Справа № 581/886/25
Провадження № 2-а/581/11/25
про залишення позовної заяви без руху
20 листопада 2025 року селище Липова Долина
Суддя Липоводолинського районного суду Сумської області Сізов Д.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора відділу поліції № 1 Роменського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області Мостового Максима Миколайовича
про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
20 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 17 листопада 2025 року серія ЕНА № 6172007, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1статті 121-3 КУпАП.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, із зазначенням недоліків позовної заяви, способу і строку їх усунення.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Дослідивши матеріали, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 161 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем не зазначено місце проживання чи перебування відповідача, а лише вказано, що місце проживання не відоме, що не відповідає вимогам статті 161 КАС України.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст. 222 - 244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі за № 724/716/16-а.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліції; 2) територіальні органи поліції.
Головне управління Національної поліції у Сумській області є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України, інші печатки, штампи, бланки зі своєю повною та скороченою назвою, необхідні для здійснення діяльності.
Судом встановлено, що позивач визначив відповідачем інспектора ВП № 1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області Мостового М.М., який діє не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а суб'єкт, який діє від імені центрального органу виконавчої влади, а саме ГУНП в Сумській області.
Таким чином відповідно до статті 43 КАС України інспектор ВП № 1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області не має адміністративної процесуальної правосуб'єктності, а тому не може виступати відповідачем у справі.
Належним відповідачем у цій справі має бути ГУНП в Сумській області, тобто, відповідний суб'єкт владних повноважень від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, однак останній не був визначений позивачем, як відповідач у цій адміністративній справі.
Суд роз'яснює, що відповідно до частини 3 статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави (частина 4 статті 48 КАС України).
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
За таких обставин, вважаю необхідним надати ОСОБА_1 строк для усунення вказаних недоліків та визначення належного відповідача (співвідповідача), який відповідно до частини 1 статті 169 КАС України не може перевищувати десяти днів із дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз'яснивши, що належним чином оформлену позовну заяву, слід надати у встановлений строк Липоводолинському районному суду Сумської області.
Керуючись статтями 169, 241, 243 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити строк для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Д. В. Сізов