П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/11839/24
Перша інстанція: суддя Біоносенко В. В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Єщенка О.В.,
Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
У грудні 2024р. ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ВЧ НОМЕР_1 у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 20.03.2014р. по 28.02.2018р.;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 20.03.2014р. по 28.02.2018р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у сумі 105 301,84грн.;
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1.03.2018р. по 1.10.2024р. включно;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4 463,15грн. щомісячно за період з 1.03.2018р. по 1.10.2024р. включно у загальній сумі 325 374,43грн. відповідно до абз. 4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він у період проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_1 з 16.03.2014р. по 1.10.2024р. грошове забезпечення виплачувалось не в повному обсязі.
Так, в період з 20.03.2014р. по 28.02.2018р. не виплачувалась індексація грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Також позивач вважає, що відповідач протиправно не нарахував і не виплатив йому індексацію, передбачену приписами абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078 у фіксованій величині 4 463,15грн. в місяць в період з 1.03.2018р. по 1.10.2024р..
Посилаючись на вказані обставини, просив позов задовольнити.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 20.03.2014р. по 28.02.2018р. в повному обсязі.
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 20.03.2014р. по 28.02.2018р., враховуючи базовий місяць - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1.03.2018р. до 1.10.2024р. із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078.
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення у розмірі 3 356,16грн., щомісяця за період з 1.03.2018р. до 1.10.2024р., всього в сумі 261 780,48грн., відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні позову в частині позовних вимог ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати індексації за період з 20.03.2014р. по 28.02.2018р. в розрахованій сумі 105 301,84грн., та щодо нарахування та виплати щомісячної індексації грошового забезпечення за період з 1.03.2018р. по 2.04.2019р. у розмірі 4 463,15грн щомісячно у загальній сумі 325 374,43грн., відмовити.
В апеляційній скарзі ВЧ НОМЕР_1 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги та скасування рішення суду, із прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при обрахуванні індексації грошового забезпечення повинен керуватися та діяти відповідно до ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», який має вищу юридичну силу, ніж роз'яснення Міністерства соціальної політики України чи інші накази та роз'яснення Міністерства оборони України.
Крім того, суд вказав, що місяцем підвищення посадового окладу (базовим місяцем) позивача є січень 2008 року, тому відповідач повинен був здійснити розрахунок індексації з 20.03.2014р. по 28.02.2018р. з урахуванням базового місяця січень 2008 року.
Що стосується індексації грошового забезпечення за період з 1.03.2018р. по 1.10.2024р., то суд, виходив з того, що з 1.03.2018р. набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзацу 3,4, пункту 5 Порядку №1078 має виплачуватися у розмірі 3 356,16грн. до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення.
За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 у період з 20.03.2014р. по 1.10.2024р. проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 та згідно із наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 1.10.2024р. №292 ОСОБА_1 звільнено з військової служби.
Позивач вважав, що у період з 20.03.2014р. по 28.02.2018р. ОСОБА_1 не було нараховано та виплачено щомісячну індексацію в повному обсязі.
Також, на переконання позивача, у період з 1.03.2018р. по 1.10.2024р., йому не в повному обсязі була нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення (індексація-різниця).
Не погодившись із такою бездіяльністю відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність дій військової частини у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційних скарг, судова колегія виходить з наступного.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначено ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Положеннями ч.3 ст.9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» від 3.07.1991р. №1282-ХІІ (далі по тексту - Закон №1282-ХІІ, зі змінами та доповненнями).
Згідно із ст.1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Приписами ст.2 Закону №1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
За правилами ст.3 Закону №1282-XII індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до абз.3 ст.1 Закону №1282-XII індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Згідно із ст.4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Згідно із ст.6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України, зокрема Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078 (далі по тексту - Порядок №1078).
Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до пп.2 п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Оскільки індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, що також має значення для розрахунку їх пенсії за вислугу років, оскільки забезпечує дотримання прав осіб, які проходили військову службу, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Таким чином, заробітна плата (грошове забезпечення) підлягає обов'язковій індексації як державна соціальна гарантія яка надається для соціальної підтримки населення в умовах зростання цін, а державні соціальні гарантії обов'язкові для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 29.04.2020р. у справі №240/10130/19, від 16.09.2020п. у справі №815/2590/18.
Згідно із п.1 Постанови КМУ «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 7.11.2007р. №1294 (далі - Постанова КМУ №1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 1.12.2015р. у новій редакції на підставі Постанови КМУ №1013 від 9.12.2015р..
Абзацами 1,2 п.5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Так, схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена Постановою КМУ №1294, яка набрала чинності з 1.01.2008р., у зв'язку з чим відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.
Відповідно до п.14 Порядку №1078 роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики, зокрема, роз'яснення від 8.08.2017р. №48/о/66-17 на запит ДФ Міноборони від 18.07.2017р. №248/3/9/1/863 зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
У роз'ясненні Мінсоцполітики від 18.04.2018р. №28/о/66-18 зазначено, що у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.
Зі змісту роз'яснення Мінсоцполітики від 9.02.2005р. №024-106 вбачається, що зміна розміру премії за рахунок фінансових можливостей підприємства не є підставою вважати місяць базовим, при розрахунку індексу для проведення індексації.
Отже, визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 на підставі Постанови КМУ №1294, яка набрала чинності 1.01.2008р. та втратила чинність 1.03.2018р. у зв'язку з прийняттям наказу Міністерства оборони України «Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України» від 1.03.2018р. №90.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців не відбувалося за період з 1.01.2008р. по 1.03.2018р., що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації.
