01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Булгакова Г.В., Суддя-доповідач: Епель О.В.
19 листопада 2025 року Справа № 711/1389/24
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Ключковича В.Ю., Мельничука В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 жовтня 2024 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції
Управління патрульної поліції в Черкаській області
Департаменту патрульної поліції
про скасування постанови та закриття справи
про адміністративне правопорушення,
Історія справи.
1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - Відповідач 1), Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (далі - Відповідач 2), в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 721270 від 24.01.2024 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що спірна постанова була винесена з грубим порушенням вимог законодавства та за відсутності самої події адміністративного правопорушення, а відео з нагрудної камери є недопустимими доказами.
Також Позивач стверджував, що він не знав, що постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.08.2023 по справі № 712/7860/23 на нього накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобами, відповідно, у нього не було умислу на скоєння адміністративного правопорушення.
Крім того, ОСОБА_1 зазначав, що стосовно нього також було складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, який скеровано для розгляду до Придніпровського районного суду м. Черкаси, події, щодо яких їх складено, є ідентичними.
2. Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 жовтня 2024 року адміністративний позов було задоволено повністю.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП.
При цьому, суд встановив, що у наданому Відповідачем витязі з бази даних НАІС ГСЦ МВС України відсутня інформація про існування постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.08.2023 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, якою до Позивача застосовано штраф та позбавлення права керувати транспортними засобами терміном на один рік, а також про добровільну сплату ним штрафу.
Також суд виходив з того, що за одну і ту ж подію Позивача двічі притягнуто до одного виду відповідальності: шляхом винесення оскаржуваної постанови за ч. 4 ст. 126 КУпАП та складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, що є порушенням ст. 61 Конституції України.
Окрім того, суд відзначив, що у співробітників поліції не було правових підстав для зупинки автомобіля та перевірки документів Позивача.
3. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач - Департамент патрульної поліції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову провідмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, стверджуючи про дотримання інспектором вимог КУпАП під час зупинки Позивача та розгляду адміністративної справи.
Також Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам цієї справи, оскільки Відповідачем надавався витяг з ІПНП, а не витяг з НАІС ГСЦ МВС України. При цьому, витяг з ІПНП містить відомості щодо існування рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.08.2023 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, Апелянт наводить доводи щодо обізнаності Позивача із зазначеною вище постановою Соснівського районного суду м. Черкаси, оскільки штраф ним було сплачено самостійно і підтверджується долученими до матеріалів справи відеозаписами.
Також Апелянт покликався на відсутність порушення ст. 61 Конституції України, оскільки постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.03.2025 у справі №711/1008/24 було закрито провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, посилаючись на наявність спірної у цій справі постанови.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції у цій справі прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2024 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а від 31.07.2025 - призначено справу до судового розгляду.
5. У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.
6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2025 у Позивача було витребувано письмові пояснення щодо обставин та подій, зафіксованих на відеозаписах з бодікамер 468978, 472313.
7. На виконання зазначеної ухвали суду представником Позивача були подані додаткові письмові пояснення у справі у яких він посилається на відсутність законних підстав для зупинки автомобіля під керуванням Позивача, правомірність врахування судом витягу з бази даних НАІС ГСЦ МВС України, а також правильності висновків суду щодо подвійного притягнення Позивача до одного виду відповідальності за одне і те ж діяння.
Окремо представник ОСОБА_1 посилався, що Позивач був незаконно притягнутий до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у 2023 році.
8. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
9. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 24.01.2024 поліцейським взводу № 1 роти № 1 БУПП в Черкаській області ДПП сержантом поліції Моложавою Ю.С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 721270, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400,00 грн.
Згідно вказаної постанови, 24.01.2024 о 23 год. 11 хв. в м. Черкаси по вул. В. Чорновола, 38 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 , з тріщиною лобового скла у зоні дії склоочисників та був позбавлений права керування постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.08.2023, терміном на 1 рік, чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України.
10. Позивач, вважаючи таку постанову протиправною, звернувся до суду з цим позовом.
11. Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законами України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон № 3353-ХІІ), Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині першій статті 3 Закону № 580-VIII закріплено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ст. 14 Закону № 580-VIII учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до частини четвертої статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частин першої статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, зокрема передбачені статтею 126 цього Кодексу.
Пунктом 5 розділу IV Інструкції № 1395 передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
У статті 276 КУпАП визначено місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція № 1395.
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (пункт 4 розділ 1 Інструкції № 1395).
Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції № 1395 передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене статтею 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення (пункт 2 розділу ІІІ Інструкції № 1395).
У ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновки суду апеляційної інстанції.
12. Отже, правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною четвертою статті 126 КУпАП, є наявність відповідного складу правопорушення, а саме здійснення нею керування транспортним засобом особою за умови, що вона позбавлена такого права.
