П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/32103/25
Головуючий І інстанції: Хлімоненкова М.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Кравченка К.В., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року (м.Одеса, дата складання повного тексту ухвали - 29.09.2025р.) про передачу за підсудністю справи за позовом ОСОБА_1 до Відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області та ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
19.09.2025р. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ВП №3 Одеського РУП №1 ГУ НП в Одеській області та ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо направлення звернення від 23.08.2025р. №Е3366100 (зареєстроване в автоматичному режимі 24.08.2025р. №32803 у ВП №3 Одеського РУП №1 ГУ НП в Одеській області) про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст.210, 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система «ОБЕРІГ»), інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного та резервіста (мобільного застосунку «РЕЗЕРВ+») інформації про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.210,210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити до ВП №3 Одеського РУП №1 ГУ НП в Одеській області (у разі потреби до інших органів Національної поліції України), повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення його, як такого, що вчинив адміністративні правопорушення, передбачене ст.ст.210,210-1 КУпАП до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог п.79 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022р. №1487) та іншого чинного законодавства України;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система «ОБЕРІГ»), інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного та резервіста (мобільного застосунку «РЕЗЕРВ+») всю інформацію про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.210,210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій,
- зобов'язати ВП №3 Одеського РУП №1 ГУ НП в Одеській області виключити з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», інших баз Національної поліції України інформацію (яка була внесена на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.08.2025р. №Е3366100 та інших звернень) про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.210, 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій.
Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року справу №420/32103/25 за позовом ОСОБА_1 передано за підсудністю до Пересипського районного суду м.Одеси.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 15.09.2025р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної ухвали, було порушено норми матеріального і процесуального права, просив скасувати ухвалу судді Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2025р. та направити дану справу для продовження її розгляду до суду 1-ї інстанції.
Позивач наполягає на тому, що, у даному випадку, він не оскаржує факт притягнення (або ж не притягнення) його до адміністративної відповідальності, а оскаржує дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ним правил військового обліку, а також які полягають у направленні звернення до ВП №3 Одеського РУП №1 ГУ НП в Одеській області для здійснення доставлення його до РТЦК та СП як особи, яка скоїла адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.210, 210-1 КУпАП.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
28.10.2025р. матеріали справи надійшли до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Відповідачі, належним чином повідомлені про розгляд даної справи, правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
У відповідності до ч.1 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Згідно зі ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Частиною 5 цієї статті визначено, що з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Верховний Суд зазначав, що предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Критеріями розмежування предметної судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.
За змістом ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст.5 КАС України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності розглядаються місцевими загальними судами як адміністративними судами. З огляду на предмет розгляду даної справи, яким є дії відповідача як суб'єкта владних повноважень у справі щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з цього приводу інформації, суд дійшов висновку, що дана справа не підсудна Одеському окружному адміністративному суду і має розглядатися місцевим загальним судом як адміністративним.
Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права в частині наявності підстав для передачі даної справи за підсудністю до місцевого загального суду, судова колегія звертає увагу, що за правилами ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, серед іншого, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з усталених в судовій практиці правових висновків, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або ж вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, окрім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
При цьому, публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є саме суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
У силу ч.1 ст.286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Так, як встановлено колегією суддів, предметом спору у справі є, зокрема, дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , як суб'єкта владних повноважень, щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система «ОБЕРІГ»), інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», а також електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного та резервіста (мобільного застосунку «РЕЗЕРВ+») інформації про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.210, 210-1 КУпАП, та оголошення його у розшук, з вимогою адміністративного затримання / доставки працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення та вчинення інших дій.
Згідно з обставинами у цій справі, позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
При цьому, як зазначає ОСОБА_1 у своїй позовній заяві, йому стало відомо про звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 до ВП №3 Одеського РУП №1 ГУ Національної поліції в Одеській області щодо здійснення адміністративного затримання і його доставки у зв'язку зі скоєнням ним адміністративного правопорушення передбаченого ст.ст.210, 210-1 КУпАП.
Така інформація відображена і у військово-обліковому документі «РЕЗЕРВ+».
У цьому контексті, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до ч.5 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993р. №3543-XII, призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють, зокрема, ТЦК та СП або командири військових частин.
Статтею 27 цього Закону також передбачені заходи впливу.
Так, у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених ч.ч.1,3 ст.22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП, керівник ТЦК та СП звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до ТЦК та СП.
Пунктом 15 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024р. №560) передбачено, що керівники районних (міських) ТЦК та СП з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_5 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов'язаних:
організовують проведення уповноваженими представниками районного (міського) ТЦК та СП перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі);
звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) ТЦК та СП осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.210 і 210-1 КУпАП.