Зважаючи на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що оскільки у період проходження служби з 1.12.2015р. по 28.02.2018р. підвищення посадового окладу позивача за посадою відбулось у січні 2008р., то обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватися наростаючим підсумком починаючи з цього базового місяця.
При цьому, що стосується вимог за період з 20.03.2014р. по 30.11.2015р., то судова колегія вважає, що підстав для їх задоволення не має, оскільки п.5 Порядку №1078, який визначив прив'язку базового місяця до моменту підвищення посадового окладу у вищезазначений період не діяв.
Що стосується позовних вимог за період з 1.03.2018р. по 1.10.2024р., то судова колегія виходить з наступного.
Постанова КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.07.2017р. №704 (далі - Порядок №704) вступила у дію 1.03.2018р., якою було затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.
Як вже зазначалось вище, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з наступного місяця.
Тобто, базовим місяцем індексації у період починаючи з 1.03.2018р. є березень 2018 року.
Також відповідно до офіційних даних, які містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року до жовтня 2018 року індекс споживчих цін, який обчислюється наростаючим підсумком не перевищував поріг індексації 103%.
У даний період спірним між сторонами є виплата суми індексації у разі настання обставин передбаченими абзацами 3, 4, 5, 6 п.5 Порядку №1078.
Відповідно до абз.3,4,5 п.5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
З системного аналізу вказаних норм права можна дійти висновку, що не нараховується індексація у місяці підвищення посадового окладу (тарифної ставки), якщо розмір такого підвищення (з урахуванням всіх складових, що не мають разового характеру) перевищує суму можливої індексації у відповідному місяці. Якщо ж сума підвищення не перекриває суму можливої індексації, визначається різниця між нею та сумою підвищення.
Отже, для з'ясування питання чи має позивач право на застосування при нарахуванні його індексації грошового забезпечення починаючи з березня 2018 року згідно із приписами абзацу 3,4, 5 пункту 5 Порядку №1078, необхідно з'ясувати розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року), розмір індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без урахування складових, що мають разовий характер, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 року).
Як вбачається із матеріалів справи, що згідно із довідкою про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за №1917 від 29.11.2024р. (а.с.15-17), у лютому 2018р. позивачу нараховано 14 715,68грн. (посадовий оклад - 1 060,5грн.), а у березні 2018р. нараховано 15 822,61грн. (посадовий оклад 5 220грн.).
З огляду на вказане, судова колегія вважає, що грошовий дохід ОСОБА_1 збільшився на 1 106,93грн. = 15 822,61грн. - 14 715,68грн..
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1 762грн., величина приросту індексу споживчих цін 253,30% .
Відповідно до абз.5 п.4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1.03.2018р. помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.
1 762грн. * 253,30% / 100 = 4 463,15грн..
Відповідно до абз.4 п.5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме:
4 463,15 - 1 106,93 = 3 356,22грн..
Отже, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзацу 3,4, пункту 5 Порядку №1078 має виплачуватися у розмірі 3 356,22грн. до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення.
Позивачем заявлено вимоги про виплату індексації починаючи з 1.03.2018р. по 1.10.2024р..
Щодо підстав нарахування індексації у період з 1.01.2023р. по 1.10.2024р., колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до абзацу 18 п.3 Прикінцевих положень ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 3.11.2022р. №2710-IX (далі - Закон №2710-IX) зупинено на 2023 рік дію Закону №1282-XII.
Вказана норма є чинною та не визнана неконституційною.
Отже, підприємства, установи, організації у 2023 році звільнені від обов'язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення). Обчислення індексу споживчих цін для нарахування сум індексації у 2023 році не здійснюється.
Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті, однак це не спростовує факту того, що на 2023 рік зупинено дію Закону №1282-XII приписами абзацу 18 п.3 Прикінцевих положень Закону №2710-IX, який підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.
У той же час, оскільки дію Закону №1282-XII зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт - Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078, який прийнятий на виконання вимог ч.2 ст.6 Закону №1282-XII, також не діє протягом 2023 року.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги, які стосуються нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 1.01.2023р. по 31.12.2023р. є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Водночас, ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 9.11.2023п. №3460-IX застережень щодо зупинення на 2024 рік дії Закону №1282 не містить.
Отже, починаючи з 1.01.2024р. у відповідача відновився обов'язок щодо нарахування та виплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення.,
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що спірний період становить з 1.03.2018р. по 31.12.2022р. та з 1.01.2024р. по 1.10.2024р. та складає 67 місяців (58 + 9).
Відтак, загальна сума індексації різниці за вказаний період має становити 67 х 3 356,22грн. = 224 866,74грн..
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд зазначає, що невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення у відповідних розмірах є протиправним обмеженням конституційних прав позивача та порушенням вимог ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку №1078, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивача права на виплату спірної індексації, однак неправильно визначив періоди за який індексація грошового забезпечення підлягає нарахуванню та суму нарахування.
Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку за результатом розгляду даної справи, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025р. скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 1.12.2015р. по 28.02.2018р. в повному обсязі.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 1.12.2015р. по 28.02.2018р., враховуючи базовий місяць - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 1.03.2018р. по 31.12.2022р. та з 1.01.2024р. по 1.10.2024р. із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення у розмірі 3 356,22грн. щомісяця за періоди з 1.03.2018р. по 31.12.2022р. та з 1.01.2024р. по 1.10.2024р., в загальній суми 224 866,74грн., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: О.В. Єщенко
В.О. Скрипченко