100000954 від 28 лютого 2025 року в розмірі 45741 (сорок п'ять тисяч сімсот сорок одна) грн 92 коп. та судовий збір в розмірі 2155 (дві тисячі сто п'ятдесят п'ять) гривень 94 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І. Г. Вортоломей