П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/1160/25
Перша інстанція: суддя Ярощук В.Г.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Бітов А.І.,
Єщенко О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025р. по справі за адміністративним позовом Миколаївської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), про скасування постанови,-
У лютому 2025р. Миколаївська МР звернулася до суду із позовом до ВПВР УЗПВР у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), в якому просила:
- визнати постанову від 13.01.2025р. №76773712, видану головним державним виконавцем відповідача про накладення штрафу яку таку, що не відповідає вимогам законодавства України;
- скасувати постанову від 13.01.2025р. №76773712, видану головним державним виконавцем відповідача про накладення штрафу яку таку, що не відповідає вимогам законодавства України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачем було вжито усіх можливих заходів з метою належного і своєчасного виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2024р. у справі №400/10642/23 щодо вжиття реальних заходів, спрямованих на забезпечення будівництва лінії сортування твердих побутових відходів на існуючому полігоні твердих побутових відходів, розроблення проекту рекультивації кожної черги цього полігону, розроблення проекту рекультивації кожної його черги, розроблення проекту будівництва нового полігону твердих побутових відходів. Усі необхідні документи щодо вищевказаного було надано відповідачу. Однак, 27.12.2024р. у межах виконавчого провадження №76773712 державним виконавцем прийнято постанову про накладення штрафу, яким за невиконання рішення суду без поважних причин на позивача накладено штраф у розмірі 5100,00грн.. У зв'язку подальшим невиконанням вищенаведеного виконавчого листа відповідач прийняв постанову від 13.01.2025р. у виконавчому провадженні №76773712 про накладення на позивача штрафу на користь держави у розмірі 10200,00грн..
Позивач посилаючись на те, що він не може виконати виконавчий документ з поважних причин, на його переконання, оскаржувана ним постанова є протиправною.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 13.01.2025р. №76773712 про накладення штрафу.
В апеляційній скарзі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) просить рішення суду скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що постанова головного державного виконавця від 27.12.2024р. у виконавчому провадженні №76773712 про накладення на позивача штрафу у розмірі 5100,00грн. була надіслана відповідачем позивачу супровідним листом від 27.12.2024р. №128-п та отримана останнім згідно зі штемпелем канцелярії Миколаївського міськвиконкому 6.01.2025р..
Суд першої інстанції зазначив, що відповідач не надав суду жодних доказів, які підтверджували б факт отримання позивачем постанови від 27.12.2024р. у виконавчому провадженні №76773712 раніше за 6.01.2025р..
Враховуючи ч.2 ст.63 ЗУ «Про виконавче провадження» та ч.2 ст.77 КАС України, відповідач зобов'язаний був виконати відповідну вимогу відповідача протягом 10 робочих днів, тобто у період з 7.01.2025р. по 20.01.2025р..
Тобто, оскаржувана постанова була прийнята відповідачем ще до закінчення строку, який був встановлений позивачу для добровільного виконання судового рішення.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова головного державного виконавця відповідача від 13.01.2025р. №76773712 була прийнята з порушенням вимог ч.2 ст.63 ЗУ «Про виконавче провадження», а тому підлягає скасуванню.
Проте, з таким висновком суду першої не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування обставин по справі, у зв'язку з чим допустив невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.317 КАС України, рішення суду скасовує та приймає нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що 26.09.2024р. Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2024р. у справі №400/10642/23 про зобов'язання Миколаївської міської ради вчинити дії до забезпечення будівництва сортування твердих побутових відходів на існуючому полігоні ТПВ, розроблення проекту рекультивації кожної черги існуючого полігона побутових відходів, розроблення проекту будівництва нового полігону ТПВ.
13.12.2024р. відповідач відкрив виконавче провадження №76773712 з примусового виконання виконавчого листа №400/10642/23, виданого 26.09.2024р. Миколаївським окружним адміністративним судом.
Також у постанові про відкриття виконавчого провадження від 13.12.2024р. №76773712 зазначено про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
26.12.2024р. на адресу відповідача надійшла заява позивача щодо виконання рішення суду, в якій повідомив, що забезпечення будівництва лінії сортування твердих побутових відходів на існуючому полігоні ТПВ, розробка якісної проектно-кошторисної документації в 10-денний робочий термін є просто неможливим та таким, що суперечить реальним термінам виконання якісного і такого, що буде відповідати вимогам чинного законодавству, проекту будівництва.
27.12.2024р. у межах вказаного виконавчого провадження відповідач прийняв постанову про накладення штрафу, яким за невиконання рішення суду без поважних причин на позивача накладено штраф у розмірі 5100,00грн.
Вищевказана постанова була надіслана відповідачем позивачу супровідним листом від 27.12.2024р. №128-п та отримана останнім згідно зі штемпелем канцелярії Миколаївського міськвиконкому 6.01.2025р..
В Акті державного виконавця від 13.01.2025р. зазначено, що станом на 13.01.2025р. боржником повторно не виконано рішення суду без поважних причин.
13.01.2025р. головний державний виконавець відповідача прийняв постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 10200 грн за повторне без поважних причин не виконання рішення суду.
Не погоджуючись із правомірністю постанови від 27.12.2024р. про накладення штрафу у розмірі 5100,00грн. та від 13.01.2025р. про накладення штрафу на позивача у розмірі 10200,00грн., позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з відповідними позовами.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 6.06.2025р. у справі №400/635/25 позов Миколаївської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) задоволено частково, та визнано протиправною і скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про накладення штрафу від 27.12.2024р. у ВП №76773712.