13. Перевіряючи доводи апеляційної скарги та усуваючи неповноту з'ясування судом першої інстанції обставин цієї справи, колегія суддів звертає увагу на те, що судовим рішенням від 14.08.2023 у справі № 712/7860/23, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік.
14. Таким чином, станом на час виникнення спірних правовідносин Позивач не мав права керування автомобілем, а отже здійснив адміністративне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 126 КУпАП, за що його було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності.
15. Також колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що витяг з бази даних НАІС ГСЦ МВС України не містить інформацію про існування постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.08.2023 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також про добровільну сплату штрафу Позивачем, оскільки Відповідачем було долучено до матеріалів справи витяг з Інформаційного порталу НП/т. 1 а.с. 65/, який містить відповідні відомості.
16. Із зазначеного вище витягу з ІПНП вбачається, що 14.08.2023 Соснівським районним судом м. Черкаси на Позивача було накладено стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: штраф 17000,00 грн та позбавлення права керування транспортним засобом на 1 рік. Більш того, із зазначеного вище витягу з ІПНП вбачається, що штраф було стягнуто 21.08.2023.
17. Окрім того, колегія суддів враховує, що Позивач був повідомлений про розгляд справи № 712/7860/23 Соснівським районним судом м. Черкаси, оскільки безпосередньо у самій постанові судом було зазначено, що про день, час та розгляд справи ОСОБА_1 був повідомлений належним чином.
18. Отже, обґрунтованими є доводи Апелянта про обізнаність Позивача щодо факту застосування до нього стягнення у виді штрафу 17000,00 грн та позбавлення права керування транспортним засобом на 1 рік за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП станом на момент виникнення спірних правовідносин.
19. Доводи представника Позивача щодо протиправності притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП колегія суддів до уваги не приймає, оскільки такі обставини не належать до предмету розгляду безпосередньо у цій справі. Більш того, постанова Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.08.2023 у справі № 712/7860/23 є такою, що набрала законної сили, а тому враховується судом апеляційної інстанції, як преюдиційне рішення суду.
20. Переглядаючи рішення суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для зупинки транспортного засобу колегія суддів зазначає наступне.
21. Так, з наявного у матеріалах справи відеозапису з бодікамери події правопорушення вбачається, що підставою для зупинки автомобіля Opel Vectra з ДНЗ НОМЕР_2 є керування Позивачем транспортним засобом з реєстраційним номерним знаком Республіки Литва, про що інспектор повідомила ОСОБА_1 одразу після зупинки та з чим погодився сам водій. Окрім того, автомобіль мав пошкоджене лобове скло (наявність тріщин), що також вбачається з наявного у матеріалах справи відеозапису з бодікамери.
22. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу, зокрема й тріщини на лобовому склі автомобіля, що обмежує оглядовість водія.
23. Крім того, відповідно до п.2 ч.2 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», який передбачає, що поліцейський зобов?язаний зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
24. Отже, оскільки автомобіль Opel Vectra, яким керував Позивач, був з номерними знаками іншої країни, а саме Республіки Литва (LT) ЕОВ658, колегія суддів приходить до висновку про помилковість висновку суду про відсутність правових підстав для зупинки транспортного засобу та перевірки документів водія.
25. Переглядаючи рішення суду першої інстанції з урахуванням доводів Відповідача про відсутність обставин притягнення Позивача до адміністративної відповідальності двічі за одне і теж правопорушення, колегія суддів зазначає наступне.
26. Так, судом першої інстанції було встановлено, що за одну і ту ж подію - керування автомобілем 24.01.2024 о 23 год. 11 хв. в м. Черкаси по вул. В. Чорновола, 38 ОСОБА_1 двічі притягнуто до одного виду відповідальності: шляхом винесення оскаржуваної постанови за ч. 4 ст. 126 КУпАП та складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
27. Втім, усуваючи неповноту з'ясування судом обставин цієї справи, колегія суддів відзначає, що постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 березня 2024 року у справі № 711/1008/24 провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП тобто у зв'язку з наявністю по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення.
28. Отже, відсутні правові підстави стверджувати про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності двічі за одну і ту ж подію.
29. Аналізуючи ці та всі інші доводи учасників справи, судова колегія зазначає, що передбачений частиною другою статті 77 КАС України покладений на відповідача обов'язок доказування не є абсолютним і, згідно з частиною першою вказаної норми, позивач також повинен довести ті обставини, на які він посилається.
Втім, у цьому випадку Позивачем, на відміну від Відповідача, вимоги частини першої статті 77 КАС України, не виконані і перед судом не доведено протиправності оскаржуваної ним постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
30. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
31. Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
32. Згідно зі ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
33. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Департаменту патрульної поліції підлягає задоволенню, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 жовтня 2024 року - скасуванню, а у задоволенні позовних вимог - відмовити.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, суд,
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 жовтня 2024 року - скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Судове рішення виготовлено 19 листопада 2025 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: В.Ю. Ключкович
В.П. Мельничук