У свою чергу, відповідно до п.16 цього Порядку, керівники територіальних органів (підрозділів) поліції з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації):
організовують за зверненням ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України, адміністративне затримання та доставлення органами (підрозділами) поліції до зазначених центрів та органів резервістів та військовозобов'язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.210 і 210-1 КУпАП. Адміністративне затримання таких осіб здійснюється незалежно від їх місця перебування на військовому обліку. У такому разі особа доставляється до найближчого ТЦК та СП або органів СБУ, або відповідних підрозділів розвідувальних органів;
забезпечують внесення до реєстрів та баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, інформацію про осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.210 і 210-1 КУпАП, провадження у справах за якими здійснюється ТЦК та СП;
організовують проведення поліцейськими перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, та у разі відсутності у такої особи військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) чи наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук такої особи здійснення адміністративного затримання та доставлення такої особи до найближчого ТЦК та СП.
У силу ст.259 КУпАП, з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до ТЦК та СП, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону.
За правилами ст.260 КУпАП, у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами чи водними мотоциклами і огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Разом із тим, відповідно до ст.235 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.с.т210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), розглядаються ТЦК та СП.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.ст.222-244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів (ст.255 КУпАП).
Згідно зі ст.276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.210 і 210-1 цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем перебування на військовому обліку особи, яка вчинила такі адміністративні правопорушення, або за місцем їх виявлення.
Як передбачено у ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За особливостями розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.210 і 210-1 Кодексу, визначених ст.279-9 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку та порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що ст.1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017р. №1951-VIII передбачено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до ст.8 Закону №1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) ТЦК та СП, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (ст.9 Закону).
За змістом ст.6 Закону №1951-VIII, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До службових даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, згідно зі ст.8 даного Закону, належать: 1) відомості про виконання військового обов'язку; 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); 3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»; 4) відомості про участь у бойових діях.
Таким чином, у разі виявлення факту вчинення призовником, військовозобов'язаним або ж резервістом порушення правил військового обліку, або порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ст.ст.210, 210-1 КУпАП), уповноважена ТЦК та СП особа складає протокол у справі про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі оформлення, складається не пізніше 24 годин з моменту саме виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У свою чергу, у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення, порушник може бути доставлений до ТЦК та СП (ст.259 КУпАП). Крім того, з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення, у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, а також з метою забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ про адміністративне правопорушення допускається адміністративне затримання особи (ст.260 КУпАП).
Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, пов'язані з безпосереднім виявленням відповідачем ознак порушення позивачем правил військового обліку (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), тобто ознак вчинення останнім саме адміністративного правопорушення, а дії відповідача щодо направлення звернення до ВП №3 Одеського РУП №1 ГУ НП в Одеській області про здійснення доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 як особи, яка скоїла адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.210, 210-1 КУпАП, що мало наслідком внесення до відповідних баз даних відомостей про розшук позивача, є заходами забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.
Тобто, встановлення обставин правомірності або ж протиправності дій відповідача відносно внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку вимагає, в першу чергу, надання оцінки висновкам відповідача про наявність ознак скоєння позивачем адміністративного правопорушення, що виразилось у недотриманні позивачем встановлених законодавством правил військового обліку або інших вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, і, як наслідок, наявності підстав для вжиття відповідних заходів для забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Як вже було зазначено, заявлені позивачем у даній справі позовні вимоги і підстави, викладені на їх обґрунтування свідчать про те, що предметом позову у цій справі є дії суб'єкта владних повноважень, які пов'язані з виявленням ним обставин порушення правил військового обліку, що може свідчити про наявність складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.210, 210-1 КУпАП, а також направлені на забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
При цьому, варто наголосити, що аналогічний правовий висновок вже викладено у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2025р. у справі №420/23357/25.
За змістом ст.20 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених ч.ч.1 та 3 цієї статті.
Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (ч.1 ст.20 КАС України).
Таким чином, з огляду на цілком правильний висновок суду 1-ї інстанції про те, що предметом спору у даній справі є дії відповідача, пов'язані із притягненням позивача до адміністративної відповідальності, розгляд даної справи, відповідно, віднесений до компетенції саме місцевого загального суду як адміністративного суду.
Інших належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права або ж порушень норм процесуального права апеляційна скарга позивача не містить, а її доводи критично оцінюються колегією суддів, оскільки вони не спростовують висновків суду 1-ї інстанції та були враховані судом під час прийняття оскаржуваного судового рішення.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі ст.316 КАС України, суд 2-ї інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.249,308,311,315,317,321,322,325,328,383 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу судді Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено: 20.11.2025р.
Головуючий у справі
суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: К.В. Кравченко
В.О. Скрипченко