9.09.2025р. П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову про задоволення апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївського області Південного міжрегіонального управління Міністерство юстиції (м.Одеса), про скасування рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 6.06.2025р., а також про ухвалення нового рішення суду, яким у задоволенні адміністративного позову Миколаївської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання рішення таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України та скасування постанови відмовлено повністю.
Вважаючи, що постанова головного державного виконавця відповідача від 13.01.2025р. у виконавчому провадженні №76773712 про накладення штрафу на позивача у розмірі 10200,00грн., є протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» від 2.06.2016р. №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За правилами п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною 1 ст.18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний здійснювати передбачені цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Пунктом 11 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому ч.3 ст.63 цього Закону.
Частиною 1 ст.63 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст.26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
За приписами ч.2 ст.63 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.3 ст.63 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого ч.2 цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Таким чином, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст.26 цього Закону, тобто встановленого 10-деного строку на виконання рішення суду, повинен особисто перевірити виконання рішення боржником.
Статтею 75 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, підставою для застосування до боржника відповідальності, передбаченої ст.75 Закону №1404-VIII, є невиконання ним рішення суду без поважних причин, встановлене державним виконавцем.
Поважними, у розумінні наведених норм Закону №1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Предметом спору у даній справі є правовідносини щодо прийняття державним виконавцем постанови про накладення штрафу на боржника внаслідок повторного невиконання рішення суду.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 13.12.2024р. державним виконавцем керуючись положеннями 3, 4, 24, 25, 26, 27 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76773712, з примусового виконання виконавчого листа №400/10642/23 виданого 26.09.2024р. Миколаївським окружним адміністративним судом про: «Зобов'язати Миколаївську міську раду вчинити дії до забезпечення будівництва лінії сортування твердих побутових відходів на існуючому полігоні ТПВ, розроблення проекту рекультивації кожної черги існуючого полігона побутових відходів, розроблення проекту будівництва нового полігону ТПВ.»
Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.12.2024р. №76773712 зобов'язано боржника надати докази виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. 13.12.2024 року державним виконавцем Відділу винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 200,00грн., копію якої направлено сторонам виконавчого провадження.
13.12.2024р. державним виконавцем Відділу винесено постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 32000,00грн., копію якої направлено сторонам виконавчого провадження.
26.12.2024р. на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшла заява представника Миколаївської міської ради, що діє на підставі довіреності №5683/02.02.01-22/08/17/23 від 29.12.2023р. щодо виконання рішення суду.
Згідно наданих Миколаївською міською радою доказів встановлено, що рішення суду по справі № 400/10642/23 від 26.09.2024р. про: «Зобов'язати Миколаївську міську раду вчинити дії до забезпечення будівництва лінії сортування твердих побутових відходів на існуючому полігоні ТПВ, розроблення проекту рекультивації кожної черги існуючого полігона побутових відходів, розроблення проекту будівництва нового полігону ТПВ не виконано та не надано доказів, що рішення суду не виконано з поважних причин, виконавчий документ по справі № 400/10642/23 від 26.09.2024р. боржником не виконано без поважних причин, про що складено акт державного виконавця від 27.12.2024р..
27.12.2024р. державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у сумі 5100,00грн., за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, якою зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження.
Відповідно до ч.3 ст.63 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.01.2025р. державним виконавцем Відділу проведено перевірку виконання рішення суду та встановлено що, станом на 13.01.2025р. до державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), не надходили документи, у строк визначений ч.2 ст.63 ЗУ «Про виконавче провадження», щодо повного виконання рішення суду боржником. Боржником повторно не надано доказів, що рішення не виконано з поважних причин.
13.01.2025р. державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у сумі 10200,00грн., за повторне невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження.
Враховуючи наведені обставини, судова колегія не може погодитися з висновком суду першої інстанції про протиправність спірної постанови державного виконавця про накладення штрафу на боржника внаслідок повторного невиконання рішення суду, адже у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі та у межах повноважень, встановлених Законом №1404-VIII. Зворотного Миколаївської міської радою не доведено, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Також, судова колегія не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо передчасного винесення повторної постанови про накладення штрафу, а саме, що оскаржувана постанова була прийнята відповідачем ще до закінчення строку, який був встановлений позивачу для добровільного виконання судового рішення, та зазначає наступне.
Порядок обчислення строків вчинення виконавчих дій визначається Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 5.08.2016р., № 2432/5. Додаток № 1 до вказаного нормативно-правового акту містить Перелік виконавчих дій та строки їх вчинення.
Згідно цього Переліку винесення постанови про накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі у разі повторного невиконання боржником рішення повинно здійснюватися на 11 робочий день з дня винесення постанови про накладення на боржника штрафу у разі невиконання боржником рішення. Тобто, розрахунок дати для винесення постанови в подвійному розмірі здійснюється не з дати отримання боржником першої постанови про накладення штрафу, а з дати винесення першої постанови про накладення штрафу.
З огляду на викладене судова колегія приходить до висновку, що державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївські області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) приймаючи постанову про накладення штрафу у сумі 10200,00грн., за повторне невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії діяв на підставі ЗУ «Про виконавче провадження», Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження та у межах своїх повноважень.
Відтак, дослідивши вказані обставини у сукупності, судова колегія дійшла висновку, що постанова головного державного виконавця відповідача від 13.01.2025р. у виконавчому провадженні №76773712 про накладення штрафу на позивача у розмірі 10200,00грн. є законною та обґрунтованою.
Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, а тому вважає за необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) - задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025р. - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Миколаївської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), про скасування постанови - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.І. Бітов
О.В. Єщенко